29 березня, 2024

НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

За яким гендерним принципом організовувати в’язниці, щоб врахувати права транс- і цислюдей?
Чи можливі (й ефективні) гендерно нейтральні в’язниці? Чи краще робити окремі тюрми (або блоки) для трансгендерних і небінарних осіб заради безпеки і їх, і інших ув’язнених? Чи є впроваджені в життя приклади і готові рішення? Аналіз ситуації свідчить, що ідеальне рішення ще не знайдено, проте існують спроби, які заслуговують на увагу.Чи можливі (й ефективні) гендерно нейтральні в’язниці? Чи краще робити окремі тюрми (або блоки) для трансгендерних і небінарних осіб заради безпеки і їх, і інших ув’язнених? Чи є впроваджені в життя приклади і готові рішення? Аналіз ситуації свідчить, що ідеальне рішення ще не знайдено, проте існують спроби, які заслуговують на увагу.
Ромські жінки під час пандемії в Україні потерпають від злиднів, сегрегації та дискримінації
Пандемія поглибила проблеми з правами людини в Україні та світі. Особливо постраждали вразливі групи. Через карантин і ґендерну нерівність ромські жінки опинилися без роботи й засобів до існування, доступу до освіти, якісних медичних послуг. З безліччю домашніх обов’язків, а деколи й у чотирьох стінах із аб’юзером.
Трансгендерні люди у в’язницях: хто наражається на небезпеку?
Трансгендерні люди у в’язницях наражаються на велику небезпеку. Є численні свідчення, що трансгендерних чоловіків та інших небінарних людей принижують у жіночих тюрмах, а трансгендерних жінок ґвалтують у чоловічих. Чи відбивається ця реальність у публічних дебатах? Наскільки часті загрози для цисгендерних жінок з боку трансжінок при розміщенні в одній в’язниці? У статті — факти і статистика.
Штучне переривання вагітності.  Дилема права на життя та репродуктивних прав?
Існують два табори, які по-різному трактують ієрархію в структурі прав людини. Однак і прихильники, і противники ієрархії, в певній мірі визнають, що право на життя посідає центральне місце.
Золота Дзига 2021: не тільки чоловіча справа
Варто зазначити, що цьогоріч пряма чи опосередкована присутність кінематографісток серед лавреат_ок «Золотої Дзиґи» — чи не найвища за всю історію премії. Разом з номінаціями-квотами «Найкраща жіноча роль» і «Найкраща жіноча роль другого плану» володарками «Дзиґ» стали, якщо рахувати виконавиць нагородженої пісні, 20 жінок, серед них — три  режисерки та три продюсерки.
За яким гендерним принципом організовувати туалети й роздягальні, щоб було зручно і безпечно всім?
У гендерно-бінарному суспільстві поділ туалетів і роздягалень на «Ч» і «Ж» здавався логічним і не обговорювався. А донедавна у США і поділ на вбиральні для «білих» і «кольорових» уважався «нормальним». Потреби трансгендерних і небінарних людей ставлять під сумнів звичні поділи. Чи взагалі обов’язково організовувати туалети за гендером? Можливо, за типом (з/без пісуарів, зі сповивальним столиком тощо) буде зручніше?
Трансгендерність та інфраструктура: «туалетні війни»
Злочинці, які маскуються під трансгендерних жінок, щоб проникати в жіночі простори заради насилля, — колективний страх, який нині активно обговорюють. Та яка ж реальність насправді? Скільки було інцидентів за участи трансжінок і тих, хто вдає трансжінок? Чи безпечно самим трансгендерним людям користуватися гендерно-сегрегованими туалетами? Чому це питання спричинило справжні «туалетні війни»?
Довколалітературні історії про український фемінізм
Українська література — невичерпне джерело прикладів і сексизму, і емансипації. Цікаві події відбувалися не лише в оповіданнях і романах. Життя письменників і письменниць, їхні стосунки, співпраця, конфлікти теж породили чимало сюжетів і драматичних колізій. І деякі з них — цілком феміністичні.
Уривок Лесі Харченко зі збірки «Про що вона мовчить»
Із чого починається активізм? Із бажання змінити світ на краще, встановити справедливість, виправити кривду? Можливо, у когось був саме такий початок. Моя власна історія активізму почалася з волонтерської поїздки до Німеччини...
«Жіноча справа»: історії українських дівчат-науковиць
«Навіщо тобі наука? Краще обрати щось “дівчаче”», «Де ти бачила видатних фізикинь чи інженерок?», «Які ще дисертації, коли твій репродуктивний годинничок цокає?» – ці та інші стереотипні запитання все ще лунають у бесідах з близькими людьми та  Фейсбук-суперечках з незнайомцями. А між тим кожен третій науковець у світі – науковиця...тобто жінка. В Україні ця статистика радує ще більше: у нас чи не половина від усіх вчених – жінки.