16 січня, 2021

16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства 2020

24 листопада 2020
Поширити в Telegram
2286

жінка тримає плакат проти насильства
Фото Олени Ангелової

Про що ця акція?

 

Із 25 листопада до 10 грудня в усьому світі проходить щорічна акція 16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства, покликана привернути увагу суспільства до цієї проблеми й перетворити 16 днів на всі 365. Коли щодня уряди, активіст(к)и, бізнеси й узагалі кожен і кожна з нас робитимуть хоча би найменший крок для подолання гендерно зумовленого насильства, від якого потерпає кожна 3 жінка у світі.

За даними ВООЗ:

  • 35% жінок у всьому світі стикалися або з фізичним та / або сексуальним насильством з боку інтимного партнера, або з сексуальним насильством без участі партнера.

  • У всьому світі 7% жінок зазнали сексуального насильства від людей, що не були їхніми партнерами.

  • У всьому світі до 38% вбивств жінок відбуваються інтимними партнерами.

  • 200 мільйонів жінок зазнали операцій на жіночих статевих органах (обрізання), що вважаються зумисним каліцтвом.

Цього року кампанія присвячена ратифікації Конвенції Міжнародної організації праці №190, що є першим міжнародним стандартом, який спрямований на викорінення насильства й домагань у сфері праці. Особливу увагу в рамках 16 днів активізму пропонують звернути на жінок, задіяних у неформальному ринку праці, чиї життя й засоби до існування опинилися під загрозою через COVID-19 і безпрецедентною економічною кризою. За даними Міжнародної організації праці (МОП), понад 60% зайнятих у світі заробляють собі на життя в неформальній економіці, а 92% загальної зайнятості жінок у країнах, що розвиваються, є неформальною. Вони стикаються з нестабільними умовами праці і, як правило, виключені з національного трудового законодавства та позбавлені соціального захисту.

У рамках кампанії виокремили шість секторів неформальної економіки: домашні працівниці, надомні працівниці, вуличні продажі, сільськогосподарські працівники/-ці, збирачки відходів і секс-працівниці.

Що відбуватиметься в Україні цього року в рамках 16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства?

24 листопада – 10 грудня

«Жінки вимагають безпеки»: всеукраїнський марафон

Online with Facebook Live

Всеукраїнський марафон «ЖІНКИ ВИМАГАЮТЬ БЕЗПЕКИ» стартує 24 листопада, напередодні Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

З 12:00 до 13:00 ми будемо обговорювати тему: Всесвітня глобальна кампанія «16 днів проти насильства»: історія, дії, досягнення. Трансляція відбуватиметься на ФБ сторінці Громадської експертної ради та на сторінках партнерських громадських об'єднань.

Тематичний план виступів

Дата

Тема

Модераторка               

24.11.2020

Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства»: історія, дії, досягнення.

Кобелянська Лариса, Громадська експертна рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості»

26.11.2020

Насильство під час виборів

Ірина Тишко, Проекту «Вибори без сексизму», ГО Громадський альянс «Політична дія жінок»

27.11.2020

Ресурсні дії проти насильства

Оксана Цукан, Харківський національний університет внутрішніх справ; ГО «Вік можливостей»

28.11.2020

Дискримінація ромських жінок

Ольга Веснянка, правозахисниця і журналістка

29.11.2020

Допомога постраждалим від гендернозумовленого насильства

Марта Чумало, ГО Центр «Жіночі перспективи»

30.11.2020

Стамбульська конвенція: шанси на ратифікацію

Ірина Виртосу, Центр прав людини ZMINA

1.12.2020

ВІЛ. Насильство. Гендер.

Віра Варига, благодійна організація «Позитивні жінки»

2.12.2020

Сексуальне насильство

Олена Зайцева, НУО «Центр «Розвиток демократії»», мережа «Резистанта»

3.12.2020

Лідерка – це про мене: як жінки з інвалідністю захищають права людини.

Ірина Виртосу, Центр прав людини ZMINA

4.12.2020

Права жінок на ринку праці і аналіз прогалин, які існують в національному законодавстві щодо їх захисту

Елла Ламах, НУО «Центр «Розвиток демократії»

5.12.2020

Виконання міжнародних зобов‘язань України в контексті захисту трудових прав жінок

Елла Ламах, НУО «Центр «Розвиток демократії»

6.12.2020

Жіноче тіло – не товар

Марія Дмитрієва, НУО «Центр «Розвиток демократії»», Фемінізм УА

7.12.2020

Порядок денний: Жінки, мир, безпека

Елла Ламах, НУО «Центр «Розвиток демократії»»

Марія Дмитрієва, НУО «Центр «Розвиток демократії», Фемінізм УА

8.12.2020

Запобігання насильству над жінками у силових структурах

Ірина Нижник, Жіночий ветеранський рух

9.12.2020

Права жінок: білим по білому

Христина Кіт, Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем»

10.12.2020

Підсумкова заява

Спільно з громадськістю

Сторінка події.

25-26 листопада

IV Український Жіночий Конгрес

Онлайн-подія

Просування економічних можливостей для жінок в умовах негативного впливу COVID-19 та посилення їхньої спроможності в часі пандемії стане головною темою Четвертого Українського Жіночого Конгресу, що пройде 25-26 листопада 2020 року у форматі оффлайн / онлайн події. Перші особи країни, представники уряду та парламенту України, представники корпоративного сектору та експертного середовища обміняються думками щодо гендерної чутливості у бізнесі, а також щодо захисту і створення можливостей для жінок-підприємиць на національному та регіональному рівнях. рім того, у спеціальному форматі обговоримо результати місцевих виборів в Україні, з'єднаємо телемостами Київ, Львів та Маріуполь, щоб дізнатися про особливості регіональної політики та децентралізації в перспективі гендерної рівності, у форматі hard talk поговоримо з жінкою-лікарем, котра рятує життя людей від вірусу COVID-19, а також за участі впливових міжнародних експертів зрозуміємо роль жінок у встановленні сталого миру і розв'язанні конфліктів.

Захід організований громадською організацією «Український Жіночий Конгрес» за ініціативи Міжфракційного депутатського об’єднання у Верховній Раді України «Рівні можливості» та за підтримки міжнародних партнерів.

Онлайн-трансляція заходу на ресурсах УЖК: Сайт  Facebook YouTube

Деталі – за посиланням.  

25 листопада – 10 грудня

Жіночий марафон з фінансової безпеки

Онлайн

У рамках Всесвітньої кампании «16 днів проти гендерного насильства» з метою ПІДТРИМКИ жінок за ініціативи ГО «Вік Можливостей» у партнерстві Із Центром гендерної культури 25 листопада о 19.00 стартує «Жіночий марафон з фінансової безпеки».

Учасниці Марафону отримають:
- навички самодопомоги та профілактики економічного насильства;
- практичні рекомендації щодо зміцнення фінансового становища;
- допомогу у визначенні власних сильних сторін та самореалізації;
- енергію та натхнення зробити перший крок до фінансової стабільності;
- підтримуюче жіноче оточення.

Запрошуються жінки 35-55 +, що знаходяться у пошуках роботи, думають про перекваліфікацію, мріють спробуваті собі у фрілансі або самозайнятості, хочуть підвищити власні доходи та навчитися керувати власними фінансами.

Формат: протягом 16 днів (з 25 листопада до 10 грудня)
Час: з 19.00 до 19.30 зустріч зі спікеркю (20 хвилин ефір та 10 хвилин ВІДПОВІДІ на запитання) на платформі https://us02web.zoom.us/j/83610206245, ідентифікатор конференції 836 1020 6245.

Програма марафону

Дата

Тема

Спікерки     

25.11.2020

«Відкриття марафону»

Всесвітня кампанія «16 днів проти гендерного насильства» через фінансову БЕЗПЕКУ до життя без домашнього насильства
унікальність Жіночого марафону з фінансової безпеки. знайомство з програмою марафону і спікерками мотивація до відвідування 14 вебінарів.

26.11.2020

«Як забезпечити фінансову незалежність
та бути господинею власного життя»

Як розрізнити економічне насильство в житті?
Як протистояти економічному насильству?
Що включає в себе якість життя?
Як бути фінансово незалежною?
Як пройти шлях до фінанснової свободи?
Що підтримає на цьому шляху?

Лилианна Семенюта

 (Харків), коучка, голова ГО «Вік Можливостей», фінансова консультантка, бізнес тренерка, експертка з монетізації талантів, мотиваційна спікерка, менторка, засновниця форуму «НоваЯ» та Центру онлайн професій.

27.11.2020

«Як вийти з фінансової кризи

Як використовувати можливості, які дарує криза?
Як раціонально використовувати гроші: чи завжди треба економити і на чому?
Як впоратися з боргами і кредитами?
Як тренувати фінансову дисципліну?

Мельник Вікторія (Київ), доцентка, фінансова тьюторка, бізнес тренерка, громадська діячка, бізнес леді, засновниця Центру фінансової культури і Клубу ділових людей 1000+ (Київ, Суми, Харків).

28.11.2020

«BigBossGirl. Керівниця - справжня жіноча справа»

1. Природа лідерства або лідерство в природі
2. Переваги керівничих посад для жінок
3. Ознаки лідерських навичок
4. Лідерхаки або як здобувати керівничі посади

Калініна Світлана (Львів), кар'єрна консультантка, співзасновниця бізнес-лабораторії Чорний Маркер, бізнес тренерка.

29.11.2020

«Реформи - плюси і мінуси»

Що важливо знати про реформи?
Де шукати коректну інформацію?
Пенсійна та медична реформи
Відкриття газового ринку
Чи можна та яким чином заробити на реформах?

Виктория Мельник (Київ), доцентка, фінансова тьюторка, бізнес тренерка, громадська діячка, бізнес леді, засновниця Центру фінансової культури і Клубу ділових людей 1000+ (Київ, Суми, Харків).

30.11.2020

«З найму - в підприємництво»
Як набратися сміливості і вийти з найму?
Хто сьогодні жінка-підприємниця?
Як налагодити фінансове життя?
Що треба зробити, щоб стати успішною підприємницею?
Прогресивні фінансові звички та новий соціальний статус.

Виктория Мельник (Київ), доцентка, фінансова тьюторка, бізнес тренерка, громадська діячка, бізнес леді, засновниця Центру фінансової культури і Клубу ділових людей 1000+ (Київ, Суми, Харків).

01.12.2020

«Особистісний бренд і можливості підприємництва»

Що таке особистісний бренд?
Для кого важливий особистісний бренд?
З чого починати формування власного бренду?
Монетизація бізнесу через особистісний бренд: «За» та «Проти».

Наталья Денисьева (Харків), бизнес-тренерка, засновниця компанії NDC Group, володарка та директорка TUI Турагенцiя.

02.12.2020

«Любов до себе або здоровий егоїзм»

Що означає «Любов до себе»?
Скільки коштує Ваша самоцінність?
Самооцінка - як і навіщо Ви себе оцінюєте?
Як навчитися домовитися із собою?
Які ресурси допоможуть Вам любити себе і бути при грошах?

Уляна Семенюк (Коломія), психологиня, арт-терапевтка, арт-тренерка, спеціалістка по роботі з МАК (метафорічні асоціатівні карти).

03.12.2020

«Життєві стратегії або як перестати виживати»
Чим життєві стратегії виживання і захисту відрізняються від стратегії досягнення і процвітання?
Які основні життєві стратегії існують?
Типові ситуації - розбір з прикладом і швидкими інсайтами
Аналіз і «що робити далі», якщо те, що Ви вибираєте робити, не приносить бажаного результату?
На що орієнтуватися, щоб піти по дорозі досягнень і процвітання?

Елена Миколенко (Elena Mikolenko)

 (Харків), педагогиня-психологиня, арт-терапевтка, авторка курсів і програм для психологів, авторка психологічних інструментів (метафоричних карт, трансформаційних ігор, шаблонів і матриць для роботи в психологічному консультуванні), тренерка міжнародних форумів психологічного спрямування.

04.12.2020

«Як скласти сучасне резюме»
Як скласти сучасне резюме, яке помітять?
Як вести себе на співбесіді?
Як знайти хорошу роботу?
Яку технологію пошука роботи використати?
Правила пошуку роботи?

Оксана Цукан (Oksana Tsukan)

(Харків) юристка, викладачка, експертка з інтелектуальної власності, членкиня правління ГО «Вік Можливостей», членкиня правління ГО «Жінки за мир», членкиня Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» при Верховній Раді України, менеджерка від України проєкту «Європейське регіональне партнерство для гендерної рівності в епоху цифрових технологій»

05.12.2020

«Як зберегти і відновити власне здоров'я і
які інвестиції для цього потрібні

Інвестиція в здоров'я – це якість прожитих років
Профілактика, найкраща інвестиція, з чого почати і що робити?
Спорт – важлива інвестиція
Як захистити свій бюджет від ситуацій, коли потрібно гасити «пожежу»?

Ирина Совенко (Irina Sovenko)(Суми), підприємниця, натуропатка, бізнес тренерка, координаторка-волонтерка донорського руху Асоціація донорів християн

06.12.2020

«Почуття, що притягують гроші»

Причини фінансового неуспіху та спосіб його залучення
Де ховаються наші ресурси?
Що потрібно відчуваті, щоб прийшли фінансові зміни?
Активація ресурсов для зміцнення фінансового становища
Як ми самі блокуємо власні фінансові потоки та що з цим робити?

Юлия Кобикова

: експертка з психологічної безпеки жінок, психологиня, психотерапевтка, авторка книг, тренінгів, навчальних програм; авторка психологічної гри; тренерка, викладачка психології, членкиня асоціації професійних психологів Харкова і спілки журналістів України.

07.12.2020

«Образа на батьків і гроші»
- Як образа на батьків впливає на власний фінансовий потік і чому?
- Як формується ставлення до грошей і до чого тут мама і тато?
- Що допоможе збільшити фінансовий потік?
- Як відпустити власні дитячі образи?
- Як бути щасливою дорослої СОБОЮ?

Ирина Баева, консультантка по безлогічному методу видалення негативних програм несвідомого ім. Лосєва, консультантка в методі 22 алмазу.

08.12.2020

«Монетизація власних пабліків у соціальних мережах»

Як монетіиуваті годину, проведену у соціальних мережах?
Якість інформаціі + створення власного бренду = заробіток
Чи можу я стати експерткою соціальних мереж та на цьому заробляти?
Ризики «публічної персони» в соціальних мережах.

Наталия Азарова, інтернет - маркетологиня

09.12.2020

«Як з кожним роком ставати дорожче на ринку життя»?
Як монетизувати потенціал віку?
Фактори життєвого успіху
Про що розповідає Ваше оточення?
Як запланувати успіх через 10 років?
Скільки грошей коштує Ваша фінансова свобода?

Семенюта Ліліанна (Харків), коучка, голова ГО «Вік Можливостей», фінансова консультантка, бізнес тренерка, експертка з монетізації талантів, мотиваційна спікерка, менторка, засновниця форуму «НоваЯ» та Центру онлайн професій

10.12.2020

Урочисте закриття «Жіночого марафону з фінансової безпеки».

Детальніше – за посиланням.

25, 29 листопада

Прем’єра оновленої вистави Дикого театру «Нові шрами»

У середу, 25 листопада, на сторінці UA: КУЛЬТУРА в ютубі відбудеться прем’єра оновленої вистави Дикого театру «Нові шрами» про реальні історії насильства над жінками. На суспільному телеканалі UA: КУЛЬТУРА показ телеверсії вистави відбудеться 29 листопада. 

Показ відбувається спільно з організацією ООН в Україні в рамках Всесвітньої кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства». Вперше вистава була поставлена на сцені Дикого театру у 2019 році під назвою «Шрами».

«Шрами» — історії насильства над жінками, засновані на реальних подіях, про які не можна мовчати. Це про жінок, які отримали душевні та фізичні рани, що так і не загоїлися. 

Оновлена вистава «Нові шрами» матиме інтерактивну форму, де глядачі зможуть впливати на сюжет. Кожен охочий обиратиме дії героїнь і від їхнього вибору залежатиме подальший перебіг подій.

Дивіться прем’єру вистави «Нові шрами» 25 листопада на ютуб-каналі UA: КУЛЬТУРА о 20:00 та 29 листопада на суспільному телеканалі UA: КУЛЬТУРА о 22:05.

27 листопада

Сексуальні домагання: як реагувати

Долучайтеся у п'ятницю, 27 листопада, о 12:00 до онлайн-презентації фотопроєкту #Небезмежність, де буде представлено перше соціологічне дослідження стріт-харасменту в Україні. Також експерти/-ки нададуть поради, як діяти свідкам та постраждалим від сексуального насильства.

Реєстрація  https://bit.ly/nebezmezhnist2020

 Фотопроєкт «Небезмежність» — це 14 світлин та особистих історій жінок, які зіткнулися із сексуальними домаганнями на вулицях свого міста, у кафе, спортзалі, транспорті та інших публічних місцях. Захід відбудеться в межах інформаційної кампанії «Розірви коло» UNFPA Україна.

Під час онлайн-презентації ви дізнаєтеся:

  • Сексуальні домагання на вулицях та в публічних місцях (стріт-харасмент): наскільки ця проблема є актуальною для України.

  • Що зупиняє свідків насильства зарадити ситуації?

  • Як впливають сексуальні домагання на подальше життя постраждалих.

  • Як подбати про власну безпеку та захистити близьких?

  • Як діяти, якщо ви стали свідком/-ю чи постраждалим/-ою від домагань?

  • Служби з підтримки постраждалих від насильства.

Фотовиставка проходитиме в ТЦ GLOBUS (м. Київ, Майдан Незалежності, 1, перша лінія) з 27 листопада до 10 грудня, вхід вільний.

Фотопроєкт «Небезмежність» створено у межах інформаційної кампанії UNFPA Ukraine «Розірви коло» за підтримки уряду Великої Британії. Онлайн-презентація пройде за підтримки Internews Ukraine.

Партнери фотопроєкту: L’Oreal Україна, ТЦ «Глобус».

Фотографії: Валентин Кузан, The Gate Agency.

Сторінка події.

28-29 листопада

Тренінг з питань гендерної рівності

Онлайн, Кропивницький

Тренінг відбудеться 28-29 листопада (у суботу навчання буде онлайн, у неділю навчання відбудеться офлайн) 2020 року в м. Кропивницький та розрахований на діючих журналістів та журналісток, а також студентів та студенток відповідних факультетів вищих навчальних закладів та блогерів і блогерок. Заявки приймаються з м. Кропивницький та Кіровоградської області.

Під час тренінгу, перший день якого відбудеться ОНЛАЙН, а другий день ОФЛАЙН, експертки розкажуть усе важливе, що стосується теми гендерної рівності та навичок роботи з матеріалами на тему гендерної рівності.

Про що ви дізнаєтесь:
- Як проявляється сексизм у повсякденному житті та у ЗМІ?
- Яку коректну лексику треба використовувати?
- Гендерна дискримінація – це про що? Чому фраза «місце жінки на кухні» образлива?
- Рух фемінізму, кого можна назвати феміністами/феміністками
- Яку шкоду наносить сексизм у ЗМІ?
- Що треба знати про протидію гендерно-зумовленому насильству?

Сторінка події.

12 грудня

Домашнє насильство: стратегія представництва постраждалої особи та кривдника, роль судді при розгляді справ зазначеної категорії

Захід організовує Вища школа адвокатури НААУ.

Хто викладає:
Пархоменко Павло
Простибоженко Олег
Семенюк Ольга

Коли та Де:12.12.2020 09:00 - 19:00, Онлайн

Деталі – тут.

24 листопада відбулася онлайн-розмова «Протидія гендерно зумовленому насильству: що можуть зробити чоловіки?» на Фейсбук-сторінці Поваги. Спікерами були: Андрій Куликов, журналіст, голова правління Громадського радіо, голова Комісії з журналістської етики; Сергій Осока, письменник та перекладач, колумніст «Поваги»; Микола Ябченко, експерт з питань гендерної рівності; Андрій Андрушків, медіаексперт, виконавчий директор Центру спільних дій. Переглянути розмову можна тут.

Вперше українські зірки об’єдналися проти домашнього насильства і знялися в ролику до міжнародної акції «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства».

«Вийди із кола насильства» із таким закликом звертаються Маша Єфросиніна, Оля Полякова, MONATIK, Юлія Саніна, Тарас Тополя та Аlyosha до глядачів. Соціальний ролик є першою відеороботою, яка зібрала таку кількість українських знаменитостей навколо проблеми домашнього насильства.

Українське представництво Amnesty International розробило проект під назвою «Все не для дому» - онлайн-магазин з речима, які символізують насильство. Через асоціативне сприйняття звичайних товарів для дому автори намагаються показати, з яких дрібниць може починатися проблема. 

На прикладах побутових речей Amnesty International пояснюються різні види гендерного насильства й пропонують долучитися до кампанії проти домашнього насильства. Наприклад, поширити картки з товарами в соціальних мережах, розмістити в публічних місцях алгоритми дій у разі домашнього насильства й підписати листа з вимогою ратифікації Стамбульської конвенції.

Переглянути проєкт

Що варто знати про гендерно зумовлене насильство?

 

Певна річ, редакція Гендеру в деталях приєднується до цьогорічних 16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства. За роки нашої роботи ми вже зібрали немало матеріалів, які особливо актуальні в рамках кампанії (але не менш актуальні й поза нею, тому що гендерно зумовлене насильство відбувається щодня). Ось вони: 

Стаття Тамари Марценюк «Годі терпіти: усе про гендерне насильство проти жінок», у якій зібрано найважливіші поняття гендерного насильства.

Юридичний коментар Катерини Вітер про сексуальні домагання.

Чому українській судовій, правоохоронній та юридичній спільноті необхідна Стамбульська конвенція? 

Матеріал Ганни Гриценко про соціологію і психологію насильства.

Чому ми обираємо звинувачувати постраждалих, а не злочинців? 

Чому постраждалі від насильства мовчать? 


Ілюстрація Олександра Грехова до тексту Емми Антонюк «Чому вони мовчать»

Насильство, яке прийнято не помічати в українській літературі 

Насильство під час пологів

Насильство щодо жінок, які живуть із наркозалежністю 

Насильство щодо жінок, які надають секс-послуги 

Нотатки про психологічне насильство

В деталях: економічна дискримінація та економічне насильство

 

Що ми маємо на увазі, коли говоримо про чоловіків у контексті гендерно зумовленого насильства? 

Щоразу, коли ми говоримо про насильство щодо жінок, отримуємо дуже багато коментарів з загальним меседжем «Не всі чоловіки». Це, якщо чесно, часом дратує нас, часом засмучує, часом змушує почуватися розгублено. Подібний досвід і надихнув нас до цього допису, що ми сподіваємося, має багато чого п(р)ояснити.

Коли ми говоримо про гендерно зумовлене насильство проти жінок, ми НЕ маємо на увазі, що кожен конкретний чоловік винен у кожному конкретному випадку такого насильства. Ми не суд, до того ж, це не відповідає дійсності.

Коли ми говоримо про гендерно зумовлене насильство проти жінок, ми говоримо про систему традицій, законів і цінностей, у якій жіноча гендерна роль «пасивної» і «слабкої» статі, стереотипи, гендерна нерівність, нерівні можливості на ринку праці тощо роблять жінок групою, вразливішою до насильства, а чоловіків – більше схильними до насильства й агресії. Ми критикуємо цю систему, ми відкрито боремося з нею.

Ця сама система присутня щоразу, коли хтось каже фрази на кшталт «Сама винна» чи «Будь мужиком!». Ця сама система властива і жінкам, і чоловікам не залежно від їхніх віку, сексуальної орієнтації, національності тощо.

Цю систему не створював якийсь конкретний білий гетеросексуальний чоловік. Вона формувалася століттями. У якийсь період історії вона була зумовлена і «виправдана» фізіологічними, економічними, культурними тощо потребами суспільства. У якийсь період її використовували певні сили для поширення своєї влади. Сьогодні ж для існування й підтримки такої системи немає жодних причин, окрім стереотипів та опору прогресу.

І тут неважливо, чи ви фемініст_ка, чи ви спокійно ставитеся до слова «гендер», чи ви сповідуєте якусь релігію, чи є у вас діти тощо. Руйнівні наслідки цієї системи стосуються всіх нас.

Стосуються жінок у першу чергу, тому що саме жінок частіше вбивають, калічать і б'ють просто тому що вони жінки. Підтвердження цьому:

  • 200 млн жінок і дівчат, які пережили протиправну процедуру обрізання клітора;

  • селективні аборти (коли дізнаючись стать дитини, жінка робить аборт, якщо це дівчинка, бо хлопчик вважається «справжнім спадкоємцем»);

  • домашнє насильство (ідеться про випадки, коли жінці забороняють працювати, не дають їй грошей, б'ють, бо вона ніби як має статус «слабшої»)

  • значно більш поширене сексуальне насильство (у тому числі як вид катувань)

  • так звані крадіжки наречених, що насправді є викраденням жінок і дівчат, які супроводжуються зґвалтуваннями.

В усіх цих випадках не йдеться про «провокації» із боку жінок, ідеться якраз про систему цінностей/традицій/поглядів, які «виправдовують» і в той же час пропагують насильство проти них.

Руйнівні наслідки цієї системи стосуються також чоловіків. Підтвердження цьому:

  • стереотипи на кшталт «Чоловіки не плачуть», які спричиняють додатковий стрес і безпосередньо сприяють поширенню самогубств серед чоловіків (рівень самогубств серед чоловіків у 3-4 рази вищий, аніж серед жінок)

  • установка про те, що чоловік повинен забезпечувати сім'ю. Однією з причин домашнього насильства може бути так звана нереалізованість. Наприклад, якщо жінка заробляє більше, чоловік може сприймати це як загрозу його мужності, що пізніше може спричинити сварки, приниження, побої тощо

  • невидимість сексуального насильства щодо чоловіків. Стереотип про «чоловічу силу», а також культура зґвалтування (зокрема, у вигляді віктимблеймінгу) змушують нас думати, що чоловіка не можуть зґвалтувати. Відповідно, суспільство і правоохоронні органи не сприймають такі випадки як злочини, а самі чоловіки соромляться про них говорити.

Ми не розглядаємо свою боротьбу з цією системою як спробу почати війну між чоловіками й жінками. Наша мета – розплющити очі на шкоду дискримінації й гендерних стереотипів, а також на привілейованість чоловіків як групи (згадаємо тут знову статус жінки в суспільстві як «слабкої») і, разом із тим, несвободу чоловіків через «вимоги» цієї системи.

Коли ми говоримо про гендерно зумовлене насильство проти жінок, ми НЕ нівелюємо проблему насильства щодо чоловіків, але саме через уже згадувану систему, насильство щодо чоловіків найчастіше просто не має гендерного підґрунтя.

Утім, саме підтримка чоловіків – надзвичайно важлива в цій боротьбі. Адже статус «сильної» статі може бути використано в зовсім іншому ключі. Ключі впливу, менторства, перевиховання. Коли чоловіча солідарність і братерство руйнують стіну «Справжні чоловіки не плачуть», натомість зводячи міст «Справжні чоловіки вільні від гендерних стереотипів».

Стаття дослідника Майкла Кауфмана про конструювання маскулінності і тріаду чоловічого насильства.

 

Які організації в Україні борються з гендерно зумовленим насильством?

«ЛА СТРАДА - УКРАЇНА»

Громадська міжнародна правозахисна організація, яка працює для забезпечення ґендерної рівності, запобігання всім видам гендерного насильства, зокрема насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та забезпечення прав дітей, сприяючи впровадженню міжнародних стандартів прав людини в усі сфери життя суспільства та держави. "Ла Страда - Україна" має гарячу лінію з питань запобігання торгівлі людьми, запобігання насильству та захисту прав дітей. 

ЛІГА ЗАХИСТУ ПРАВ ЖІНОК «ГАРМОНІЯ РІВНИХ»

Громадська організація, яка об’єднує небайдужих ініціативних людей – чоловіків та жінок – які прагнуть подолати гендерну дискримінацію. Пріоритети діяльності: боротьба з множинною дискримінацією жінок,  протидія домашньому та гендерно зумовленому насильству.

ЦЕНТР «ЖІНОЧІ ПЕРСПЕКТИВИ»

Пріоритетні напрямки діяльності організації: гендерна рівність, протидія домашньому насильству, протидія торгівлі людьми, підтримка жіночих та правозахисних організацій.

ФОНД НАРОДОНАСЕЛЕННЯ ООН В УКРАЇНІ

Програма “Комплексний підхід до вирішення проблеми насильства щодо жінок та дівчат в Україні” була розпочата UNFPA у 2017 році і сприяє процесам зміцнення національних механізмів запобігання і реагування на ґендерно зумовлене насильство.

Юридична консультація для постраждалих від  гендерно зумовленого насильства

Як працює українська поліція для захисту постраждалих від домашнього насильства

Державні послуги для постраждалих від домашнього насильства

Методика оцінки ризиків повторного насильства

Захист від насильства і переслідування в інтернеті (кіберсталкінгу)

Відповідальність за домашнє насильство та способи отримання правової допомоги в Україні

Нове означення зґвалтування в українському законодавстві: крок уперед чи назад?

Сексуальне насильство: визначення, відповідальність і юридична практика

Відповідальність публічних осіб за сексистські висловлювання: український та європейський досвід

Як і навіщо боротися із сексизмом у рекламі

Юридична консультація з широкого кола гендерних питань:

Що робити, якщо тебе звільняють? Механізми вигідного звільнення з юридичної точки зору

Види соціальних виплат, на які ви маєте право, та порядок їх отримання під час карантину

Карантинні виклики: надання відпусток для найманих працівниць

Розлучення й аліменти під час карантину

Відпустка по догляду за дітьми: чому лише мама?

Хто та як може усиновити дитину?

Право на рівну оплату праці за роботу рівної цінності — українські реалії

Позбавлення батьківських прав: спробуй знайти підставу!

Аліменти: новели законодавства та українські реалії

Вік сексуальної згоди: кого і від чого захищаємо

24 листопада 2020
Поширити в Telegram
2286
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою