20 липня, 2019

Якою має бути ідеальна «жіноча» робота

26 червня 2019
745
Олена Ткаліч

Редакторка ІА «Соцпортал», активістка ГО «Соціальний рух». Теми, які найбільше цікавлять, — трудові права жінок, молоді та осіб з особливими потребами, материнство в сучасних умовах, реформи медицини, освіти і соціального забезпечення.

Ідеальна робота має відповідати насамперед здібностям і захопленням, розвивати людину та приносити їй задоволення. У реальному житті нездоланною перешкодою стають рівень економіки й освіти з гендерними стереотипами на додаток. Але ж ми про утопію?

Читайте також:

У звіті правозахисної організації «Меморіал» наведено перелік[1] заборонених для жінок професій у пострадянських країнах: водолаз, парашутист, матрос, випробовувач спецтехніки, машиніст метро. Одним словом, найцікавіші і, звичайно, небезпечні, а водночас, як правило, почесні, високооплачувані, з привабливим соцпакетом. Кількість професій по країнах відрізняється. В Україні їх було, наприклад, найбільше — 458. У 2017 році цю заборону скасували.

Як ставитися до цього в контексті феміністичної утопії? Мабуть, що добре. Принаймні тому, що дорослій людині не варто забороняти щось, що стосується її особистого життя. Їй треба надавати адекватну і правдиву інформацію про виробничі ризики, які можуть виявитися набагато нижчими, ніж ті, що їх несе із собою бідність.

До того ж перелік заборонених професій, складений і затверджений у пізньорадянську добу з головною, чітко озвученою метою — захистити жіноче здоров’я для материнства, після шокових 1990-х уже не виконував цю функцію. Ба більше, став не лише обмежувальним, а й лицемірним. Мільйони українських жінок працюють у тяжких умовах: на шахтах під землею[2], в аграрній промисловості, на заробітках за кордоном, на будівництві, де традиційно половина кранівниць — жінки[3]. І будь-яка прибиральниця, лікарка «швидкої допомоги» чи продавчиня підтвердять, що понаднормові, робота вночі, необхідність постійно піднімати більше за дозволені 10 кг — це буденність. А скільки стається грабіжницьких нападів на продавчинь і касирок? У відомствах, які займаються компенсацією за виробничий травматизм, таку статистику не знайти. Адже саме жінки найчастіше працюють нелегально, втрачаючи право на лікарняні, пенсії й інше. Та навіть за офіційними даними, серед майже щоденних смертельних випадків на підприємствах України жінки теж фігурують[4]. При цьому їхні зарплати залишаються нижчими за платню чоловікам, бо стереотип про «легку жіночу роботу» далі існує, не зважаючи на реальність.

Як це слід змінити в ідеальному світі фемінізму й справедливості? Передусім робота має бути безпечною для всіх. Повна модернізація заводів, фабрик і шахт, сучасна техніка на полях і будмайданчиках, автоматизація найважчих і найнебезпечніших робіт, надійне захисне спорядження, абсолютне дотримання техніки безпеки. А ще жодних понаднормових, безкінечних жорстких дедлайнів і безсонних ночей. Потрібне надання й дотримання всіх законних вихідних і відпусток, залізобетонне соціальне страхування, яке, крім усього, дозволить після народження дитини не ставити крапку на кар’єрі жодного з батьків. І, звичайно, гідна, адекватна життєвим потребам[5] рівна платня за рівну роботу.

Навіть ці норми, багато з яких закріплено в законах, досі залишаються майже повною утопією. Та якщо піти ще далі, то ідеальна робота має відповідати передусім здібностям і захопленням, розвивати людину та приносити задоволення. У реальному житті нездоланною перешкодою стають рівень економіки й освіти з гендерними стереотипами на додаток. Але ж ми про утопію? Тож у ній не буде жодних «ти же дєвочка» і «куди ти з цим дипломом потім підеш». А будуть вільний вибір професій, вільні можливості для навчання, рівні шанси на кар’єрне зростання. І кожна та кожен зможуть стати художницею чи художником, автомеханіцею (?) чи автомеханіком, нянею чи нянем (?), льотчиком чи льотчицею, професоркою чи професором.

Тут так і просяться цитати з віршів Самуїла Маршака і згадки про те, що в радянські часи навіть космонавтки були. Проте реальність, як відомо, відрізнялася від фасаду рівності. На противагу можна було б сказати про нові можливості для бізнесвумен і політикинь доби незалежності. Однак знову ні. Абсолютна більшість жінок далі працюють за копійки у сфері обслуговування та в бюджетній сфері. І навіть найпрогресивніший закон про запобігання домашньому насильству менш дієвий саме через економічні чинники.

Утім, у нас є можливість публічно про це говорити, пропонувати рішення і навіть мріяти про ідеальний варіант. Отож перші кроки до реалізації феміністичної утопії вже зроблено.

26 червня 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Наступна ланка еволюції — фемінізм
Чи можливий феміністичний світ без розподілу характеристик та обов’язків між чоловіками й жінками? Які цінності будуть у людства, коли ми перестанемо очікувати від кожної статі певних поведінкових патернів? І чому співпраця та підтримка — найвигідніша стратегія еволюції?
Як в Україні провели експеримент з обов’язковими гендерними квотами, а потім відмовилися від них
Якщо дати жінкам владу, а чоловікам — реальну можливість ходити в «декрет», чому це зменшить кількість стихійних паркувань, інфекційних захворювань і секс-туризму (адже ми не бренд, пам’ятаєте?). Авторка показує утопію (а може, просто наше майбутнє), де з простої рівности випливають справжні дива.
Як мрії стають реальністю, або Як фемінізм змінює світ
Фемінізм змінював і продовжує змінювати світ. Ціннісний і практичний — отакий-от мій фемінізм, який веде нас до рівности. Минуле — сьогодення — майбутнє, погляньмо на це очима дівчини з майбутнього, гості з моєї феміністичної утопії.