28 березня, 2024

Політика

Впливові: українські політикині різних епох
Якщо жінки відмежовуються від політики, це не означає, що політика відмежовується від жінок. Хоча політика в усі часи асоціювалася з чимось «брудним», саме активна політична й громадянська позиція дозволяла розробляти правила, за якими жило/живе, розвивалося/розвивається українське суспільство. Українські жінки у владі стикалися з викликами традицій, виховання й оточення, стереотипів, проблем і шляхів їх вирішення. Політична діяльність українок мала свою історію: вона не була популярною, її не підтримувало традиційне патріархальне середовище. Українські жінки не об’єднувалися в окремі феміністичні партії, та все-таки впливали на політичні процеси або індивідуально, або через роботу в громадських, культурних, освітніх, доброчинних товариствах. Хто ці українки різних часів і держав? Чого вони досягли?
Керувати аудиторією чи підкоритися їй: як фемінізм змінює світ серіалів
Серіали у ХХІ столітті — важливий феномен. Багатосерійні історії розповідають про різні сфери життя і, на відміну від кіно, можуть детально розкрити життєву динаміку персонажів. Це не лише розваги. Телекартинка — джерело інформації про сучасні соціальні норми, вона транслює моделі поведінки, яку глядачі й глядачки мимоволі запозичують і відтворюють у реальному житті. Отже, серіали мають потенціал політичного впливу, і — це важливо — аудиторія з її запитом впливає на серіали навзаєм. Як за останні десятиліття емансиповані жінки змінили телесеріали, як телесеріали змінили жінок і які це матиме політичні наслідки — далі в статті.
Фемінізм у «Грі престолів»
Найвідоміший серіал сучасності «Гра престолів» багато хто сприймає як наскрізь комерційний продукт, який експлуатує теми насильства й сексу. Насправді ж це культовий твір, у якому, крім мистецької цінності, закладено важливий феміністичний посил. Філософиня Любов Терехова пояснює, чому його варто подивитися (або передивитися) всім і на що звернути увагу в контексті жіночої емансипації. Чому Серсея не така негідниця, якою здається на перший погляд, чому Кхал Дрого мусив померти, що об’єднує Даенерис і Джона Сноу (не те, що ви подумали)? Хто єдиний абсолютно позитивний персонаж серіалу, а хто найкрутіший? І головне — що жінки з «Гри престолів» розповідають про наше сьогоднішнє суспільство?
Шведская модель борьбы с проституцией: противодействие, а не комфортизация
Проституция - тема для горячих дебатов. Авторка предлагает рассмотреть, как изменялось отношение к проституции и ее регулирование на протяжении истории человечества, как связаны между собой торговля людьми, насилие и проституция, почему международная общественность изменила позицию в отношении простиуции в ХХ веке и в какой правовой форме эти изменения произошли. В статье можно также найти критерии оценки методов борьбы с проституцией, последствия применения различных подходов и мнения по этой теме известных правоведок и активисток. 
Феминистская критика и ревизия истории политической философии
Этот сборник предлагает новое феминистское прочтение трудов известных классиков и современных текстов: от Платона до Хабермаса. В сборнике также представлены исследования трудов Мэри Уоллстонкрафт и Симоны де Бовуар, чьи имена обычно исключаются из работ, посвященных обзору "западной политической мысли".
Шлях влади і шлях помади. Чому дівчат (не) цікавить політика?
«Жіночий розум», «жіноча природа» та «жіноче призначення». Це священна тріада (недостовірних) пояснень того, чому жінки беруть мало участі в політичному процесі. Однак коли саме це все починається? Анна Лигіна розглядає етапи виховання «гарної дівчинки» і пояснює, як саме вони впливають на зацікавленість жінок політикою та на участь у ній. Чи вигідно жінкам втілювати ідеал «ти-ж-дівчинка» та які є альтернативи — у статті.
Шанталь Муфф: Пристрасть до політики
Шанталь Муфф — політична філософиня, одна з чільних сучасних теоретикинь демократії, а також співзасновниця оригінального напрямку дискурс-аналітичних досліджень, відомого як Ессекська школа дискурс-аналізу. Її тексти розширюють розуміння того, чим є політика, як працює колективна мобілізація, які виклики стоять перед сучасною демократією та якою має бути відповідь на них.
Політикині в мусульманських країнах
Мусульманський світ часто видається загадковим, з усталеними нормами та традиціями релігії, а ще він мінливий і непередбачуваний. Мусульманські країни привертають увагу медіа через резонансні події, за якими не видно ліберальних здобутків. Останні видаються не такими яскравими, як політичні скандали, але вони є вісниками змін. Точніше — вісниЦЯМИ. У цьому тексті зібрані історії сміливих та витривалих жінок з найбільш консервативних країн Перської затоки. Ці жінки програвали, зазнавали критики, але не здалися. Вони перші у мусульманському світі —перша жінка, обрана на загальнонаціональних виборах до парламенту, перша жінка, яка очолила міністерство, перша жінка, яка стала главою уряду, перша жінка представниця в ООН. Це історії перших, історії політикинь, які змінюють свої країни.
Чи існує «дружня» до жінок виборча система?
Яка виборча система сприятлива для жінок у радах різних рівнів? Ідеальної виборчої системи не існує. Найбільш демократична пропорційна виборча система з відкритими списками, бо в ній значимі і партія як суб’єкт виборчого процесу, і кандидати з виборчого списку, і виборці, які впливають на якісний склад депутатського корпусу. Пропорційна система із закритими списками може найбільше сприяти проходженню в парламент жінок за умови формування гендерно збалансованих виборчих партійних списків (принцип «блискавка»). Та якщо партія не дбає про власну репутацію і вносить у список «неякісних» кандидаток і кандидатів, страждає законотворчість. У мажоритарній виборчій системі на одномандатні округи партії лише іноді висувають жінок, бо роблять ставки на рейтингових і ресурсних осіб. Щоб зробити політику менш «бар’єрною» для жінок, можна створити умови в кожній виборчій системі.
Жінка, якій вдалося зрозуміти. Ганна Арендт про терор, ідеологію та нездатність мислити
Ганна Арендт — видатна мислителька ХХ століття. На її праці дотепер спираються дослідження у сфері філософії, політології, теорії культури й антропології. Вона першою досліджувала тоталітаризм і розглядала його як «патологію» сучасного суспільства, як хворобу й ваду. Висновки з її книжки «Джерела тоталітаризму» досі залишаються чи не одиноким путівником у тоталітаризмі СРСР і Німеччини та спробою зрозуміти нелюдський соціальний лад.