1 березня, 2021

Суспільство

З місця в кар’єру: онлайн курси про професійний успіх для жінок
Де здобути професійні знання і навики, які будуть гендерно чутливими? Чи враховують університети і тренери соціальну різницю між стереотипами про чоловіків і жінок та між реаліями поєднання кар’єри і сім’ї для обох статей? У цій статті зібрано курси про підприємництво і кар’єру жінок, які будуть корисними і працівницям, і керівництву.
Пандемія, коронавірус, карантин: жінки під ударом
Як пандемія коронавірусу COVID-19 та карантин вплине на чоловіків і жінок? У зоні ризику — традиційно жіночі сектори зайнятості, а також жінки, які поєднують роботу та догляд за дітьми. Про виклики і рішення — у статті.
П’ять років після Євромайдану: феміністичні підсумки 2014–2019 років
Великі зміни складаються з малих кроків. За п’ять років, що минули після Євромайдану, в Україні сталося чимало суспільних зрушень, зокрема й гендерних. Феміністичні ініціативи, нові закони й урядові програми — підсумуємо основні досягнення 2014–2019 років.
Чи був би митрополит Андрей Шептицький феміністом?
Чи можна досягти порозуміння з ворогами (рівности)? Автор застосовує «принцип позитивної суми» митрополита Андрея Шептицького до сучасного конфлікту між правозахисниками і традиціоналістами: «Спроба хоча б теоретично відітнути себе від будь-якої зі сторін змушує шукати прийнятне для обох, золоту середину, спільний знаменник, можливість порозуміння. Завдання не з найлегших, але хай якими способами ми намагатимемося вирішити це рівняння, результат буде одним. Спільним знаменником для всіх виявиться повага до розмаїття».
Фемінізація бідності: соціологічне дослідження життєвих обставин молодих матерів
У статті дослідниці роглядають, як гендерний дисбаланс українського суспільства відображається на матеріальному становищі матерів. З метою дослідити економічні та побутові умови життя жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною, авторки провели опитування 95 жінок. Пропонуємо ознайомитись з результатами опитування. 
Що таке «Пекін+25» і в чому полягає його важливість для України?
29-30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН Жінки. Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином в регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення. Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко.
Виставка-дослідження «Жіноче століття: українки, що створили державу»
Сьогодні час згадати та вшанувати українок, чий внесок в державотворення був вирішальним. В свідомості багатьох людей досі превалює стереотип, що шлях України до незалежності долався лише чоловіками, а жінкам відводиться в кращому випадку роль «берегинь» та безмовних «соратниць», які надихали своїх мужніх супутників на боротьбу. Насправді все зовсім не так! Ця виставка розповідає про жінок, що своїми зусиллями й працею розбудовували Україну!
Крос-культурний аналіз ставлення населення до геїв та лесбійок: Україна, Швеція, Іспанія, Угорщина та Німеччина
У статті проаналізовано громадську думку населення України, Швеції, Іспанії, Угорщини та Німеччини стосовно геїв і лесбійок. Проведено кореляційний аналіз з метою з’ясування факторів ставлення до сексуальних меншин. Виявлено зв’язок між ціннісними орієнтаціями населення та ставленням до геїв і лесбійок. Проведено крос-культурний аналіз державної політики щодо ЛГБТ-спільноти.
ЗМІ та реклама в ідеальному світі майбутнього
ЗМІ та реклама відіграють одну з визначальних ролей у формуванні людської свідомости, адже вони чітко показують суспільні норми й проблеми. На жаль, сучасні засоби масової інформації й рекламні матеріали часто транслюють сексизм, мізогінію та віктимблеймінг. Якими вони мають бути в ідеальному світі? Спробуймо розібратися.
Гендерна соціологія майдану: роль жінок у протестах
Хоча Майдан доволі часто показують переважно через барикади, палаючі шини та коктейлі Молотова, доцільно стверджувати, що ця подія не є гомогенним явищем. Протести, що тривали три місяці, слід вважати також набором так званих низових ініціатив, тобто того громадянського суспільства, якого б нам в ідеалі хотілося для нашої країни. У цьому есе зроблено спробу охарактеризувати гетерогенність протестного середовища Майдану через аналіз участі і ролі жінок у цій революції.