1595 
Це реальна історія, яка трапилася з моєю подругою дитинства Євою. Ми нерозлучні ще із садочка, жили по сусідству і були одна для одної ріднішими, ніж біологічні сестри. Єва працювала в районній газеті і закохалася у фотографа Колю. Не те щоб я посягала на лаври мелодраматичних серіалів, які транслюють у прайм-тайм по телевізору, але Коля був одружений.
Ви, напевно, думаєте: «Оце конфлікт у тебе в тексті, яка потужна зав’язка, що ж було далі?» Заждіть з іронією, усе не так просто. Уявімо великий обідній стіл у маленькому приватному будиночку. За столом я, Єва і її мама. П’ємо чай.
— Ти не молодієш, а всіх нормальних мужиків розібрали, доки ти відшивала цілком пристойних претендентів, — каже Євина мама.
«Єва — сама цілком пристойна претендентка», — думаю я, але не встрягаю в суперечку.
— Як же мені не пощастило, — плаче Єва.
Вона закохалася так, як пишуть у книжках, співають у піснях і мріють у старших класах — безнадійно. Вони з Колею стали найкращими друзями. Він подавав великі надії не лише як фотограф, а і як потенційне кохання Євиного життя. Вони вперше поцілувалися в гірському селі на фестивалі бринзи. У Коліних руках танула Єва, у Євиних руках танув сирний коник. На карпатських вершинах танув сніг разом із Євиним відчуттям самоповаги.
— Хіба я виховала тебе непорядною хвойдою? — питала Євина мама.
— Порядною, — відбивалася закохана Єва.
Я слухала їхні діалоги, не втручаючись, але багато думала про те, чому відповідальність за роман з одруженим чоловіком покладалася на Єву. Коля присягнув своїй дружині у вічному коханні, наживав із нею майно, брав іпотеку і заводив кота. А коли вирішив закрутити роман на стороні, винною вийшла жінка, яка Коліній дружині ні в чому не присягала, нічого не обіцяла і навіть не знала її особисто. Єва відкривала її сторінку у фейсбуці, дивилася на фото красивої й щасливої білявки і плакала. Їй боліло.
Через пів року Коля зняв обручку і винайняв окреме житло. Весь цей час вони з Євою влаштовували конспіративні зустрічі в готелях на околиці міста і ходили на обід у кафешки за п’ять кілометрів від редакції. Однак про їхній роман несхвально пліткувало пів міста. Єва вислуховувала кпини, натяки і завуальовані докори від колег і знайомих.
Одного вечора Єва сказала Колі:
— Ти вільний чоловік. Досить ховатися!
— Давай залишимося просто колегами, — відповів Коля.
Вона нічого не розуміла. Перечитувала його листи, слухала «їхні» пісні і спалила його футболку на мангалі для барбекю.
— Він щойно закінчив одні важкі стосунки, а ти до нього полізла з іншими, — сварила Єву мама. — Він щойно позбувся одного тягаря, як ти вирішила навантажити бідного хлопця новим. Я вже мовчу про напористість! Навіщо ти зробила перший крок? Який чоловік захоче таку?
— Ніхто не захоче, — погоджувалася заплакана Єва.
Чого хоче Єва — за цим столом не розглядалося апріорі.
Вона зализувала рани як могла. А могла здебільшого в пабах із кухлем, келихом або чаркою. Якось у барі до Єви підійшла ефектна білявка і покликала «на кілька слів». Білявку звали Оксана. Єва бачила її лише на фото в соцмережах. Це була Коліна дружина, колишня дружина.
— Я ненавиділа тебе всім серцем, — казала вона Єві.
— Розумію, — схлипувала Єва.
— Мені так шкода, — казала білявка.
— Мені теж, — казала Єва винним голосом.
— Пробач, я думала, що це ти, — вела далі Оксана.
— Що?!
Оксана розказала, як чула від чоловіка про репортерку Єву, з якою він проводив непристойно багато часу. Її Оксана і звинувачувала в руйнуванні шлюбу, аж доки стало відомо, що Коля заручений із менеджеркою маркетингового відділу. Сюрприз.
— Вона лагідна і добра жінка, — казала про менеджерку маркетингового відділу Євина мама. — Їй на день народження колеги подарували формочки для запікання, а тобі що?
— Запальничку з вигравіруваними бітлами, — відповідала Єва.
Я гомерично сміялася.
Коля так їй нічого і не пояснив. Просто за кілька тижнів приніс на роботу торт і сказав, що відтепер вони з менеджеркою маркетингового відділу одне ціле. Єва не могла стерпіти корпоративних тостів, тож пішла в курилку побути на самоті. У курилці сиділа бухгалтерка Ніна, вона протягнула Єві надпиту флягу, це був коньяк.
— А ти чого? — спитала Єва, кривлячись від міцного алкоголю.
— А я звільняюсь, — сказала бухгалтерка Ніна, і нижня губа в неї затрусилася.
Тоді Єва почула історію про те, як Ніна і Коля крутили роман, але Коля, нічого не пояснюючи, покинув бухгалтерку. І ось він поверхом вище святкує заручини з менеджеркою рекламного відділу.
— А знаєш, я думала, що це він через тебе, — сказала Ніна Єві.
— Ага, я теж так думала.
Вони сміялися до сліз.
— Тільки ти могла на такого запасти, — підсумувала цю епічну драму Євина мама.
Ця історія трапилася десять років тому. Колишня дружина Колі Оксана вийшла заміж за австралійця, переїхала в Брисбен і стала відомою блогеркою. Що з Ніною, я не знаю. Єва працює у відомому глянцевому журналі. Вона успішна, заможна і незаміжня, ми досі подруги.
Я винесла урок з тієї історії. Хай яким токсичним Нарцисом є чоловік, суспільство і навіть найближчі люди чомусь звинувачують жінку. Відтоді я чутливіше ставлюся до кожного випадку, коли жінку закидають упередженнями і хейтом. Я хочу бути поруч, щоби простягнути руку. Це те, що я мала зробити для Єви, коли вона проживала жахливий досвід зі своїм донжуаном.
А Коля, до речі, досі одружений із менеджеркою маркетингового відділу. Вони працюють у тій самій районній газеті, мають трьох синів і спільну сторінку в інстаграмі. Ми з Євою завжди відчували ворожість до його обраниці. Сміялися з помилок у її постах, обговорювали жахливі музичні смаки і любов до афоризмів Коельйо. З роками я багато думала про цю незаслужену ненависть. Так, ніби вона була нам щось винна, ніби вона завдала нам болю, ніби це вона розбила Єві серце. Знаєте, навіть пишучи про цю історію, я не назвала її по імені. Ніби вона не особистість, не жива людина. І це неправильно. Її звати Ганна.
