21 листопада, 2024

НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Золота Дзига 2021: не тільки чоловіча справа
Варто зазначити, що цьогоріч пряма чи опосередкована присутність кінематографісток серед лавреат_ок «Золотої Дзиґи» — чи не найвища за всю історію премії. Разом з номінаціями-квотами «Найкраща жіноча роль» і «Найкраща жіноча роль другого плану» володарками «Дзиґ» стали, якщо рахувати виконавиць нагородженої пісні, 20 жінок, серед них — три  режисерки та три продюсерки.
За яким гендерним принципом організовувати туалети й роздягальні, щоб було зручно і безпечно всім?
У гендерно-бінарному суспільстві поділ туалетів і роздягалень на «Ч» і «Ж» здавався логічним і не обговорювався. А донедавна у США і поділ на вбиральні для «білих» і «кольорових» уважався «нормальним». Потреби трансгендерних і небінарних людей ставлять під сумнів звичні поділи. Чи взагалі обов’язково організовувати туалети за гендером? Можливо, за типом (з/без пісуарів, зі сповивальним столиком тощо) буде зручніше?
Трансгендерність та інфраструктура: «туалетні війни»
Злочинці, які маскуються під трансгендерних жінок, щоб проникати в жіночі простори заради насилля, — колективний страх, який нині активно обговорюють. Та яка ж реальність насправді? Скільки було інцидентів за участи трансжінок і тих, хто вдає трансжінок? Чи безпечно самим трансгендерним людям користуватися гендерно-сегрегованими туалетами? Чому це питання спричинило справжні «туалетні війни»?
Довколалітературні історії про український фемінізм
Українська література — невичерпне джерело прикладів і сексизму, і емансипації. Цікаві події відбувалися не лише в оповіданнях і романах. Життя письменників і письменниць, їхні стосунки, співпраця, конфлікти теж породили чимало сюжетів і драматичних колізій. І деякі з них — цілком феміністичні.
Уривок Лесі Харченко зі збірки «Про що вона мовчить»
Із чого починається активізм? Із бажання змінити світ на краще, встановити справедливість, виправити кривду? Можливо, у когось був саме такий початок. Моя власна історія активізму почалася з волонтерської поїздки до Німеччини...
«Жіноча справа»: історії українських дівчат-науковиць
«Навіщо тобі наука? Краще обрати щось “дівчаче”», «Де ти бачила видатних фізикинь чи інженерок?», «Які ще дисертації, коли твій репродуктивний годинничок цокає?» – ці та інші стереотипні запитання все ще лунають у бесідах з близькими людьми та  Фейсбук-суперечках з незнайомцями. А між тим кожен третій науковець у світі – науковиця...тобто жінка. В Україні ця статистика радує ще більше: у нас чи не половина від усіх вчених – жінки.
Як залучати дівчат і жінок в ІКТ: досвід України та Заходу
В Україні частка жінок в ІТ-сфері зростає з кожним роком, але все ще залишається низькою. За даними порталу DOU жінки становили 25% від всіх спеціалістів/ток у 2020 році. Кількість студенток в ІТ також невелика - 20,2% студентів/-ок 1-го курсу ІТ-спеціальностей відповідно до дослідження USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури. України».
Що таке феміністичний урбанізм?
Яким має бути міське майбутнє, сповнене турботи про всіх його жителів і жительок? Безпека, ефективність транспорту, незасніжені тротуари, чисті й безпечні громадські вбиральні, доступні громадські парки — звучить круто, правда? Це короткий опис феміністичного міста. Міста, де бар’єри — фізичні й соціальні, демонтовано.
Уривок з книги Джейн Джейкобс «Смерть і життя великих американських міст»
Одна з найвпливовіших книг в історії урбаністики тепер у перекладі українською. 
Я — не така!
«Я не така, як усі інші жінки». Ця фраза — вияв внутрішньої мізогінії, а та, своєю чергою, — наслідок патріархального бачення всього жіночого як менш значущого. У яких випадках присвоєння гіперфемінности може бути політичним жестом і чому нам пора перестати оцінювати жінок «чоловічим поглядом»?