НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Науково-популярна книжка «Війна з їжею» починалася як щоденник, який авторка писала під час відновлення від анорексії, а згодом переросла в підручник із самодопомоги, що його авторка доповнила вже як психологиня і консультантка з дієтології.

У статті йдеться про окремі аспекти фемінного в текстах польсько-єврейської поетки Зузанни Ґінчанки, котрі доцільно визначати як феміністичні. Зокрема, проаналізовано символіко-метафоричне моделювання жіночого тіла, що нерідко здійснене через піднесення сексуальності, еротичні візії. Також увагу закцентовано на самоідентифікації Ґінчанки як універсальної людини без виокремлення жінки як Іншої. Окреслено процес поетичного визначення простору жінки, який співмірний зі встановленням її трансцедентної нескінченності.

Уже зараз можна зробити проміжні висновки про вплив пандемії COVID–19 і карантину на жінок і на світ узагалі. Оксана Потапова поговорила з активістками жіночих і правозахисних організацій про ключові зміни останніх місяців. Як карантин і пандемія вплинули на громади, з якими вони працюють? Який вплив карантин має на них як на активісток і правозахисниць? Які рекомендації уряду та/або міжнародним організаціям вони вважають за нагальне озвучити зараз? Висновки про «економіку турботи», у напрямі якої слід рухатися глобальному суспільству, — у цій статті.

Тема трансгендерности — одна з дискусійних у феміністських колах. Інтерсекційний фемінізм постулює, що жінки — різнорідна група з різними досвідами, а тому він легко інтегрував трансгендерний рух. У радикальному фемінізмі більше поширена трансексклюзивність, тобто неприйняття трансгендерних людей, насамперед трансжінок, вилучення їх із феміністичної повістки, невизнання їхньої гендерної ідентичности, ба навіть вороже ставлення. Аргументи, з яких виростають такі протиріччя, можна поділити на три категорії: сутнісні, безпекові та ідеологічні. У статті проаналізовано всі аргументи та їх релевантність. То чи по дорозі фемінізму і трансруху?

Музей «Територія Терору» створений на місці пересильної тюрми №25 та гетто. Центральній наратив — нацистський та радянський терор. Команда музею, в рамках усноісторичного проєкту #непочуті, збирає оповіді свідків та свідкінь терору. Я би хотіла розповісти історії жінок, які пережили арешти, катування та депортації, їх словами.

Як жінкам ведеться на карантині? Робота, діти, хатня праця, навчання з усіх предметів? Чоловіки — це допомога чи ще одне навантаження? Ми попросили Настю Мельниченко поділитися досвідом і заохочуємо вас поділитись своїм.

Почему женщины выполняют больше домашней работы? Во время карантина ее объем еще увеличился и лег в основном на плечи женщин. Вместе с тем, когда все дома, невидимая работа становится видимой, так как выполняется на глазах остальных. Это время — шанс научиться ее замечать, считать и распределять равномерно.

Чому жінки виконують більше домашньої роботи? Під час карантину її обсяг ще зріс і ліг на плечі переважно жінок. Водночас, коли всі вдома, невидима праця стає видимою, адже робиться на очах інших. Цей час — це шанс навчитися її помічати, рахувати і розподіляти рівномірно.

Український серіал, за який не соромно, та ще й заснований на класиці української літератури. Нечувано, – подумаєте ви. А от – і правда! Сенсація 2020 року – «Спіймати Кайдаша» – справді особливий. Які причини карколомної популярності серіалу? Чому його слід подивитися, щоб зрозуміти глибше традиційну культуру? Зв’язок сучасних Кайдашів і їхніх літературних прототипів – що змінили й навіщо? Які остаточні аргументи любителям традиційних цінностей не закликати це лихо в сучасне життя?  Чому село не таке шляхетне, як декому думається? Відповіді – шукайте в статті. 

Щороку 8 Березня — наче екзамен для феміністичного руху. Що показали акції 2020 року в Україні і світі? Детальний аналіз досягнень і ідеологічних течій українського фемінізму, регіональних акцій та прогнози на майбутнє — далі в статті.