10 грудня, 2019

НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Дослідження поширеності насильства щодо дівчат та жінок
У фокусі даного дослідження – вимірювання поширення насильства за допомогою статистичних індикаторів, рекомендованих Статистичною комісією ООН, які жодного разу не були виміряні в Україні до 2007 року. Офіційна статистика включає тільки записи випадків насильства та кількість зареєстрованих осіб, що вчинили акт насильства, але цього недостатньо для вичерпного аналізу поточної ситуації та для відстежування тенденцій. Відсутність актуальної інформації щодо поширеності та характеристик насильства стосовно жінок та дівчат є одним з найбільш значущих факторів, що стримують розробку та впровадження цільових програм попередження насильства. Тому мета дослідження – отримати свідчення і конкретні дані щодо рівня поширеності насильства стосовно дівчат і жінок, щодо контексту насильства та щодо факторів ризику, які стосуються як індивідів, так і домогосподарств. Результати дослідження є співставними із результатами опитування МДОУ-2007.
Українська політика - іменник нежіночого роду?
У цій статті соціологиня Тамара Марценюк пробує дати відповідь на запитання: чому у Верховній Раді України протягом останніх двадцяти років ніколи не було хоча б 10% жінок? що заважає жінкам піднятися на найвищий щабель влади, адже вони мають не нижчий, аніж чоловіки, рівень освіти й однаковою мірою залучені до ринку праці, – у тому числі й до державної служби? Щоби відповісти на них, Тамара розглядає стан гендерних відносин у сфері політики на різних рівнях аналізу: міжнародному (порівняльному); локальному (української гендерної політики); партійному (ставлення українських партійних лідерів до питань інтеграції жінок на найвищі рівні влади); суспільному (громадська думка про участь жінок у політиці); активістському (залученість жіночих/феміністичних організацій до питань пропагування представництва жінок у політиці); • індивідуальному (на рівні окремих важливих політичних акторів чи акторок, зокрема, найвідомішої політикині України Юлії Тимошенко). Стаття написана за кілька місяців до виборів 2012 року. 
Відповідальне батьківство та гендерна рівність
Українцям і українкам досить часто нелегко наважитися стати батьками в сучасному світі. Серед довгого списку  різних справ — навчання, робота, подорожі, інтернет, друзі і так далі - не завжди з'являються діти. Тому нам часто доводиться стикатися з дискусіями, на зразок "діти як велика радість vs діти як необхідність і/чи тягар". Від цього страждає українська держава, яка у міжнародній порівняльній перспективі крокує позаду за рівнем народжуваності. Постає питання: що є основними причинами низького рівня народжуваності в Україні — стан здоров'я, економічні негаразди чи, можливо, зміна стилю життя і ставлення до батьківства? Оскільки в Україні немає комплексних соціологічних досліджень, які б дали відповідь на ці запитання, авторка робить спробу подивитися на ситуацію з різних боків.
Гендерные квоты в Украине: быть или не быть
Существует немало дискуссий о гендерных квотах, поскольку плюсов и минусов их введения — практически одинаковое количество. В этой статье авторка не убеждает читателей в том, что от введения квот общество выигрывает. Внимание сосредоточено на современной гендерной ситуации в Украине, анализе существующих проблем и предоставлены данные исследований об отношении украинского общества к гендерным квотам. Чтобы проиллюстрировать мировую ситуацию с квотами, были использованы результаты шведских исследований и данные международных проектов о гендерных квотах. Кроме этого, авторка кратко охарактеризовала два направления использования квот: скандинавский путь — "поступательный" и так называемый "быстрый путь". В заключение изложены авторские мысли о введении партийных квот в Украине.
Жінки в українській політиці (на прикладі АР Крим)
У статті проаналізовано стан гендерних відносин у сфері політики в українському суспільстві, зокрема в АР Крим. Емпірична база дослідження – опитування громадської думки серед мешканців Криму, глибинні інтерв’ю з експертами національного та регіонального рівнів. Розглянуто залученість жінок до політики різних рівнів, проаналізовано ставлення мешканців Криму та експертів до участі жінок у політиці та впровадження гендерних квот як можливого шляху розв’язання проблеми.
Права людини та медіадіяльність. Збірник навчальних програм
Збірник начальних програм "Права людини та медіадіяльність" підготували викладачі журналістики з різних ВНЗ України: учасниці та учасники спеціальної програми "Академія прав людини для журналістів та журналісток" (вересень 2017 – березень 2018 рр.).
Рецензія на книгу Мар'яни Рубчак "New Imaginaries: Youthful Reinvention of Ukraine’s Cultural Paradigm"
Позбуваючись обмежень, що накладаються на інтелектуальний дискурс тоталітарним режимом минулого, молоді українські вчені зараз займаються багатьма західними теоріями та практиками в атмосфері інтелектуальної свободи та без цензури. Звільняючись від радянської спадщини визначеної думки, жінки-учасниці розвивають свою роботу з західними течіями, хоча пережитки радянських ідей, методології дослідження та письма й досі затримують поступ. Результатом є артикуляція "Нових образів" - не радянських, і не західних -  які пропонують унікальний підхід до вивчення гендеру, представляючи портрет українського суспільства.
Гражданские и политические права, включая вопрос о религиозной нетерпимости
Исследование по вопросу о свободе религии или убеждений и положении женщин с точки зрения религии и традиций.
Международные правовые нормы и практики преодоления домашнего насилия
Научно-практическое пособие подготовлено коллективом Консорциума женских неправительственных объединений на основе материалов семинаров «Анализ международного опыта по предотвращению домашнего насилия» и «Интерактивный диалог по вопросам преодоления домашнего насилия», состоявшихся в апреле и декабре 2009 г.
Нарушение прав женщин или дискриминация по признаку пола в России
Данная работа подготовлена по итогам проекта: «Новая модель правозащитной деятельности: работа с региональными  Уполномоченными по правам человека», который осуществлялся в Консорциуме женских неправительственных объединений в два этапа: с 2005 по 2008 гг. и с 2008 по 2011 гг.   Основная цель проекта  заключалась в создании предпосылок для  сотрудничества женских НПО с  региональными Уполномоченными по правам человека в сфере защиты прав женщин.