Суспільство

Чи можна досягти порозуміння з ворогами (рівности)? Автор застосовує «принцип позитивної суми» митрополита Андрея Шептицького до сучасного конфлікту між правозахисниками і традиціоналістами: «Спроба хоча б теоретично відітнути себе від будь-якої зі сторін змушує шукати прийнятне для обох, золоту середину, спільний знаменник, можливість порозуміння. Завдання не з найлегших, але хай якими способами ми намагатимемося вирішити це рівняння, результат буде одним. Спільним знаменником для всіх виявиться повага до розмаїття».

У статті дослідниці роглядають, як гендерний дисбаланс українського суспільства відображається на матеріальному становищі матерів. З метою дослідити економічні та побутові умови життя жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною, авторки провели опитування 95 жінок. Пропонуємо ознайомитись з результатами опитування. 

29-30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН Жінки. Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином в регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення. Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко.

Сьогодні час згадати та вшанувати українок, чий внесок в державотворення був вирішальним. В свідомості багатьох людей досі превалює стереотип, що шлях України до незалежності долався лише чоловіками, а жінкам відводиться в кращому випадку роль «берегинь» та безмовних «соратниць», які надихали своїх мужніх супутників на боротьбу. Насправді все зовсім не так! Ця виставка розповідає про жінок, що своїми зусиллями й працею розбудовували Україну!

У статті проаналізовано громадську думку населення України, Швеції, Іспанії, Угорщини та Німеччини стосовно геїв і лесбійок. Проведено кореляційний аналіз з метою з’ясування факторів ставлення до сексуальних меншин. Виявлено зв’язок між ціннісними орієнтаціями населення та ставленням до геїв і лесбійок. Проведено крос-культурний аналіз державної політики щодо ЛГБТ-спільноти.

ЗМІ та реклама відіграють одну з визначальних ролей у формуванні людської свідомости, адже вони чітко показують суспільні норми й проблеми. На жаль, сучасні засоби масової інформації й рекламні матеріали часто транслюють сексизм, мізогінію та віктимблеймінг. Якими вони мають бути в ідеальному світі? Спробуймо розібратися.

Хоча Майдан доволі часто показують переважно через барикади, палаючі шини та коктейлі Молотова, доцільно стверджувати, що ця подія не є гомогенним явищем. Протести, що тривали три місяці, слід вважати також набором так званих низових ініціатив, тобто того громадянського суспільства, якого б нам в ідеалі хотілося для нашої країни. У цьому есе зроблено спробу охарактеризувати гетерогенність протестного середовища Майдану через аналіз участі і ролі жінок у цій революції.

У статті досліджуються різні типи гендерних розривів, які існують у сприйнятті та участі молдовських, грузинських та українських громадян у політичній, соціальній та економічній сферах. Метою цього попереднього дослідження є не лише аналіз гендерних відмінностей між трьома східноєвропейськими країнами, які уклали угоди про асоціацію (УА) з ЄС, але й порівняння їхніх показників з даними вибраної групи країн ЄС. Ця робота показала, що в той час, коли в трьох країнах УА можна виявити низку істотних гендерних розривів, у багатьох випадках вони істотно не відрізняються від гендерних відмінностей в країнах ЄС.

Розглядається питання про результати проведення Четвертої всесвітньої конференції зі становища жінок у вересні 1995 р. у Пекіні, який мав велике значення для прогнозування подальших дій і їхніх результатів у сфері досягнення гендерної рівності на міжнародному і національному рівнях. Саме Пекінська конференція й ухвалені в ході її роботи рекомендації повинні були забезпечити досягнення повної гендерної рівності.

У статті здійснено огляд теоретичних підходів до визначення моди, розглянуто медіа (телебачення) як один із шляхів поширення модних образів. Конструювання гендерної ідентичності за допомогою одягу емпіричним чином вивчено на прикладі телешоу «Моду народу». Створення нормативного образу тіла, орієнтацію на чоловіків та об’єктивацію жіночого тіла, конструювання нормативної фемінності виокремлено як ознаки механізмів конструваювання традиційної фемінності інститутом моди у медіа.