У шостому класі в шкільному літньому таборі мій однокласник гучно при всіх сказав: «Дивіться, у Діанки ноги волосаті». Ніхто на те не звернув уваги і навіть не сміявся, але я прийшла додому, замкнулася у ванній, узяла мамину бритву і поголила ноги. Сухі, навіть без мила.
Я тоді не задумувалася, чому волосся, яке природно росте на тілі і ніяк не заважає жити, треба обов’язково видаляти, до того ж лише одній половині людства. Я просто знала, які це «правильні» жіночі ноги — без жодної волосинки. І робила все, щоб відповідати канону.
Зазвичай розмову про гоління в жінок ніг та інших частин тіла супроводжують вигуки: «А як же гігієна?!» Коли ви наводите такий аргумент, уявляйте не дорослих жінок, а 12-річну мене або якусь іншу дівчинку-підлітка. Я регулярно милася, чистила зуби, зрізала нігті. Та, мабуть, цього було замало — волосся на ногах становило справжню загрозу для гігієни мого тіла.
Навряд чи ви самі в це вірите, тому давайте не лицемірити, а казати прямо: волосся на тілі становить загрозу для ідеалу жіночої конвенційної краси. Щоб жінку назвали конвенційно красивою, тобто такою, яка відповідає суспільним стандартам краси, їй треба:
- бути стрункою;
- мати жіночні форми, але при цьому бути підтягнутою і без — не дай боже — целюліту;
- мати приємне пропорційне обличчя;
- мати густе волосся на голові і не мати волосся більше ніде;
- не мати акне й інших проблем зі шкірою;
- бути природною, жодної яскравої косметики, тільки легкий нюдовий макіяж — ну, ви знаєте, щоб чоловіки казали, як жінкам красиво без макіяжу;
- мати манікюр з покриттям, а влітку й педикюр;
- стильно вдягатися, при цьому одяг має бути стриманим і приховувати те, що довколишнім може здатися «недоліками»;
- не старіти. Якщо ж ви все-таки невдаха і не змогли впоратися з природним плином часу, приховуйте це. Креми, ін’єкції ботоксу й інші процедури — ваші найкращі друзі, бо в справжньої жінкиТМ не повинно бути зморшок.
Це все подається як базовий набір від природи. Просто декому (а насправді всім) не пощастило, і їм слід використовувати досягнення цивілізації, щоб усе виправити.
Так от, до чого це я. По-перше, ви уявляєте, скільки це коштує? Косметолог, манікюр, епіляція, антицелюлітний масаж, купа косметики й одягу — це десятки, як не сотні тисяч гривень щороку. Уявіть собі, скільки грошей економить середньостатистичний хлопець порівняно з дівчиною, яка регулярно робить б’юті-процедури. З гендерним розривом у зарплатах це виглядає як насмішка. По-друге, це забирає багато часу, який можна було б витратити на відпочинок, роботу чи навчання. І по-третє, часто це боляче або неприємно.
Вам хоч раз робили антицелюлітний масаж? А може, ви, як і я, намазувалися спеціальною глиною з перцем, обмотувалися харчовою плівкою і ридали, лежачи на підлозі, від жахливого пекучого болю? До речі, як ви думаєте, це допомогло мені позбутися целюліту? Ні, тому що його наявність залежить від генетики. І, попри низький ІМТ, у мене целюліт з 13 років.
А воскова депіляція, шугаринг, «уколи краси», механічна чистка обличчя — на ці процедури ходять явно не для задоволення. Та хто ж не чув вислів про те, що краса потребує жертв... І це все для того, щоб «доглядати за собою» й виглядати «звичайною» жінкою. Адже жіночу зовнішність оцінюють прискіпливо, під мікроскопом, чіпляючись за кожну волосинку. Діти це бачать, починають змалку підлаштовуватись під стандарти і голять сухі ноги у 12 років.
Висновок 1. Глянцева картинка привчила нас до того, що жіноче безволосе тіло — це норма. Ви знаєте ці реклами, де жінки голять поголені ноги. Тому звичайні ноги чи пахви з волоссям часто сприймаються як огидне відхилення. І тоді заводиться пісня про гігієну, хоча регулярне миття й користування дезодорантом вирішує всі проблеми.
При цьому прихильники «гігієнічного» твердження не бачать у ньому жодних логічних хиб. У коментарях під постом про епіляцію й процедури краси якийсь чоловік довго доводив, що видалення волосся — це елементарна гігієна і «давайте ще, може, перестанемо митися?». На цей закид його абсолютно логічно спитали, чи давно він голив ноги. На що він відповів: «Ну, дякувати богу, чоловікам цього робити не треба. І, дякувати богу, всі жінки, яких я знаю, це роблять». Мені здається, ця фраза говорить сама за себе.
Висновок 2. Б’юті-практики — це не добре і не погано. Я за те, щоб робити ті, які приносять задоволення, комфорт і впевненість у собі. Однак треба розуміти, що навіть якщо ми думаємо, ніби це наш особистий вибір, ми не робимо його у вакуумі. Тобто, наприклад, чи голили б ви ноги, якби жили на безлюдному острові? А якби до цього вам роками не вкладали в голову образ «безволосої норми»?
Не впевнена, що зможу сприймати непоголені ноги красивими й сексуальними без такої самої потужної кампанії, яка була в поголених ніг. Та ми разом можемо подумати про майбутнє і зробити так, щоб наступні покоління не страждали від упереджень, а індустрія краси перестала заробляти на невпевненості й комплексах.