4451 
«Вибір може змінити світ», — такими словами розпочинається передмова д-рки Наталії Канем, виконавчої директорки UNFPA. Вона відзначає, що у країнах, де люди мають можливість приймати рішення щодо реалізації їхніх репродуктивних прав самостійно, вони, як правило, вибирають менші за розміром сім’ї. У випадку ж, якщо можливості вибору обмежені, вони схильні мати або великі, або дуже маленькі сім'ї, а іноді жити взагалі без дітей.
Чисельність дітей у сім'ях деяких країн світу (джерело — UNFPA)
За останні 63 роки рівень народжуваності впав на 50 відсотків
У UNFPA відзначають: за останні 150 років і особливо починаючи з 1960-х років у всіх країнах спостерігається зниження народжуваності. Якщо раніше на жінку припадало не менше п’яти дітонароджень, то зараз цей показник — 2,5. Згідно з прогнозами, показники народжуваності в усьому світі продовжать знижуватися до 2050 року, коли, як очікується, у жодній країні світу народжуваність не перевищуватиме п'яти дітонароджень на одну жінку. Поки що найвищий рівень народжуваності мають Сомалі (6,1) та Чад (5,7). В Україні цей показник — 1,6 (середній показник високо розвинених країн — 1,7). Відповідно до досліджень, рівень простого відтворення населення (коли чисельність популяції лишатиметься незмінною) — 2,1.
Рівень народжуваності у світі станом на 1950 р. (джерело — UNFPA)
Рівень народжуваності у світі станом на 2018 р. (джерело — UNFPA)
Як зазначено у звіті, низькі показники народжуваності не лише підтверджують те, що жінки, чоловіки і подружні пари навчилися ефективно запобігати і відстрочувати вагітність, але і свідчать про труднощі, із якими стикаються пари, коли вирішують народити дитину. Адже йдеться не лише про доступ до протизаплідних засобів, розмір сім'ї залежить також від наявності житла, економічних умов існування домогосподарств і величини витрат, пов'язаних із вихованням дітей. До стримувальних факторів також належать: стигматизація сімей із одним батьком, дискримінація щодо дітей, які народжені поза шлюбом або виховуються одностатевими подружніми парами, ступінь узаконення абортів і доступність допоміжних репродуктивних технологій.
Третина розвинених країн вважає рівень фертильності занизький. У багатьох деражавах народжуваність стимулюють спеціальними інструментами, як-от фінансовані державою високоякісні послуги з догляду за дітьми. Така політика задовольняє фактичні потреби сімей і дітей, а також виховує повагу до репродуктивних прав людини. Як не дивно, чи не найуспішнішим прикладом тут можна вважати Швецію. «Батькам у Швеції не доводиться робити вибір між професійною кар'єрою і батьківськими обов’язками», — стверджує Ханс Лінде, Президент Шведської асоціації статевого Просвітництва (RFSU).
Джерело — UFPA
Іще одна тенденція, яку відзначають UNFPA,— знецінення шлюбів. Так, наприклад, 2014 року в Європейському Союзі частка позашлюбних дітонароджень досягла 42%, що вдвічі більше, ніж було 1994 року. При чому більшість позашлюбних дітонароджень трапляється не у матерів-одиначок, а у пар, що живуть разом, але не реєструють шлюб.
Незаплановані вагітності й досі лишаються однією з найважливіших проблем навіть у розвинених країнах. У деяких випадках це спричинено браком доступу до протизаплідних засобів. Згідно з оцінками, від цього потерпає кожна десята жінка, що перебуває в шлюбі або мешкає разом із чоловіком. Більше того, щорічно протягом 2010-2014 років незапланована вагітність у розвинених країнах траплялася у приблизно 45 з 1 000 жінок репродуктивного віку. Східна Європа, цілком передбачувано, має найвищі показники в регіоні. Причин ті самі: обмежений доступ до сучасних методів контрацепції та абортів, а також відсутність сексуальної освіти. До речі, саме Східна Європа і Центральна Азія є єдиними регіонами, у яких відзначається стійке зростання поширеності ВІЛ-інфекції.
Певну роль у низьких показниках народжуваності в розвинених країнах може відігравати безпліддя. Причому ця проблема найчастіше пов'язана зі станом здоров'я чоловіків. Низка наукових досліджень вказують на неухильне зниження якості й кількості сперми серед чоловіків, які проживають у країнах з високим рівнем доходу і низькою народжуваністю.
ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ
У UNFPA визначили основні заходи, які варто вжити абсолютно всім країнам не залежно від рівня народжуваності:
- Упровадити комплексну сексуальну освіту для молоді (про це ми дуже багато писали тут). До речі, рівень підліткової вагітності в Україні — 26 випадків на 1000 жінок віком 15-19 років, що дорівнює середньому показнику у Сх. Європі й Центральній Азії. Найнижчі показники в Голландії та Швеції (3-4 випадки на 1000 жінок), найвищі — у Центральній Африканській Республіці (229 випадків на 1000 жінок).
- Виконати зобов'язання щодо забезпечення репродуктивних прав.
- Задовільнити потребу жінок у контрацепції
- Вжити заходів для досягнення гендерної рівності в усіх напрямках. Там, де жінки займають підлегле становище при прийнятті рішень на рівні домогосподарства або піддаються гендерно зумовленому насильству, вони мають незначні можливості контролювати свою репродуктивну функцію. Непропорційно великий тягар неоплачуваної роботи по догляду за членами сім’ї й досі лежить на жінках, тим часом чоловіки як і раніше не хочуть брати рівну участь у домашніх турботах навіть у тих країнах, які досягли значних успіхів у на шляху до гендерної рівності. Одним із наслідків цього є те, що деякі жінки матимуть менше дітей, ніж вони воліли б. І навпаки, для тих, хто має більше дітей, ніж хотілося б, необхідність виконувати роботу по дому може стати непереборним бар'єром на шляху до інших видів діяльності, таких як оплачувана робота або участь у житті громади.
- Розширювати спектр і сферу охоплення політичних установок, орієнтованих на потреби сім’ї. Оплачувана відпустка по догляду за дитиною як для чоловіків, так і жінок; податкові канікули для сімей; гнучкий графік на роботі та узгодження його з заняттям у школі/дитсадку, — ці заходи даватимуть парам можливість народжувати дітей і при цьому займатися їхнім вихованням без шкоди для кар’єри.
УКРАЇНСЬКА ДЕМОГРАФІЯ В ЦИФРАХ
Очікувана тривалість життя: для чоловіків — 67 (сер. у регіоні — 70), для жінок — 77 роки (сер. у регіоні — 77). Частка населення, старшого за 65 років, на 2% перевищує частку населення віком 10-24 роки (17 і 15% відповідно).
