Історія і пам’ять

Сейчас подрастает новое поколение квир-людей, у которых нет доступа к истории своего сообщества, поэтому они думают, что ее не существует, и они должны начинать все с нуля. Поэтому так важно документировать ЛГБТ-историю доинтернетных времен и времен форумов и чатов в ранних 2000-х. Архивы общения на тематических форумах уже почти потеряны. Большинство знаковых клубов закрыто, а «плешки» покинули улицы и парки украинских городов и перешли в онлайн. Так как знакомились и чем занимались лесбиянки до Евромайдана?

Нині підростає нове покоління квір-людей, у яких немає доступу до історії своєї спільноти, тож вони думають, ніби її не існує і вони мусять починати все з нуля. Тому так важливо документувати ЛГБТ історію доінтернетної доби та часів форумів і чатів у ранніх 2000-х. Архіви спілкування на тематичних форумах уже майже втрачено. Більшість знакових клубів закрито, а «плєшки» покинули вулиці й парки українських міст і перейшли в онлайн. То як знайомилися і чим займалися лесбійки до Євромайдану?

Музей «Територія Терору» створений на місці пересильної тюрми №25 та гетто. Центральній наратив — нацистський та радянський терор. Команда музею, в рамках усноісторичного проєкту #непочуті, збирає оповіді свідків та свідкінь терору. Я би хотіла розповісти історії жінок, які пережили арешти, катування та депортації, їх словами.

Великі зміни складаються з малих кроків. За п’ять років, що минули після Євромайдану, в Україні сталося чимало суспільних зрушень, зокрема й гендерних. Феміністичні ініціативи, нові закони й урядові програми — підсумуємо основні досягнення 2014–2019 років.

Сьогодні час згадати та вшанувати українок, чий внесок в державотворення був вирішальним. В свідомості багатьох людей досі превалює стереотип, що шлях України до незалежності долався лише чоловіками, а жінкам відводиться в кращому випадку роль «берегинь» та безмовних «соратниць», які надихали своїх мужніх супутників на боротьбу. Насправді все зовсім не так! Ця виставка розповідає про жінок, що своїми зусиллями й працею розбудовували Україну!

Фемінізм змінював і продовжує змінювати світ. Ціннісний і практичний — отакий-от мій фемінізм, який веде нас до рівности. Минуле — сьогодення — майбутнє, погляньмо на це очима дівчини з майбутнього, гості з моєї феміністичної утопії.

Авторка комплексно проаналізувала місце жінки в суспільстві кінця ХХ – початку ХХІ століття. Простежено і розглянуто процес створення, розвитку, трансформації феміністичних угрупувань. З’ясовано реальний стан реалізації правових, економічних та політичних прав українок. Окреслено низку проблем, які постають на шляху особистісного, психологічного, економічного та політичного зростання жінки в Україні.

З 1890-х до 1939 року українці двома хвилями здійснили масове переселення в Західну Канаду. За незначними винятками це були західно-українські селяни й дрібні ремісники, які, переїжджаючи, здебільшого намагалися заснувати фермерські угіддя або наймалися на низькокваліфіковані роботи в шахти, на залізницю, до інших фармерів у помічники тощо. У статті авторка розглядає способи адаптації українців і вживання їх у культурне і соціальне оточення нового краю. Налаштувавши оптику аналізу на гендерну складову, авторка акцентує особливості обставин, з якими стикалися імігранти, залежно від того, були це чоловік чи жінка, вивчає специфіку задач і викликів, які треба було долати чоловікам чи жінкам, і як по-різному сприймалися громадою деякі нові, модерні вибори молоді, залежно від того, йшлося про парубків чи дівчат. В статті також розглянуто вибори і рішення, що не вписувалися в установлений гендерний канон того часу. 

У статті проаналізовано подвійні моральні стандарти щодо чоловічої і жіночої сексуальності в ОУН і УПА у 40-50-х роках ХХ століття. Визначено причини їхньої появи, особливості функціонування і вплив на гендерні відносини і становище жінок у підпіллі ОУН і повстанському русі.

Чи збігається державна незалежність України з незалежністю жінок? З кінця ХІХ століття українки в Російській і Австро-Угорській імперіях активно боролися за можливості самореалізації і вибороли виборчі права в буремні роки після Першої світової війни. Як реалізували свої політичні права жінки в УНР, ЗУНР, міжвоєнній Польщі і Радянській Україні? Який спадок дістався жінкам у 1990-х? Які висновки можна зробити з історії тривалістю у 100 років і кілька державних утворень та що відбувається сьогодні?