5 грудня, 2021

Наука і технології

«Жіноча справа»: історії українських дівчат-науковиць
«Навіщо тобі наука? Краще обрати щось “дівчаче”», «Де ти бачила видатних фізикинь чи інженерок?», «Які ще дисертації, коли твій репродуктивний годинничок цокає?» – ці та інші стереотипні запитання все ще лунають у бесідах з близькими людьми та  Фейсбук-суперечках з незнайомцями. А між тим кожен третій науковець у світі – науковиця...тобто жінка. В Україні ця статистика радує ще більше: у нас чи не половина від усіх вчених – жінки.
Як залучати дівчат і жінок в ІКТ: досвід України та Заходу
В Україні частка жінок в ІТ-сфері зростає з кожним роком, але все ще залишається низькою. За даними порталу DOU жінки становили 25% від всіх спеціалістів/ток у 2020 році. Кількість студенток в ІТ також невелика - 20,2% студентів/-ок 1-го курсу ІТ-спеціальностей відповідно до дослідження USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури. України».
#metoo рух у сфері автомобільної безпеки: чи може таке трапитися?
Трохи лякаючої статистики: за даними краш-тестів жінки на 73 % більше травмуються в автомобільній аварії, ніж чоловіки, а можливість загинути вище на 17 %. Для корректного проєктування автомобілів обов’язковим є проведення краш-тестів із використанням манекенів з 1966 року. Але жіночий манекен з’явився лише у 2011 році та досі не є стандартом у автомобільній індустрії. Тож, які зараз відбуваються дії в індустрії для спасіння жіночого життя?
Як фемінізм очищає науку від упереджень та «сліпих плям»
У наукових дослідженнях за об’єктивністю часто ховалася упередженість щодо жінок та перенесення установок певного соціуму на досліджувані явища. Білі заможні чоловіки в західних країнах, які займалися наукою, написали історію як історію чоловіків, інтерпретуючи явища природи чи культуру інших суспільств переважно на підставі своїх патріархальних поглядів. Феміністичні дослідниці ХХ століття вже відстежили частину цих похибок, решта залишається під питанням.
Гендерна соціологія: як фемінізм робить дослідження вірогіднішими
Феміністські дослідниці стверджують, що особливі жіночі досвіди і практики не потрапляють у сферу наукового знання, яке зазвичай андроцентричне (зосереджене на досвіді чоловіків) і раціоналізоване. Як зробити соціологію й інші науки гендерно-чутливими? Чому феміністський підхід дає вірогідніші результати?
Технологічне — це феміністичне
Технологічний розвиток зумовлює економічні зміни, а ті, своєю чергою, — соціальні. І саме в сучасному світі постіндустріальної інформаційної доби є той базис, на якому якнайкраще може розвинутися справжня рівність при максимальному розмаїтті, зокрема гендерна. Чому цього не уникнути?
«Усе, що ти написала, в будь-який момент може бути використано проти тебе», або Майбутнє без кіберсталкінгу
Як запобігати проникненню в особистий жіночий простір у реальному і віртуальному середовищах? Як модернізується етика спілкування в мережі в часи трансгуманізму? І нарешті, як убезпечити себе від пікапу й кіберсталкінгу в теперішньому соціумі, де технологічний розвиток поки що випереджає етичний поступ?
Жіноча історія як напрямок історичних досліджень: становлення феміністської методології
У статті представлено критичний огляд теоретичних дебатів у середовищі західних істориків феміністичного спрямування протягом 1970-х – початку 1980‑х рр. Авторка аналізує, які пізнавальні й політичні завдання ставила перед собою жіноча історія на першому етапі свого розвитку, висвітлює ті проблеми вивчення, які опинилися у центрі феміністської полеміки в даний період, а також розглядає дискусію про андроцентризм історичної науки, смисл поняття патріархату, особливості джерельної бази жіночої історії, концептуальні підходи до вивчення жіночого досвіду.
Комікс "ДІВЧАТА МОЖУТЬ УСЕ!"
Ідея створення коміксу виникла в процесі проведення Хакатону для дівчат-студенток “Hack4Good 2.0: як зацікавити дівчат з раннього віку до технічних спеціальностей?”, що проходив у Києві в липні 2018 року. Хакатон був організований Центром «Розвиток КСВ» спільно з Фондом ООН у галузі народонаселення в рамках ініціативи Дівчата STEM.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія».Серія «Гендерні дослідження».
У збірнику наукових праць представлене широке коло проблем з різних галузей науки: культурології, фольклористики, педагогіки, психології, історії, філософії, досліджень масової культури, всі вони об’єднані антропологічною проблематикою. Особливістю даного видання є його різноспрямованість, прагнення пояснити феномен гендеру використовуючи метод доповнення. Автори доводять, що антропологічна проблематика безпосередньо пов’язана із гендерними питаннями. Матеріали збірника можуть стати у нагоді усім, кому не байдужий розвиток української культури та суспільства.