Анна Повх
Чому варто прочитати «“Жіночий емірат?” Політикині мусульманського світу» Наталії Малиновської.
Офіцерка Ордена Британської імперії, борчиня за права людини, у «Невидимих жінках» авторка викриває гендерну нерівність там, де її, здавалося б, годі й шукати: на клавішах фортепіано, у програмах розпізнавання голосу, у клінічних випробуваннях лікарських засобів…
Ця книжка допоможе знайти відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають перед відповідальними батьками: як провести час із дитиною максимально корисно, як чути й розуміти її проблеми, допомогти у школі, дбати про здоров’я й безпеку, як "підсадити" дітей на книжки, а також як самим лишатися спокійними у вирі постійних переживань і страхів, батьківських чатів, підліткових бунтів та прагнень бути суперсучасними батьками.
Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких жінок цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, культурні діячки Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.
Оксана Щур
Українська література — невичерпне джерело прикладів і сексизму, і емансипації. Цікаві події відбувалися не лише в оповіданнях і романах. Життя письменників і письменниць, їхні стосунки, співпраця, конфлікти теж породили чимало сюжетів і драматичних колізій. І деякі з них — цілком феміністичні.
Із чого починається активізм? Із бажання змінити світ на краще, встановити справедливість, виправити кривду? Можливо, у когось був саме такий початок. Моя власна історія активізму почалася з волонтерської поїздки до Німеччини...
Книга «Жінки у дизайні» розповідає про 21 постать серед найвпливовіших дизайнерок ХХ століття, демонструючи їхні найкращі роботи та вшановуючи їхній видатний і часто недооцінений доробок. Це водночас і красива подарункова книжка для шанувальників дизайну, і знайомство з видатними дизайнерками, архітекторками та дослідницями, які переважно були позбавлені належного визнання в андроцентричному наративі.
Ми щодня зустрічаємо Лесю Українку в пам'ятниках і назвах вулиць, на купюрах і в шкільних кабінетах. Але яким щодня бачила світ сама Леся? Жива людина, а не офіційний портрет. Що вона любила, з чого сміялася й сумувала, про що писала листи рідним, з ким дружила?
Христина Семерин
У статті проаналізовано поезію Лесі Українки, написану за єврейськими мотивами головно біблійної ґенези, у світлі імагології та гендерних студій.
Весела і дотепна книжка, написана сучасною мовою для сучасних дівчат, розповість усе, що треба знати про місячні.