13 грудня, 2019

Освіта

Невидима дискримінація в освіті
Чи є дискримінація в освіті? На перший погляд, наче немає — обидві статі мають рівний доступ до навчання. Та якщо придивитися, починається: ось уже й археологія не жіноча справа, а увага до жіночої історії в студентському есе може спричинити конфлікт з викладачем та заниження оцінки. Чи може бути інакше? Має бути інакше!
Онлайн-курс «Про гендер — простою мовою для громад»
Із 28 жовтня розпочнеться онлайн-курс, присвячений питанням гендерної рівності в контексті роботи у місцевих громадах. Курс буде корисним для представників/представниць органів місцевого самоврядування та громадських активістів/активісток, які прагнуть ефективного, сталого та справедливого розвитку громад, пише Громадський простір.
Ляльки — хлопцям, машинки — дівчатам: як іграшковий світ прямує до гендерної рівности
Рожевий конструктор і ляльки для хлопців — до таких трюків вдаються виробники іграшок, щоб оминути гендерні стереотипи старшого покоління і забезпечити дітей розмаїттям вибору. Які ж іграшки насправді подобаються хлопчикам і дівчаткам?
Феміністична академія майбутнього
Спроби уявити феміністичне майбутнє академії одразу ж повертають думки до сучасности. З одного боку, до не-феміністичної сучасности як протилежности такого майбутнього. Українська академія переважно залишається в полоні упереджень, які обмежують жінок і чоловіків. Не лише в академічній спільноті, а й поза нею, бо академія докладається до встановлення гендерного порядку в усьому суспільстві. Завтрашні рішення про закони, стандарти й політики ухвалюватимуть учорашні студентки і студенти. Водночас роздуми про феміністичне майбутнє змушують згадати, що «сучасність» дуже неоднорідна. Поки в одних контекстах сьогоденням є патріархальна архаїка, в інших уже настало феміністичне майбутнє. Зміни в напрямі рівности жінок і чоловіків, які ми можемо собі уявити, десь уже були до якоїсь міри реалізовані. Хтось уже помислили, сказали, довели на практиці, що це — можливо, що так — буває, що звичному безрадісному стану справ є альтернативи. Що ж змінилося у феміністичній академії майбутнього?
Праця в культурі: андрон і гінекей?
Чи існує поділ на «чоловічі» й «жіночі» сфери в культурі та в культурному менеджменті? Які гендерні відмінності можна знайти в оплаті праці, стилі роботи й очікуваннях щодо працівників? Оксана Щур міркує, наскільки змінилася ситуація за останні десять років та прогнозує більш утопічне майбутнє.
«Мама красива, а тато працює»: як слід змінити гендерне виховання дошкільнят
«Дівчатка — “сніжинки” і принцеси, а хлопчики всі — клоуни» — таке смішне оголошення з дитсадка було популярне в соцмережах якийсь час тому. Однак дівчатка і хлопчики й справді уже з дитсадка починають грати цілком окреслені гендерні ролі. Чи можна — і чому варто — інакше? Про це у статті.
«Нам потрібно перетворити школу в дивовижну подорож у невідоме».
«Прихований навчальний план» сучасної школи: методологія та структурування предмету дослідження
У статті автор пояснює поняття "прихованого навчального плану" -  „тіньового” боку освіти, мегамеханізму, який обслуговує патріархальний режим панівної культури - і демонструє його функціонування в українських школах, зокрема на прикладах організації простору, виховної ідеології, гендерної стратифікації персоналу закладу освіти, змісту навчальної програми й стилю комунікації. 
Гендерні стереотипи вчительства сучасної української школи: соціологічний аналіз
У статті, на основі соціологічного дослідження, проведеного за творчої участі автора, охарактеризовано ключові гендерні стереотипи, властиві шкільним педагогам: про особистісні характеристики, нібито притаманні хлопчикам і дівчаткам, про їх зовнішній вигляд, про ―чоловічі‖ і ―жіночі‖ навчальні дисципліни, обов‘язки в рамках шкільних чергувань і по дому. Автор дійшов висновку, що педагогам сучасної української школи властиві високий рівень гендерної стереотипізації, гендерна сегрегація і поляризація.
Гендерна парадигма освітнього простору
Перший номер журналу "Гендерна парадигма освітнього простору" (2015).