26 квітня, 2024

ЗМІ та реклама в ідеальному світі майбутнього

19 липня 2019
Поширити в Telegram
5455
Діана Андрусенко

Копірайтерка в ІТ.

Читайте також:

У формуванні свідомости сучасних людей надважливу роль відіграють засоби масової інформації і реклама, тому не дивно, що фемінізм прагне встановити свої норми і в цих сферах. Уявімо, як це буде в ідеальному феміністичному світі.

На обкладинках журналів, у рекламі нічних клубів, шиномонтажу і сковорідок позуватимуть оголені чоловіки в сексуальних позах. На кожному кроці хлопців закликатимуть схуднути та зробити епіляцію зі знижкою 30 %. Чоловіків, яких побили, обікрали чи зґвалтували, масово звинувачуватимуть у провокаціях. У ЗМІ активно обговорюватимуть дії політикинь, а от до політиків ставитимуться скептично і поблажливо: на сайтах і в газетах буде інформація лише про їхній зовнішній вигляд, вартість одягу та припущення, з ким із впливових жінок їм довелося лягати в ліжко, щоб отримати посаду.

Звісно, це тільки жарт. Однак це ситуація, у якій жінки живуть сьогодні! Саме такого майбутнього бояться противники фемінізму. Вони вважають, що пригноблені хочуть помінятися місцями і стати гнобителями. І хай там як дехто з чоловіків запевняє, що нічого страшного в сексизмі немає («це жарт», «це маркетинг», «просто так склалося», «це нормально» тощо), опинитися на місці жінок вони зовсім не хочуть. Не дивно, що «патріархали» бояться втратити свої привілеї і жити так, як описано вище.

Та перейдемо до суті. Не такого обміну ролями прагнуть феміністки, а зміни системи. То якими ж насправді будуть матеріали у ЗМІ і реклама в ідеальному світі, де фемінізм переміг і жінки й чоловіки досягли бажаної рівности?

Рекламні матеріали

В ідеальному світі не місце сексизму і об’єктивації, тому з реклами вони зникнуть раз і назавжди. Секс не продає, навпаки, відлякує клієнтів. Ніхто не зв’яжеться з фірмою, яка дозволяє собі зневажливо ставитися до жінок/чоловіків/дітей/тварин / будь-яких живих чи неживих об’єктів. Тому жодних оголених жінок на рекламних плакатах, банерах і навіть на рекламі ігор в інтернеті (це особливий вид дна). Небезпечно не лише те, що жінок зображено оголеними чи напівоголеними. Набагато гірше, що їх зображено об’єктами для втіхи: або в образі наляканих безпомічних панянок, або ж розкутих жінок, які кличуть розважитися «саме тебе». Це підкріплює образ жінок як сексуальних об’єктів, призначених для виконання чоловічих забаганок, тому в майбутньому, де рівність існує не лише на папері, від такого давно відмовилися.


Джерело: newscientist.com

Жінки, які недавно народили дітей, не наштовхнуться на рекламу дієт / спортивних комплексів / пігулок, яка закликає «швидко привести себе в форму після пологів». Зміни, які стаються в зовнішності через плин часу чи певні події, більше не вимагають коригування, а сприймаються як належне.

Соціальна реклама порушує актуальні проблеми і більше не лізе в матку жінок. Фраза «Мамо, не вбивай мене, моє серце вже б’ється» і фото дворічної дитини — це маніпуляція, психологічний тиск і контроль над жіночим тілом. Тож побачити таке можна лише в підбірках дивної реклами з минулого на розважальних сайтах.

Материнство, як і батьківство (адже у феміністичному світі і мати, і батько однаково залучені до догляду за дитиною), не пропагується в соціальній і будь-якій іншій рекламі, — це особистий вибір кожної людини, що залежить тільки від її бажання і можливостей. У суспільстві нормалізовано батьківство одностатевих пар та шлюби між гомосексуалами.

Акції

Сексизм і об’єктивація зникнуть і з різноманітних акцій. Більше не буде знижки 50 % за коротку спідницю чи безкоштовних коктейлів жінкам із третім розміром грудей, які візьмуть участь у конкурсі мокрих майок. Жодних знижок на пластичну хірургію («мінус 30 % жінкам, які хочуть повернути форму грудей після вигодовування»), ця галузь узагалі повернеться до своїх джерел і допомагатиме тим, хто постраждав від опіків, рідкісних захворювань та у випадках, коли зовнішні особливості у якийсь спосіб можуть спричинити проблеми зі здоров’ям та дискомфорт. Більше ніхто не ризикуватиме життям заради того, щоб підлаштувати своє тіло під незрозуміло ким встановлені стандарти, як не буде і самих стандартів.

Засоби масової інформації

Великі зміни чекають і на засоби масової інформації. Політиків, громадських діячів, зірок і публічних людей оцінюватимуть лише з професійного боку. Ніхто не обговорюватиме їхню зовнішність, вартість одягу, сім’ю, особисте життя (крім випадків, коли йдеться про порушення закону).

Не буде жодних «розслідувань» про те, який вигляд у жертви насилля і які фото вона публікувала в соціальних мережах. Жодних провокаційних заголовків у матеріалах про зґвалтування. ЗМІ й суспільство не займатимуться віктимблеймінгом і виправдовуванням злочинців. Позиція буде чіткою і зрозумілою: ні сексуальний одяг, ні стан алкогольного сп’яніння, ні прогулянки в нічних скверах на самоті не дають права на зґвалтування. Секс без ясно вираженої згоди обох партнерів стане абсолютно неприйнятним. Завдяки цій позиції таких злочинів стане набагато менше (хотілося б сказати, що вони зникнуть узагалі, але все-таки ми уявляємо реальний світ).


Джерело: medium.com

На жаль, нині ми спостерігаємо, як зміщують акценти в жахливих новинах. Наприклад, у матеріалі про те, що чоловік убив дітей, а потім застрелився, заголовок починається зі слів «Дружина довела». У сучасному світі відповідальність за психологічний клімат у родині зазвичай покладають на жінку. Це стосується і неістотних речей («твій чоловік не поспішає додому з роботи, бо ти створила погану атмосферу і не носиш спідниці, щоб дихати маткою»), і важливіших («твій чоловік тобі зраджує, бо ти погано готуєш, не експериментуєш у сексі, “пиляєш”» тощо), і зовсім страшних, як описана вище. Тому журналісти не втомлюються «хайпувати» на таких темах і писати ганебні матеріали на зразок «Як стати ідеальною дружиною, увімкнувши жіночу мудрість». Псевдопсихологи створюють курси й вебінари на таку саму тематику, а суспільство нещадно критикує і звинувачує жінок у всіх сімейних проблемах. У майбутньому ні таких заголовків, ні матеріалів, ні суто жіночої відповідальности не буде. Стосунки — це цінність для обох партнерів, тому обидва дбатимуть про те, щоб вони були комфортними і щасливими.

Сьогодні в інтерв’ю дивно було б побачити питання до чоловіка-науковця, поліцейського чи генерального директора на зразок: «А ваша дружина не проти, що ви займаєте цю посаду? Чи встигаєте ви опікуватися дітьми?». Тим часом для багатьох жінок, які змогли подолати «скляну стелю» чи пробитися в «чоловічі» сфери, це реальність. У майбутньому такого запитання від журналістів не почують ні чоловіки, ні жінки. Те, як люди знаходять баланс між роботою і сім’єю (а ми пам’ятаємо, що хатня робота й догляд за дитиною буде спільним обов’язком для пари), — це лише їхня справа, і «таврувати» хороших/поганих батьків чи сім’янинів стане неприпустимим.

А ще в майбутньому світі стане страшенним моветоном створювати підбірки на розважальних сайтах про зовнішність зірок. «П’ять зірок із негарними колінами» чи «Некрасиві жінки, які стали акторками» — варто лише підготувати такого типу матеріал, як «писаку» викреслять з умовного списку гідних і професійних журналістів. А так само за те, що автор транслює сексизм, мізогінію чи прояви будь-якої дискримінації.

Як бачимо, працювати в цій сфері треба ще багато над чим. Проте ми вже знаємо, як має бути в комфортному для всіх (крім сексистів) світі — не так уже й складно дотримуватися цих правил. Чітке бачення є, отож третину справи зроблено. А відтак і бажаний результат не за горами. Єднаймося, дівчата, у нас все вийде.

19 липня 2019
Поширити в Telegram
5455
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Безгендерне майбутнє
Чому агендерні люди часто використовують ознаки чоловічого гендеру як універсальне, а множення гендерних ідентичностей не працює? Авторка пропонує мисленнєвий експеримент — забути концепти фемінности й маскулінности і подивитися на людей без них.
Справедливість vs турбота: якою має бути феміністична етика?
Традиційно західна етика пріоритизувала маскулінні цінності й нехтувала фемінними. Незалежність, справедливість і раціональність були еталоном моральности, а от пов’язаність з іншими, турботливість і емоційність чеснотами не вважалися. «WTF?» — запитують сучасні філософині-феміністки і дискутують про те, якою буде етика, звільнена від патріархальної упереджености. Можливо, настав час змінити етику справедливости на етику турботи?
Чи був би митрополит Андрей Шептицький феміністом?
Чи можна досягти порозуміння з ворогами (рівности)? Автор застосовує «принцип позитивної суми» митрополита Андрея Шептицького до сучасного конфлікту між правозахисниками і традиціоналістами: «Спроба хоча б теоретично відітнути себе від будь-якої зі сторін змушує шукати прийнятне для обох, золоту середину, спільний знаменник, можливість порозуміння. Завдання не з найлегших, але хай якими способами ми намагатимемося вирішити це рівняння, результат буде одним. Спільним знаменником для всіх виявиться повага до розмаїття».