6 жовтня, 2022

Янголи фронту

1 травня 2022
Поширити в Telegram
82

Мені відомо, що таке вигорання. Знаю, як це буває важко в «простому» повсякденному житті: коли всередині порожньо, коли втрачається сенс існування. Це може статися абсолютно з кожною людиною. А коли війна... На війні складно все...

Я постійно думаю про парамедиків, чия зброя — ризик собою і вміння рятувати життя. А на додаток величезна відповідальність і психологічне навантаження. Як вони дають цьому раду? Що їх тримає щодня?

Хто вони, ці люди? Меди(ч)ки, тренер(к)и, юрист(к)и, науков(и)ці, журналіст(к)и, програміст(к)и, перекладачі й перекладачки, співаки та співачки. Як вони кидають своє звичне життя і перетворюються на незламних янголів — охоронців фронту?

Щодня вони мають справу з тим, чого переважна більшість узагалі ніколи не бачить. І коли людям важко уявити, що таке справжня війна, парамедики знають це дуже чітко.

Чи можна бути готовою бачити смерть? А якщо це десятки смертей? А якщо десятки смертей щодня? 

У мене є подруга парамедичка, яка на війні з росією майже від самого її початку, справжнього початку 2014 року. Для мене ця людина — втілення сталевої надійности. І хоча наживо ми бачилися щонайбільше тричі, я із заплющеними очима довірила б їй своє життя і життя своїх дітей. Вона саме такий янгол фронту. Я не можу раціонально пояснити своє безмежне відчуття надійности в спілкуванні з нею. Мені просто до болю хочеться зараз її обійняти.

Я звичайна людина, я бачила смерть від старости, смерть від хвороби. Це дуже боляче і дуже страшно. Та як це — бачити, як гине на війні дівчина військова або хлопець на передовій, у яких попереду ціле життя? Як гине твій побратим чи бойова подруга, котрі завжди були поруч? Цивільні люди, дорослі й діти, які опинилися в пеклі? На війні складно все.

Витинанку «Янголи фронту» хочу присвятити людям, котрі рятують на передовій сотні чужих життів, щоразу ставлячи на кін зі смертю своє життя. Часом вони виграють цей бій, а часом, на жаль, ні.

У цьому тексті в мене так багато питань і так мало на них відповідей. І питання ніяк не закінчуються.

Чи можна брати янгола в полон? Хто має на це моральне право? Яка істота?

Прототипкою витинанки стала парамедичка Юлія Паєвська, яку на фронті знають під ім’ям Тайра. Викладачка айкідо, Юлія пішла на фронт ще 2014-го, займалася евакуацією поранених на передовій. Її група парамедиків відома під назвою «Янголи Тайри». На їхньому рахунку сотні врятованих із пекла життів. Юля — одна з героїнь фільму «Невидимий батальйон».

16 березня Юлія Паєвська надавала допомогу мирним жителям і жителькам Маріуполя і разом зі своїм водієм Сергієм потрапила в полон до окупантів. Станом на 23 березня відомо, що вона жива. Росіяни записали пропагандистський ролик, у якому називають Тайру «учасницею батальйону “Азов”», хоча вона не військовослужбовиця, а цивільна волонтерка-парамедичка. Окупанти намагаються в будь-який доступний їм спосіб забруднити сталеві крила янгола Тайри багном, але силу цих крил не буде підкорено ніколи. Це видно навіть у записаному під їхніми дулами відеозверненні Тайри. Будь ласка, Тайро, залишайся живою!

1 травня 2022
Поширити в Telegram
82
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Women at War: Problems Faced by Female Fighters of Armed Forces of Ukraine After the Full-Scale Invasion
Ukrainian women now enjoy their hard-fought right to be in the military and to be in combat positions in the Armed Forces of Ukraine after 2014. But the question remains, whether they really enjoy equality and whether there is still a glass ceiling to shatter? Women in the military face numerous hardships, like the lack of women’s military wear and sexual harassment, to name a few. Despite that, female soldiers stand strong, heroically defending their Homeland.
У що вона була вбрана? У незалежність
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну лунають обвинувачення, ніби наша країна щось не так зробила. Філософиня Тамара Злобіна показує, що це класичне обвинувачення жертви, яке найчастіше ставлять постраждалим від зґвалтування. Його мета — вгамувати власні страхи і самоусунутись від участи в здійсненні правосуддя. Замість запитувати, «у що вона була вбрана», світове співтовариство повинно задуматись, як так сталося, що міжнародні запобіжники перестали працювати.
Жінки на війні. Проблеми бійчинь ЗСУ після повномасштабного вторгнення
Українські жінки вибороли право обіймати бойові посади в ЗСУ після 2014 року. Чи настала в армії рівноправність, а чи залишилася «скляна стеля»? Відсутність жіночої форми, проблеми з гігієною, сексуальні домагання створюють труднощі. Попри все героїчний захист батьківщини від ворожого вторгнення — реалії бійчинь сьогодні.