21 лютого, 2024

НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Жіночий сепаратизм і трансгендерні люди
Згадаймо історію Мічиганського жіночого музичного фестивалю для жінок, народжених жінками, як особливо показову й повчальну. Події, пов’язані з цим фестивалем, зіграли не останню роль у загостренні конфлікту між трансексклюзивними феміністками і трансгендерними активістками та посприяли виведенню його з площини теоретичних дебатів на рівень практичного протистояння.
Уривок з книги «Країна жіночого роду» Вахтанга Кіпіані
Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких жінок цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, вчительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, культурні діячки Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.
Трансгендерні люди в лікарняних палатах: чому не виникає суперечок
У країнах Заходу змішані лікарняні палати поширилися задовго до суперечок про трансгендерність, тому ця тема майже не порушується в публічних дебатах. Та це не означає, що насправді все добре. У США до 27 % транслюдей отримували відмову в наданні медичної допомоги, а 70 % стикалися з дискримінацією або іншими проблемами у сфері охорони здоров’я. У Пакистані трансактивістка померла, поки лікарі вирішували, у яке відділення її покласти.
Трансгендерні люди у притулках для постраждалих від насильства та бездомних осіб
Чи виникають загрози безпеці цисгендерних жінок у притулках (як ті, що траплялися у в’язницях) від транслюдей? Окремі такі інциденти зафіксовано. З іншого боку, трансгендерні чоловіки й жінки часто взагалі не отримують допомоги через трансексклюзивну політику притулків. Чи є вихід із цієї ситуації, які можливі рішення й позитивні приклади вже знайдено?
За яким гендерним принципом організовувати в’язниці, щоб врахувати права транс- і цислюдей?
Чи можливі (й ефективні) гендерно нейтральні в’язниці? Чи краще робити окремі тюрми (або блоки) для трансгендерних і небінарних осіб заради безпеки і їх, і інших ув’язнених? Чи є впроваджені в життя приклади і готові рішення? Аналіз ситуації свідчить, що ідеальне рішення ще не знайдено, проте існують спроби, які заслуговують на увагу.Чи можливі (й ефективні) гендерно нейтральні в’язниці? Чи краще робити окремі тюрми (або блоки) для трансгендерних і небінарних осіб заради безпеки і їх, і інших ув’язнених? Чи є впроваджені в життя приклади і готові рішення? Аналіз ситуації свідчить, що ідеальне рішення ще не знайдено, проте існують спроби, які заслуговують на увагу.
Ромські жінки під час пандемії в Україні потерпають від злиднів, сегрегації та дискримінації
Пандемія поглибила проблеми з правами людини в Україні та світі. Особливо постраждали вразливі групи. Через карантин і ґендерну нерівність ромські жінки опинилися без роботи й засобів до існування, доступу до освіти, якісних медичних послуг. З безліччю домашніх обов’язків, а деколи й у чотирьох стінах із аб’юзером.
Трансгендерні люди у в’язницях: хто наражається на небезпеку?
Трансгендерні люди у в’язницях наражаються на велику небезпеку. Є численні свідчення, що трансгендерних чоловіків та інших небінарних людей принижують у жіночих тюрмах, а трансгендерних жінок ґвалтують у чоловічих. Чи відбивається ця реальність у публічних дебатах? Наскільки часті загрози для цисгендерних жінок з боку трансжінок при розміщенні в одній в’язниці? У статті — факти і статистика.
Штучне переривання вагітності.  Дилема права на життя та репродуктивних прав?
Існують два табори, які по-різному трактують ієрархію в структурі прав людини. Однак і прихильники, і противники ієрархії, в певній мірі визнають, що право на життя посідає центральне місце.
Золота Дзига 2021: не тільки чоловіча справа
Варто зазначити, що цьогоріч пряма чи опосередкована присутність кінематографісток серед лавреат_ок «Золотої Дзиґи» — чи не найвища за всю історію премії. Разом з номінаціями-квотами «Найкраща жіноча роль» і «Найкраща жіноча роль другого плану» володарками «Дзиґ» стали, якщо рахувати виконавиць нагородженої пісні, 20 жінок, серед них — три  режисерки та три продюсерки.
За яким гендерним принципом організовувати туалети й роздягальні, щоб було зручно і безпечно всім?
У гендерно-бінарному суспільстві поділ туалетів і роздягалень на «Ч» і «Ж» здавався логічним і не обговорювався. А донедавна у США і поділ на вбиральні для «білих» і «кольорових» уважався «нормальним». Потреби трансгендерних і небінарних людей ставлять під сумнів звичні поділи. Чи взагалі обов’язково організовувати туалети за гендером? Можливо, за типом (з/без пісуарів, зі сповивальним столиком тощо) буде зручніше?