21 жовтня, 2018

Економіка

Скільки витрачає держава на догляд за дітьми та навіщо вона це робить
Коли з’являється дитина, то питання «Куди йдемо?» набирає трохи іншого значення. Якщо на перший погляд навкруги повно майданчиків, секцій, шкіл і дитячих садків, то щойно виникне потреба чимось із цього скористатися, вимальовується зовсім інша картина. Що, як і скільки коштує — нагальні питання, які постають перед мамою і татом. А скільки все це коштує насправді — не лише нам як батькам, а й нам як платникам податків? У першому тексті серії «Діти, діти, куди вас подіти?» розбираємось з державною участю у догляді за дітьми.
«Декрет» і праця: як проявляється трудова дискримінація в Україні
Мати, котра працює, — це, як стверджують багато дослідниць, синонім слів «провина», «стрес», «вічний поспіх і брак часу». Це різко контрастує з розтиражованим образом постійно усміхненої жінки в оточенні милих малюків, тому одразу виникає низка питань. Чи завжди так було? Ким доводиться працювати матерям, щоб тримати баланс між потребами дитини і вимогами роботодавця? Чому б жінкам не відмовитись від кар’єри і не присвятити себе сім’ї? Чому не «рятують» дитсадки і школи? А що при цьому роблять татусі? Спробуємо знайти відповіді у статті.
Матері на ринку праці
Формально законодавство України гарантує повну рівність громадян незалежно від їхньої статі. Проте на практиці більшість жінок стикаються з утисками прав, які особливо чітко помітні у трудовій сфері. Це виражається у нижчій заробітній платі, дискримінації при прийомі на роботу, незначних шансах отримати керівну посаду, різноманітних перешкодах для повноцінного розвитку кар’єри тощо. 
Економіка порно. Хто заробляє на соціальних табу?
Порнографія — це сучасна індустрія, яка заробляє великі гроші на бажанні отримати доступ до табуйованого суспільством продукту / контенту. Специфіка галузі в тому, що ні виробни_ки, ні працівни_ці, ні спожива_чі не воліють оприлюднювати дані про фінансовий бік їхньої взаємодії. Це породжує міфи і спотворює ситуацію, а отже, дозволяє й далі заробляти. Авторка зосередилася на економічних аспектах функціонування цієї галузі, щоб з’ясувати, для кого вона прибуткова і чому, а також які зміни відбуваються в галузі і до чого призводять. Що більше різної інформації ми маємо, то критичніше ставимося до огульних тверджень і містифікацій про цю індустрію та наслідки споживання її продукції.
Секс-робота і всі-всі-всі: принципи та втілення легалізації і декриміналізації
Українські медіа часто порушують тему легалізації проституції. Водночас легалізацію часто плутають із декриміналізацією; обговорюючи підходи до регулювання секс-роботи, згадують «успішні» приклади західних країн, але забувають про локальний контекст і про те, які наслідки певні підходи матимуть в Україні. Авторка розповідає, що ж таке декриміналізація і легалізація секс-роботи, як саме ці підходи втілюються в життя, які існують дискусії у феміністичному русі та, спираючись на український контекст, прогнозує можливі сценарії для України.
Шведська модель боротьби з проституцією: протидія, а не комфортизація
Проституція — тема гарячих дебатів. Авторка пропонує розглянути, як змінювалося ставлення і регулювання проституції протягом людської історії, як пов’язані торгівля людьми, насильство і проституція, чому міжнародна спільнота змінила позицію щодо проституції у ХХ столітті і в якій правовій формі втілилися ці зміни. У статті також можна знайти критерії оцінки методів боротьби з проституцією, наслідки застосування різних підходів та думки відомих правознавиць і активісток на цю тему.
Я проти: як можна боротися з об’єктивацією і чому це важливо
Узагальнений образ жінки в сучасних медіа досі є вкрай недолугою конструкцією з десятків стереотипів, що пристосовуються до епохи, однак лишаються незмінними по суті. Керуватися гаслом «секс продає» вже  давно для професійних маркетологів моветон (а то і злочин). Але попри явну недієвість такого підходу до реклами, оголені моделі досі пропонують нам з білбордів смартфони, пиріжки та бетономішалки. Про те, що не гаразд із пиріжками, як протидіють сексистській рекламі у світі та як діяти нам – у цій розвідці.
Економіка краси та її мільярди
Уявлення про красу мінливі, однак це не означає, що ми можемо виглядати як заманеться. Рекламна індустрія і ЗМІ щоразу вигадують нові вимоги до зовнішності та формують бажання, залучаючи дедалі більшу аудиторію у споживання. Які «потреби» і «норми» придумали маркетологи у ХХ столітті? Хто і скільки заробляє тепер на нав’язаній невпевненості в собі? Зрештою, які суми «на себе» ми витрачаємо протягом життя і чи могли б інвестувати інакше?
Гендерна дискримінація в SMM: як реагують на критику маркетологи і чи справді сексизм продає?
Реклама — один із найпотужніших трансляторів сексизму в наше соціальне тло. У соцмережах комунікація з аудиторією відбувається інакше, ніж у традиційній рекламі. На зміну пасивному споживанню контенту прийшли нові форми залучення — рейтинги, відгуки, лайки, перепости, згадування в публікаціях. Користувачки можуть підняти чи знизити рейтинг сторінки компанії, а відповідно, продажі, тому маємо можливість впливати на ситуацію і виховувати простір, який виховує нас.
Всесвітній економічний форум: гендерний вимір
Всесвітній економічний форум уже більше як 10 років порушує теми гендерної рівності, участі жінок у науці й бізнесі тощо. У 2017 в ході обговорення було сказано, що прогрес — дивна річ: щоб послати людину на Місяць, знадобилося 40 років, а до того, щоб жінка очолила уряд чи велику фірму, багатьом країнам доведеться пройти шлях у 170 років, долаючи міфи і стереотипи. Цей матеріал присвячено дослідженням, рекомендаціям та висновкам на тему гендерної рівності, оприлюдненим на зустрічах у Давосі.