9774 
Photo by Dainis Graveris on SexualAlpha
Свою роботу я завжди починаю з того, що відкриваю ґуґл і переглядаю наявну інформацію. І якщо сьогодні ввечері ви зручно вмоститеся з робочим гаджетом і заб’єте в пошуковій стрічці чотири літери «БДСМ», то наш незамінний щоденний всезнайка видасть дві статті з Вікіпедії (української й російської) і... неймовірну кількість відеороликів, прикрашених епітетами «найгарячіше», «жорстко», «онлайн безкоштовно» з розряду «Фу-фу-фу, та як таке взагалі можна дивитися!». Тобто на перший же запит ми отримаємо не так багато відомостей, добре хоч стаття у Вікіпедії не крихітна, а досить інформативна як для загального неупередженого уявлення. На решту результатів пошуку, як і взагалі на всі відеоролики такого типу, варто додати водяний знак «Не повторювати в домашніх умовах» або «Ролі виконують професійні каскадери».
Аліна Копиця. «В саду». 2019. Вишивка, текстиль. 140 × 140 cм
Я згодна, що тема не для затишного сімейного читання, але хай мені покажуть того, хто хоч раз у житті не стикався з цією абревіатурою і не ґуґлив, що це (або запитував напряму), тим паче після чотирьох книжок про відтінки сірого і після переповнених кінозалів на однойменних фільмах у день Святого Валентина всім одразу стає зрозуміло, що тема не тільки не табуйована, а викликає постійний інтерес.
Отже, абревіатура БДСМ складається з назв кількох понять.
BD (Bondage & Discipline) — бондаж, або зв’язування, і дисципліна (покора, рольові ігри, покарання).
DS (Domination & Submission) — домінація і покора, відносини партнерів за попередньою домовленістю, які передбачають нерівноправні ролі.
SM (Sadism & Masochism) — сексуальні практики, які полягають в отриманні насолоди від завдавання або переживання больових відчуттів.
Це щоб ви зайвий раз не відкривали браузер :) Якщо далі шукати по темі, то можна знайти детальніше про способи й методи, інструкції й картинки, приватні і не дуже тематичні вечірки, а також оголошення про те, що за певною адресою за попереднім записом і за конкретну суму можуть знайтися охочі задовольнити цікавість у цьому питанні. Та сьогодні ми не лізтимемо до когось у ліжко, вишукуючи під подушкою рожеві пухнасті наручники, нехай кожна пара (а може, не пара, а трійця чи й більше) сама вирішує, що і як їм подобається. Ми ж розглянемо ближче садо-мазо на комерційній основі.
То що таке БДСМ в Україні — бізнес, стосунки чи банальна проституція? Що заховано за абревіатурою не в електронному варіанті, а в реальному житті? І чи не вигадка це все? Чи, може, спроба подати м’якше оту всю розпусту?
Привіт, мене звати Ванесса і я майстриня БДСМ. Шість місяців шаленства, одна маленька таємниця, одна величезна втома й одне неймовірне кохання — це моя історія. Так не буває. Однак це сталося зі мною.
Аліна Копиця. «Tantra and BDSM in Berlin and Zurich by him». Проєкт «Сервіс». 2017. Вишите простирадло. 145 × 195 см. Більше колажів на авторському сайті.
Для чого я це все пишу? Як причину я назвала б дедалі більшу потребу виговоритися, не ховаючи очі і не згладжуючи гострі кути подробиць у приватній розмові. Я не соромлюся свого минулого, радше пишаюся, що не пішла на панель. І не кажіть мені, що можна було знайти вихід: у ту мить, коли я зробила вибір, виходу я не бачила. Я провела свою останню жахливу ніч у барі на посаді хостес, фізично відчуваючи на собі липкі погляди відвідувачів, боячись уже прямих пропозицій начальства, зранку забрала свої туфлі і спробувала викреслити з пам’яті той жовтень. Страх за майбутнє назбирувався клубком у горлі, в кишені лежали останні гроші, я йшла о шостій ранку до метро і воліла, щоб ніхто не знав, звідки я йду.
Ми були з ним знайомі щонайбільше годину. Він допив своє еспресо і сказав адресу й назву закладу, куди я збиралася влаштуватися на роботу, щоб мою дитину не затягло у фінансову діру.
У сучасному світі звичайний секс став такою доступною, простою, буденною і звичною річчю, що навіть стареньких бабусь біля під’їзду важко ним здивувати. З яскравих рекламних банерів, з екранів телевізорів і комп’ютерів нас закликають, спокушають, підштовхують... Кохання втратило своє обличчя і загубилося в юрбі, а фізична близькість перетворилася на буденну справу, згубила смак. Тому не варто дивуватися, що майстрині (і майстри!) БДСМ існують не тільки в кіно чи на триіксових сайтах. Вони можуть купувати поруч із вами продукти в супермаркеті, сидіти на лавках у парку і вести розмову про літературу, мистецтво, останній фільм, навіть про роботу, повільно прогулюватися набережною й милуватися заходом сонця. Нічого незвичного в зовнішності чи поведінці, втомленим і заклопотаним жителям великого міста немає жодного діла до людей за сусіднім столиком. Та настає 10 година вечора. Хтось поспішає додому готуватися до завтрашнього робочого дня, у когось вечір тільки в розпалі, а хтось відчиняє важкі вхідні двері і робить крок у залите червоним світлом приміщення — робоча зміна починається.
Японські майстрині й неперевершені красуні гейші продавали своє мистецтво. Вони вміли створити вишуканий світ, наповнений ніжністю, легкістю, красою і спокоєм. Що ж, майстри БДСМ теж продають мистецтво, а не тіло.
Аліна Копиця. «Mistress in Switzerland». Проєкт «Сервіс». 2017. Вишите простирадло. 156 × 224 см. Більше колажів на авторському сайті.
Витончена врода гейш полонила душі і серця спраглих до краси чоловіків. Мистецтво БДСМ не має обличчя. Шанувальники цього мистецтва не мають права дивитися на майстра — за кожний необачний погляд належить покарання. Спраглі до нових відчуттів не зупиняються від погляду майстрині серед вулиці, забувши про все на світі, — вони падають нам до ніг у червоному світлі ламп, готові виконувати наші забаганки, й отримують нереальний кайф від відчуття покори.
Я описую цю професію через категорії мистецтва і майстрів не випадково. Між абсолютно незнайомими людьми за обмежений відтинок часу з’являється могутній психологічний зв’язок, довіра і відповідальність. Це не просто «зв’язати і відшмагати», це щонайменше півтори години тісного діалогу, це рішення конкретних бажань клієнта, це коли після трьох постукувань у двері БДСМ-кімнати (які означають, що час вичерпано) ви знову стаєте людьми і нарешті дивитеся одне одному у вічі... І тут я вже не можу підібрати слів. Це просто відбувається, це еротично й вульгарно, це непросто, це красиво, це важко і не завжди безпечно. Та це є так, як є.
...Гримувальня, кава і макіяж, обов’язкові бездоганні манікюр і педикюр, класична коктейльна сукня й панчохи, неодмінно свіжий вигляд. Зовнішній вигляд і перше враження — це наше все. Жодних парфумів, жодних відвертостей із клієнтами, жодних номерів телефонів — ніхто не повинен знати, хто ти. Усе просто, все чисто, жодного шуму, жодних слідів. Ніщо не повинно потім викрити, де був і що робив клієнт. Увесь розлогий прайс недешевий, усі клієнти, м’яко кажучи, забезпечені, заможні люди.
Той Будинок приймає не всіх. Він як живий, таке відчуття, що Будинок бачить кожну з нас наскрізь, відсіює заслабких і залишає лише тих, кому симпатизує або кого хоче мати в колекції. Уночі мені деколи навіть здавалося, що я чую Його дихання.
Метушливі, скандалістки, шукачки покровителя, дівчата після проституції тут не вітаються і не приживаються. Частину охочих працювати у сфері БДСМ-бізнесу відсівають ще на етапі співбесіди, більшість інших не витримує й тижня. Ні, справа не в конкуренції чи в «дідівщині», вони просто не витримують психологічного навантаження і методів роботи.
Аліна Копиця. «Побачення № 2». 2015. Вишивка, текстиль. 21 × 30 см
…Перекинутися парою слів із колегами. Усі дівчата вродливі, всі освічені, у багатьох серйозна робота вдень. Хлопці в зміну виходять рідше і до конкретного клієнта (частіше клієнтки) за записом, вони небагатослівні, теж вродливі і підкачані, теж мають постійну роботу. Усі спокійні і неквапливі, атмосфера легка й невимушена, жодної конкуренції — у кожної майстрині й майстра свої клієнти залежно від спеціалізації.
Так, усі в темі БДСМ поділяються на верхніх (домінування) і нижніх (покора), але це тільки перший розподіл. Залежно від психологічних якостей і зовнішнього вигляду є майстри фемінізації (психологічної гри з переодяганням чоловіка в жіночий одяг), асфіксії (сексуальна практика з елементами удушення), шибарі (мистецького зв’язування), психологічної і фізичної домінації, фетишистки й рабині, здатні розділити найнесамовитіший сценарій. І ні, жодних сексуальних контактів — це найважливіше правило. Секс — це табу.
І поки точаться гарячі дискусії про приниження жінок чоловіками, про тотальну маскулінність і про садо-мазопрактики як ще одну нагоду для чоловічого самоствердження — та їм же тільки дай укотре подомінувати, тільки про це й мріють! — я вас заспокою. Усі ці домінантні самці отримували у нас «по перше число» :)) А якщо серйозно, то з двадцятьох клієнтів лише один обирає програму покори, решта (так, чоловіки, вам не почулося) приходять по домінацію, половина з них — по жорстку домінацію, ще чверть — по домінацію двох-трьох, а деколи й шести майстринь. Тому сексуалізовані картинки в інтернеті — це одне, фільми і книжки — інше, а реальний і серйозний БДСМ за дуже немалі гроші в самому центрі Києва — то перформанс, який не зрозумієш, поки не відчуєш на собі.
Слід розуміти, що будь-які дії в рамках практики БДСМ не мають на меті заподіяти шкоду здоров’ю. Принцип SSC (англ. Safe, sane, consensual) — скорочення, яке позначає комплекс етичних норм у БДСМ, які зводяться до того, що будь-які практики повинні підкорятися принципам безпечности, усвідомлености і бути добровільними.
Хай то приватний досвід пари, яка вирішила спробувати щось нове, чи те, що відбувається на замовлення і оплачується, — усі учасники повинні бути дорослими свідомими людьми, поінформованими про специфіку, способи, методи і наслідки. В окремих практиках, як-от асфіксія, домінант повинен знати фізіологію, мати немалий досвід і витримку, тому важливо також, щоб усі учасники не були під впливом алкоголю чи наркотичних речовин.
Принцип абсолютної добровільности полягає в тому, що всі дії учасники повинні обговорити до початку власне дійства, і кожен незалежно від ролі може припинити розвиток подій у будь-який момент. Як правило, для цього використовують стоп-слово, яке не є частиною рольової гри або реакцією на фізичний чи моральний вплив, стоп-слово завжди призводить до миттєвого припинення БДСМ-практики. Саме тому, на мою думку, сексуальні практики в БДСМ-бізнесі не можна порівнювати з насильством над жінками чи чоловіками, адже сюди ніхто не приходить самостверджуватися. Клієнт приходить із чіткою метою, є майстер і є програма, є відповідальність. Хоча з усіх правил бувають винятки: алкоголь, наркотики і почуття вседозволеності, що його вони дають, можуть перерости в неприємну ситуацію. Про це варто знати всім, хто практикує чи планує спробувати.
…Увімкнулася музика, отже, прийшов мій клієнт. Я наводжу стрілки, підмальовую губи, довго поправляю зачіску, ще довше розглядаю в дзеркалі ідеальність ліній чорних панчішок, перевіряю, чи добре їх закріплено поясом.
Спускаюся в підвал Будинку, цокаючи підборами по слизьких сходинках. Відчиняю двері БДСМ-кімнати, і мені з порогу відкривається видовище чоловіка, зігнутого в поклоні на підлозі. Чорний шкіряний диван у кутку, на ньому пара білих рушників, біля дивану низький столик. Я не поспішаючи проходжу кімнатою, одну за одною запалюю свічки і розкладаю їх на столику. Чоловік на підлозі мовчки чекає моєї реакції на його присутність. Він абсолютно голий, але у мене немає бажання роздивлятися його, мені цікавіше було б погортати каталог підшипників. Я проходжу повз нього, зачіпаючи його спину нігтями — легенько, щоб показати, що я в курсі того, що він отут чекає на мене, підходжу до програвача на стіні і вмикаю музику. Сідаю на залізну клітку і кличу Раба до себе.
Покірний, але деколи зухвалий, усе за сценарієм. Він знає, що можу я, я знаю, чого хоче він. Ну майже ідеальна пара.
Аліна Копиця. «Побачення № 3». 2015. Вишивка, текстиль. 21 × 30 см
Владна актриса щоночі. Спокусливий одяг, повний мейкап, занадто високі для мого зросту підбори. Забагато думок глупої ночі. Куриш на кухні, навіть якщо не куриш удень.
Чого шукають усі ці люди? Ось цей, щойно пішов задоволений, а в мене аж руки від ляпасів і батогів затерпли. Сивий німець з дружиною-слов’янкою, яка приходить одразу в нашийнику, а він три години просто спостерігає за дійством. Чи той неймовірно вродливий вісімнадцятирічний хлопчина, якому конче треба, щоб його раз на тиждень переодягнули в сукню й підбори і обізвали шльондрою? А італієць, любитель красивих ніжок і елегантних туфель? А той турист, який прийшов просто посидіти, поговорити і розпитати, як це — жити тут і бути мною? У кожного своя історія, але одне я знаю точно: вони шукають себе.
О ні, я не романтизую. Те, що обрали всі ми, мешканці Будинку з червоним світлом, не назвеш фабрикою з виготовлення новорічних листівок. Щоденне наше оточення — психологічна напруга, схильні до найнеймовірніших збочень клієнти, керівництво, ладне нехтувати всіма правилами і правами заради фінансової вигоди, висока імовірність фізичного й сексуального насильства, вічне недосипання, наркотики, алкоголь і конфлікт із власною совістю, постійний, невідступний і щодня важчий. А, забула сказати, робота ж ця протизаконна і карається за статтею про проституцію...
Найбільша проблема всіх працівників нашої «організації» — це відвідувачі, які шукають, де б утілити сцени відвертого насильства з порносайтів. Таким пояснення про специфіку роботи майстра БДСМ — не має значення, домінантки чи рабині — нічого не дають, і незалежно від оплаченого формату зустрічі доводиться тримати оборону (в усіх сенсах). Якщо дуже щастить, то можна обійтися лише переляком чи розірваною сукнею, про випадки з розряду «не пощастило» згадувати не хочеться.
Тоді навіщо це все? Якщо є освіта і є сайт robota.ua, ніби ж не так нагально ризикувати здоров’ям і репутацією, можна перекладати стоси папірців, а не сортувати за розміром фалоімітатори. І тут відповідь теж доволі проста: ця робота дуже високо оплачується. Заклад із категорії суперелітних, спектр послуг винятково нестандартний, тому рівень оплати праці (як і рівень вимог до працівників) високий.
…Пам’ятаю, як я відпрацювала вісім діб поспіль, увечері восьмого дня вийшла на вулицю в супермаркет і просто пройтися. Нас у Будинку було троє, і ми працювали цілодобово. Я просто йшла вулицею і курила, я курила не тому, що так хотіла чи для задоволення, чи за звичкою, — я курила, щоб хоч щось робити, робити щось інше. У самому центрі мегаполісу я не чула нікого і нічого, у моїй душі теж залягла лунка тиша, я просто курила і хотіла, щоб мене не чіпали.
Уже через двадцять хвилин у мене мав бути новий відвідувач, а мене ще трясло від зустрічі з попереднім. Я одягнула іншу сукню, з довгим рукавом, щоб не бачити синців на руках. Так, я не завжди Ірен Адлер, іноді я просто злякана і втомлена дівчинка.
Фетиші. У всіх людей є, у всіх різні. Комусь просто треба потрапити на розпродаж модної колекції, хтось не може зупинитися на одній порції солодкого, а комусь потрібні нестандартні сексуальні практики, щоб отримати спокій і можливість жити й працювати далі. Світова статистика свідчить, що в країнах, де розвинуті клуби, у яких люди із сексуальними фетишами можуть спокійно зустрітися і втілити свої фантазії, менший рівень сексуального насильства й убивств на цьому ґрунті. Цей текст у жодному разі не закликає до шмагання на вулицях і впровадження елементів садо-мазо як обов’язкових у стосунках кожної пари. Я радше хочу наголосити, що найвищий рівень свободи людей — прийняття і не засудження потреб і бажань інших людей. Багато з тих, з ким я мала нагоду спілкуватися, не дійшли б до кімнати з ланцюгами на стінах, якби мали можливість раніше виразитися або якби не боялися бути засудженими за свої вподобання.
Я більше не практикую. І більше не курю. Забрала свою сукню і знову туфлі, наплювала на заставних 500 баксів. (Цю суму частинами вираховують з кожної зарплати кожного працівника протягом першого місяця роботи на випадок серйозних косяків. Якщо все добре, то теоретично при звільненні її мають повернути, але, як правило, тільки теоретично.) І пішла за чоловіком, який прийняв усю правду як є. На згадку залишила червоні шкіряні наручники. З усіма колегами ми залишилися добрими друзями. Та однаково іноді зринають спогади про мою розірвану сукню.
Коли я тепер забиваю в пошукову стрічку сайт закладу, де колись мала досвід працювати, ґуґл не видає мені нічого, лише якісь старі оголошення про приватні зустрічі в тематиці БДСМ упереміш із рекламою київських борделів.
Хай там які ми інтелігентні, виховані, високопрофесійні, поважні сімейні люди, нестандартні сексуальні практики були, є і будуть. Можна називати їх вульгарними і збоченими, брудними, принизливими, садистськими, категорично не сприймати і в жодному разі навіть думки не допускати, що таке можливо. А можна просто заспокоїтися і не займатися тим, чим не хочеться... і не коментувати й не таврувати особистий вибір інших дорослих людей.
Зізнання героя серіалу «Мільярди» прокурора Чака Роадса в БДСМ-уподобаннях
В Україні й у світі, як експеримент із цікавості і як професійну сесію я вважаю БДСМ-практики нормальними для людей, котрі все роблять за взаємною усвідомленою згодою. Коли всі учасники розуміють і адекватно сприймають усю серйозність, відповідальність і ставляться з повагою до потреб і бажань своїх партнерів, коли всі потім почуваються щасливими, спокійно займаються своєю роботою, платять податки, не порушують прав і свобод інших людей — це якраз та природність і розкутість, до якої так непросто, але так важливо виховувати толерантність.
