Україна

29-30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН Жінки. Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином в регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення. Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко.

Сьогодні час згадати та вшанувати українок, чий внесок в державотворення був вирішальним. В свідомості багатьох людей досі превалює стереотип, що шлях України до незалежності долався лише чоловіками, а жінкам відводиться в кращому випадку роль «берегинь» та безмовних «соратниць», які надихали своїх мужніх супутників на боротьбу. Насправді все зовсім не так! Ця виставка розповідає про жінок, що своїми зусиллями й працею розбудовували Україну!

Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)

Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.

Із 28 жовтня розпочнеться онлайн-курс, присвячений питанням гендерної рівності в контексті роботи у місцевих громадах. Курс буде корисним для представників/представниць органів місцевого самоврядування та громадських активістів/активісток, які прагнуть ефективного, сталого та справедливого розвитку громад, пише Громадський простір.

Російське військове вторгнення на територію України на початку 2014 року поклало початок реформі армії. Жінки стали важливою частиною цього процесу, ініціювавши низку змін «знизу», що позитивно позначилося на секторі безпеки і на гендерній рівності.

Комісія ООН з питань статусу жінок у 2018 році на зустрічі у Нью Йорку була зосереджена на  темі "Виклики та можливості досягнення гендерної рівності та розширення можливостей сільських жінок та дівчат". Чому ж сільські жінки стурбували міжнародну спільноту? Невже є якісь особливості їхнього становища?

Стаття присвячена аналізу одного з аспектів гендерної дискримінаці публічної сфери суспільства, а саме, гендерним стереотипам, які транслюються зовнішньою рекламою. Здійснено теоретичний огляд питання, виділено та концептуалізовано основні групи гендерних стереотипів у рекламі. На основі емпіричного аналізу зовнішньої реклами певного територіального простору м. Києва підтверджено гіпотезу про відтворення гендерних стереотипів, зокрема традиційних стереотипів маскулінності-фемінності, стереотипів сімейних і професійних ролей та відмінностей у змісті праці.

«Невинні» дитячі свята у закладах дошкільної освіти – справжня скринька стереотипів на будь-який смак. У рамках нового проєкту ГІАЦ «КРОНА», де вивчається, як сучасні заклади дошкільної освіти формують у дітей стереотипи щодо жінок і чоловіків, експертка Ольга Андрусик зробила детальний аналіз десятків сценаріїв, що беруть на озброєння для проведення свят виховательки/-лі.

У цій статті ми пропонуємо нарис генеалогії фемінізмів в Україні 2007–2017 років, з особливою увагою до тих фемінізмів, які встановлюють множинні зв’язки між нацією, державою, неолібералізмом, колоніальністю, війною, сексуальністю, циснормативністю. Цей текст — приклад ситуйованого знання, продукованого зсередини досліджуваного поля. Він базується на нашій залученості в активізм і віддзеркалює наш тривалий пошук мови для аналізу фемінізмів в Україні як простору, який заведено означувати через геотемпоральні категорії східноєвропейськости, пострадянськости, постсоціалізму чи глобального півдня.