Україна

У спільному тіньовому звіті Комітету CEDAW "Вплив інтервенцій міжнародних фінансових інституцій на права жінок в Україні" розкриті питання прав жінок, що постраждали від бойового конфлікту (проституція, сексуальна експлуатація та насильство; свобода пересування та доступ до медичних послуг; свобода пересування; гендерно-зумовлене насильство; порушення прав внутрішньо переміщених осіб), а також надані рекомендації державі Україна. 

Тисячі років зовнішній світ, хай там хто його представляв — «церква», «мас-медіа», «школа», «родичі», повсякчас намагається залізти в наш особистий простір, щоби підказати, пояснити, переконати. Здавалося б, надворі ХХІ століття, а нашим дітям досі нав’язують дивовижні стереотипи про те, чим повинні або не повинні займатися дівчата і хлопці, жінки і чоловіки. Чи наші діти страждатимуть від цього, як ми? Чи, може, навпаки — вони розширять світогляд і врешті-решт змінять цей світ? Залежить від нас, дорослих, від нашого вміння нівелювати руйнівний вплив стереотипів, від нашої підтримки.

Герой нашого часу — ідеальний татусь — своїми діями і прикладом забезпечує малечі щасливе дитинство. Сьогодні в Україні спостерігаємо поступову зміну соціальної ролі батька, відхід від стереотипу батька суто як «годувальника» родини. Він може помити дитину і заплести кіски, вислухати й підтримати. Це породжує чимало питань. Як бути хорошим — сучасним — батьком для своїх дітей? Як бути прикладом, яким діти могли би пишатися? Чи можна цього навчитися? У другій частині статті — про якості взірцевого тата, тато-школи, а також батьківство після розлучення.

Герой нашого часу — ідеальний татусь — своїми діями і прикладом забезпечує малечі щасливе дитинство. Сьогодні в Україні спостерігаємо поступову зміну соціальної ролі батька, відхід від стереотипу батька лише як «годувальника» родини. Він може помити дитину і заплести кіски, вислухати і підтримати. Це породжує чимало питань. Як бути хорошим — сучасним — батьком для своїх дітей? Як бути прикладом, яким діти могли би пишатися? Чи можна цьому навчитися? У першій частині статті — про ідеали батьківства в Україні сьогодні та в давнину, а також про те, чим відрізняються українські і закордонні тати.

Як розпізнати суспільство, дружнє до дитини? У статті проаналізовано передумови виникнення феномена «суспільства лише для дорослих», порівняно дані різних країн, де дитинство вважається щасливим і навпаки, де дітей позбавлено дитинства, а також відстежено динаміку змін в Україні на шляху формування суспільства, доброзичливого до дитини. Щоб зміни відбувалися ефективніше, треба враховувати і міняти соціальний контекст, у якому зберігається дискримінація родин із дітьми, поступово пристосовувати «дорослі» установи до дитячих потреб, постійно прислухатися до вимог технологічно прогресивного суспільства і до еволюції людських стосунків та вчасно корегувати законодавчу базу, систему освіти, проводити просвітницькі кампанії.

Нерідко ми чуємо заклики повернутися до традицій, що їх нам змальовують як безумовне добро. Та чи всі традиції з минувшини гуманні і відповідають сучасності? Етнографиня Ірина Ігнатенко описує стосунки батьків і дітей у минулому, їхню логіку й норми зумовлено тогочасним трибом життя. Багато що з цих звичаїв шокує сучасну людину.

Родить ребенка в Украине – в каком-то смысле настоящий подвиг. Часто женщине в один из самых важных и уязвимых моментов в ее жизни приходится сталкиваться как с агрессивным поведением медицинского персонала, так и с коррупцией в родильных домах. 

У статті представлено результати Моніторингу друкованих регіональних видань України, проведеного двома хвилями Академією Української Преси в листопаді 2017 та лютому 2018 року за підтримки Секретаріату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (Міністерство закордонних справ України). Для аналізу було відібрано 10 друкованих періодичних видань різних регіонів України: м.Вінниця, м.Дніпро, м.Житомир, м.Запоріжжя, м.Київ, м.Кропивницький, м.Львів, м.Луцьк, м.Полтава, м.Черкаси.

Пропоноване видання є особливим як за своїм змістом, так і у підході до самої проблеми. Вперше обрано гендерний підхід до аналізу становища жінок і чоловіків в українському суспільстві, міжстатевих відносин, місця і ролі кожної статі у розвитку громадянського суспільства, у повсякденному творенні особистості. Дане дослідження є своєрідними гендерним зрізом українського суспільства. Воно грунтується на аналізі масиву історичних документів, статистичних даних, соціологічних досліджень та іншої інформації про статеву структуру соціуму, зміни, процеси в ньому. 

У даному виданні представлені концептуальні засади експертизи українського законодавства. Разом з тим у ньому зосереджена увага на гендерному аналізі ряду галузей України: конституційного, соціального, трудового, медичного, освітянского, сімейного, житлового та міжнародного. Автори висловили ставлення до гендерної і правової ситуації в Україні і визначили основні напрями щодо гендерного вдосконалення чинного законодавства та новоутворень з проблем гендерного права.