22 січня, 2019

Суспільство

Журнал «Я»: Гендер і активізм
Яким є сучасний світовий жіночий рух? Погляд з трьох континентів! А яким є жіночий / феміністичний рух в Україні? Думки восьми знаних експерток і два окремі великі інтерв’ю – з директоркою Українського жіночого фонду Олесею Бондар і засновницею фейсбук-спільноти «Фемінізм УА» Марією Дмитрієвою! Чому використання фемінітивів є запорукою успіху жіночого активізму в Україні? Чи можна бути ромкою і правозахисницею одночасно? Нове число журналу «Я» присвячено питанням гендеру і активізму!
Патріархат руйнує чоловіків
Канадський гендерний активіст Майкл Кауфман вважає, що фемінізм – найкращий подарунок для чоловіків.
Чи знаєте ви чоловіка Ангели Меркель?
Життя жінки у шлюбі з політиком перетворюється на життя селебріті і перестає їй належати безвідносно до здібностей, інтересів і рівня інтелекту. Інколи це закінчується трагічно — і жінки йдуть на страту разом із чоловіками-диктаторами. Інколи стає полігоном для власної політичної кар’єри в майбутньому. Про «перших джентльменів» ми знаємо набагато менше. Чому так склалося?
Жінки в Українській Центральній Раді
У статті висвітлено кількісний склад жінок, які отримали мандати членів Української Центральної Ради. Проаналізовано основні напрямки та обсяг роботи жінок-представниць Центральної Ради щодо піднесення та реалізації ідеї національного державотворення, надання допомоги біженцям, українізації освіти, охорони здоров’я жінок та дітей, розвитку культури.
Дослідження, проведені в рамках підготовки восьмої періодичної доповіді про виконання Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
Аналітичний звіт за результатами проведення інтерв’ю з експертами у галузі гендерної політики "Функціонування національного механізму реалізації гендерної політики"; Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження "Доступність соціальних послуг жінкам, які постраждали від насильства"; Оцінка обізнаності про існування Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та дотичних до неї законів.
Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів та насильства щодо жінок
Дослідницька робота та публікація цього звіту здійснені Українським центром соціальних реформ на замовлення UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення за сприяння Департаменту з питань міжнародного розвитку Уряду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (UK DFID).  
Журнал «Спільне», №6: Гендер і праця
Шостий випуск журналу соціальної критики «Спільне» на тему «Гендер і праця» пропонує увазі читачів і читачок соціалістичний аналіз гендерних питань — альтернативу як ліберальному, так і радикальному фемінізму. Авторки і автори статей розглядають конкретні соціальні категорії жінок, надаючи голос чи то шахтаркам-активісткам профспілкового руху, чи працівницям секс-індустрії, чи ісламським феміністкам. Читачка має можливість почути соціальні групи, часто маргіналізовані та невидимі у загальному неоліберальному дискурсі про «рівні права та можливості жінок і чоловіків». Особливість номеру — критичне переосмислення праці з точки зору неомарксизму, лівої та феміністичної теорій. Що таке праця? Чи це лише оплачувана робота? Чому важливо в дискусіях про працю брати до уваги неоплачувану хатню роботу, доглядову та репродуктивну працю? Хто її переважно виконує і чому? Яка роль держави у забезпеченні гендерної рівності? Чию працю найбільш вигідно експлуатувати роботодавцям і чому? Коли слід говорити про клас, етнічність, сексуальну орієнтацію пригноблених? Чи можливо і яким чином зробити суспільство більш справедливим? Ці та інші питання запропоновані до роздумів читачкам і читачам журналу.
Гендер: язык, культура, коммуникация
Сборник тезисов Третьей международной конференции «Гендер: язык культура, коммуникация» отражает содержание представленных на конференцию докладов по гендерной проблематике в лингвистике, литературоведении и теории коммуникации. Освещаются четыре группы научных проблем: методологические проблемы исследования гендера в лингвистике и теории коммуникации; гендер как социокультурный феномен и его отражение в языке; гендер в межкультурной коммуникации; текст и дискурс: гендерный анализ.
Гендерний аналіз офіційної допомоги для розвитку в Україні. Базове дослідження
Базове дослідження було проведено пані Ларисою Магдюк, національним консультантом з питань посилення можливостей та відповідальності ключових донорів та партнерів в сфері координації механізмів надання допомоги на підтримку гендерної рівності в Україні. Проведення гендерного аналізу міжнародної допомоги для розвитку у порівнянні з національними зобов’язаннями України щодо забезпечення гендерної рівності було здійснено за ініціативи та при координуванні з боку ООН Жінки, під керівництвом національного координатора програми пані Оксани Кисельової, за підтримки регіонального офісу ООН Жінки у Східній Європі та Центральній Азії. Проведення базового дослідження стало можливим завдяки відкритості та підтримки з боку донорських та виконавчих агенції, акредитованих в Україні.
Гендерные аспекты предпринимательской деятельности
На пути развития рыночной экономики одним из двигателей экономических реформ должен стать развитый класс предпринимателей, для широкомасштабного становления которого необходимо создание соответствующих не только экономических, но и социальных условий. Женщины активно участвуют в преобразованиях экономики, меняют формы трудовой активности. Основное социальное противоречие, заключается в том, что, с одной стороны, рыночная модель позволяет свободно развиваться женской экономической инициативе, самостоятельности и независимости в выборе форм занятости, с другой стороны, в условиях перехода к рынку, принципиально отличных от сложившихся в советское время норм, установок трудового поведения, женщины оказываются менее готовы к свободной, инициативной деятельности, менее адаптированы, чем мужчины. Женщины вынуждены не просто менять в массовом порядке свой социальный и профессиональный статус, но в большинстве случаев его снижать, становясь безработными, переквалифицируясь, как правило, на другие профессии и используя формы занятости, не требующие ни образования, ни накопленных профессиональных знаний.