НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Фемінізм досі розвивається, але його історію можна і варто фіксувати. В Україні вийшло декілька ґрунтовних праць на тему історії жіночого руху, і ми сподіваємося, що вийде ще більше. Але в жанрі коміксу український фемінізм оприявнився лише нещодавно. Ви тримаєте в руках книжку, яка покаже й розкаже, хто посприяли появі фемінізму на території України, хто підтримували і поділяли феміністичні погляди, а хто їм усіляко опиралися. Це наша скромна спроба охопити неосяжне на помірній кількості сторінок.

Навіщо в школах проводять конкурси краси? Що це дає молодим дівчатам — закріплення гендерних стереотипів чи можливості для самореалізації? Чи одне й інше? Зрештою, чи не краще привчати дівчат до самоповаги, здорового прийняття себе, любови до власного тіла та до солідарности з іншими дівчатами, а не до змагання з ними, особливо в ситуаціях, коли об’єктивна й чесна перемога апріорі неможлива?

Книжка сучасної корейської авторки, заснована на її досвіді. Головна героїня Кім Джійон — звичайна жінка, яка щодня переживає несправедливість тому, що вона жінка. У школах, університетах, родині, на роботі в Південній Кореї у жінок менше прав і можливостей через застарілі патріархальні суспільні установки, які жахливо тиснуть. Жінки, як Кім, змушені відмовлятися від мрій і амбіцій через цей тиск.

Збірка есеїв різних жінок про те, щó для них фемінізм і чим вони хотіли б поділитися. Книжка проти безглуздих стереотипів, але за любов і повагу до себе. Про те, якими різними бувають феміністки і чому варто гордо, а не з острахом називатися цим словом.

Сприяння широкому залученню жінок до дослідницької діяльності є важливим напрямком сучасної наукової політики розвинених країн. У історичному аспекті ця проблема пройшла еволюцію від популяризації окремих наукових досягнень жінок упродовж 20 ст., оголошення гендерної рівності в науці одним із головних завдань побудови Європейського дослідницького простору та одним із пріоритетів наукової політики Європейського Союзу на 21 ст. до встановлення Міжнародного дня жінок і дівчат у науці постановою 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в 2015 р. та рішення інтегрувати гендерний підхід у Рамкові програми ЄС з досліджень та іновацій, в тому числі пакети програм «Горизонт-2020» і «Горизонт-Європа». 

Простою мовою про гендерну нерівність у нашому суспільстві та протидію їй, про міжнародні зобов’язання України в цій царині й українське законодавство, а також про впровадження гендерної й недискримінаційної політики в організаціях — із прикладами документів. Нова книжка Тамари Марценюк буде цікава для всіх, хто стикається з окресленими питаннями в роботі, досліджує цю тематику чи просто хоче знати більше, щоб захистити за потреби власні права та гідність.

Конверсійна терапія — низка практик, спрямованих на «зміну» сексуальної орієнтації та гендерної ідентичности в ЛГБТ людей. Сильний фізичний біль і страждання — наслідок конверсійної терапії і досвід, з яким живуть багато ЛГБТ+ людей, що підважує їхню гідність. Тому правозахисни_ці, асоціації психолог_ів, прогресивні політикині й інші союзники ЛГБТ+ людей по всьому світу об’єднуються з метою протидіяти використанню цієї практики та заборонити поширення такого «лікування» на законодавчому рівні. У статті описано приклади протидії заохоченню й використанню конверсійної терапії в країнах світу та наведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють це питання в Україні.

Одна з найкращих книжок 2020 року за версіями численних видань від лауреатки Пулітцерівської премії Ізабель Вілкерсон — «Каста. Витоки наших невдоволень», що вийшла друком у видавництві Лабораторія, досліджує тему соціальної нерівності — зокрема, виникнення та поширення каст та інших штучних поділів населення. Авторка описує маловідому усім кастову систему Америки, Індії та нацистської Німеччини та проводить паралелі між ними.

Книжка Славенки Дракуліч — про болісні травми війни і сексуальні тортури, завдані жінкам якихось тридцять років тому.

Квітники на подвір’ї українських багатоповерхівок такі звичні, що ми не замислюємося, хто й навіщо їх висаджує. За практиками міського садівництва зазвичай стоять жінки. Урбаністка Юлія Попова пояснює, чому варто пильніше придивитися до цієї традиції. У ній проявляються і гендерні установки суспільства, і екологічна свідомість, і низові стратегії управління простором.