990 
Мене не бентежила різниця у віці. Нехай він удвічі старший і встиг відсвяткувати появу на світ другої онучки. Це був надзвичайно красивий, харизматичний, розумний і цікавий чоловік. Я обожнювала його історії, навіть якщо вони відбувалися з ним задовго до мого народження. Я любила з ним радитися, бо його мудрість і досвід помітно відрізнялися від рівня моїх одноліток. Я насолоджувалася його олдскульними звичками приходити в гості з тортом і нарікати на сучасну музику та моду. Я була закохана і ніколи не бентежилася питанням, а що він любить у мені, крім тієї пружности й краси, якими наділено більшість людей у віці 25 років.
Якось мені подзвонила знайома. Старша жінка, директорка видавництва, ми давно товаришували.
— Мій нинішній бойфренд, — поділилася я, — ваш ровесник.
Моя знайома зробила довгу паузу й засміялася.
— То он де вони!
— Хто вони? — наївно уточнила я.
— Самотні чоловіки одного зі мною віку!
Моя знайома намагалася влаштувати особисте життя, відвідуючи світські вечірки та користуючись сайтами для знайомств.
— Я роками питаю себе, — вела далі вона, — де поділися мої ровесники, з якими я могла б ходити на побачення. А вони усі поруч із такими дівчатами, як ти!
Вона попросила пригадати, як багато моїх подруг були в стосунках із чоловіками, старшими бодай на десять років. Я нарахувала кількох. А потім зробити ту саму вправу, але навпаки. Я не пригадала жодного друга, який мав стосунки з відчутно старшими жінками.
— Гаразд, але мій досвід нерепрезентативний, — сперечалася я.
Моя знайома лише посміялась.
— Доростеш до п’ятдесяти, згадай мої слова.
Я хотіла сказати, що доти світ зміниться, масова культура «дозволить» жінкам старішати, а розвиток медицини полегшить цей процес для обох статей. Проте я була хоч і молодою, але не наївною школяркою, яка пише твір у жанрі антиутопії. Відтоді я почала скептично дивитися на старших мужчин, котрі обирають удвічі молодших партнерок: що з ними не так, чому вони не віддають перевагу жінкам із релевантним досвідом та інтелектом? Хоча інтелект не завжди корелюється з віком, але здебільшого все-таки залежить від здобутого досвіду. Якщо ж ви хочете вигукнути «заради сексу, дурненька», то мені шкода мужчин, для яких крутий секс зводиться передусім до якости тіла партнерки. Мій удвічі старший бойфренд без одягу не був схожий на статую Аполлона, але мені зривало від нього дах. Бо сексуальність — це сукупність стількох чинників, серед яких пружність сідниць далеко не на першому місці.
Всесвітньовідома сексологиня Емілі Наґоскі вважає, що сексуальна релевантність частково стосується сфери культури. Зараз поясню. Процес з’ясування того, що є сексуально привабливим, можна порівняти з вивченням мови. Ми всі народилися зі здатністю засвоїти людську мову, але ж вивчаємо не просто якусь випадкову. Якщо ми виросли в оточенні, де спілкуються лише англійською, виховувалися в англомовній сім’ї, відвідували садочок і школу, ми не заговоримо раптово німецькою. Так само, на думку Наґоскі, ми вивчаємо «сексуальну мову», яка нас оточує. «Як не існує вроджених слів, так не існує і вроджених сексуальних стимулів». Що має нас заводити — зчитується з культури. Один із яскравих доказів — взірці сексуальности, які змінюються залежно від епохи.
«Дейлі мейл» назвав 53-річного Г’ю Лорі найсексуальнішим медиком із телесеріалів. «Есквайр» пише про 55-річного Мадса Міккельсена, розхвалюючи фактурну зовнішність і акцентовані вилиці. «Космополітен» виходить із заголовком «У плавках і з мокрим волоссям: 56-річний Кіану Рівз підтверджує свій статус секс-символу на пляжі».
Тимчасом його ровесниця Сара Джессіка Паркер зізналася в інтерв’ю «Воґ», що була шокована мізогінною реакцією на її зйомки в продовженні серіалу «Секс і місто»: «Сиве волосся! У неї є сиве волосся? Я сиджу з Енді Коеном, у нього густа сива шевелюра, і він чудовий. Чому для нього це нормально?».
Паркер зізналася, що підписники й підписниці в соцмережах цькували її ще й за зморшки: «Здається, люди не хочуть, щоб ми були в повному порядку у своєму віці. Складається враження, ніби їм подобається, коли ми відчуваємо біль від того, ким ми є сьогодні. Ми вибираємо природне старіння і не виглядаємо ідеально. Я знаю, як виглядаю. У мене немає вибору. Що я з цим робитиму? Зупинити старіння? Зникнути?».
Відверті фото 63-річної Мадонни стають причиною заголовків «Мадонна приголомшила відвертим фото бюсту» та «Мадонна запостила оголені сідниці». Про її сторінку в інстаграмі пишуть як про втілення боротьби з ейджизмом. І ніхто не помічає кричущої відсутности жодного селфі без густої карикатурної ретуші. У 63 можна ризикнути показати оголену дупу, але тільки не оголене лице. Якщо ти жінка, звичайно.
Повернімося до порівняння сексологині Наґоскі. Якщо сексуальні стимули — це мова, яку ми вивчаємо завдяки оточенню, то після 50 років культурне середовище нам наполегливо нав’язує ідею про те, що Кіану Рівз із сивиною — це секс-символ, а його ровесниця Сара Джессіка Паркер — це «жінка, яка відважно примирилася зі старінням».
Пригадую свого удвічі старшого колишнього, який легко заводив романи з набагато молодшими жінками. І його ровесницю — директорку видавництва, яка махнула рукою на сайти знайомств і насолоджується книжками та вечірками, а не побаченнями і стосунками. І я розумію, що ми живемо у світі, де краса має чоловіче й жіноче означення. Для одних це мудрість, темперамент і харизма, для інших — обов’язкова молодість.
Що ж робити жінкам за п’ятдесят? Одягати хламиду і повзти в напрямку кладовища? Я сформулюю питання інакше: що робити всім нам, щоб жити в гармонійнішому і щасливішому світі? Адже тривалість життя довшає, і третину, а то й половину життя ми проводитимемо у віці, який вважається поважним.
Шкода, звичайно, що ми не можемо вплинути на старість. Проте ми можемо вплинути на культуру ставлення до неї. Я не вважаю старість без побачень великою трагедією. На відміну від життя у світі, де цінність жінок має термін придатности, наче кефір у супермаркеті.
