7 серпня, 2022

Фінляндія: жіноча парламентська коаліція і Міжнародна премія за гендерну рівність

4 вересня 2021
Поширити в Telegram
617
Марина Шевцова

Кандидатка економічних наук, PhD з політології. Гостьова дослідниця Лундського університету (Швеція), Університету Флориди (США) за програмою імені Фулбрайта (2018–2019). Програмна менеджерка ГО «Батьківська ініціатива “ТЕРГО”». Співавторка курсу «Школа для всіх: Безпечне шкільне середовище». Сфера наукових інтересів охоплює такі теми: ЛГБТ+ права у Східній і Центральній Європі, антигендерні рухи, ЛГБТ+ міграція, створення інклюзивного середовища в школі й на роботі, робота з батьками ЛГБТК-людей, європейська інтеграція.

Серед останніх публікацій — книжки LGBTQ+ Activism in Central and Eastern Europe. Resistance, Representation and Identity (з Раджаною Буянтуєвою) та LGBTI Asylum Seekers and Refugees from a Legal and Political Perspective (з Арзу Гюлер і Деніз Вентурі).

Цей текст — частина серії про фемінізм у скандинавських країнах.

Зміст серії:

1. Скандинавія: найкраще місце, щоб народитися жінкою (і при нагоді народити)?

2. Швеція: феміністична зовнішня політика феміністичного уряду

3. Данія: пізній #MeToo та проблеми з фемінізмом

4. Фінляндія: жіноча парламентська коаліція і Міжнародна премія за гендерну рівність

5. Норвегія: залучаючи чоловіків у «жіночі» професії

6. Скандинавська «скляна стеля» і скандинавський парадокс

Швеція випередила інші скандинавські країни, першою оголосивши феміністичний уряд і феміністичну зовнішню політику, тому фінський уряд вирішив, очевидно, не відставати. Країна, яка пишається тим, що саме тут 1906 року жінки вперше отримали повні політичні права, а сьогодні вони займають 47 % крісел у парламенті й очолюють дванадцять із дев’ятнадцяти міністерств у країні (фінський уряд теж очолює жінка — Санна Марін), 2017 року заснувала Міжнародну премію за гендерну рівність (International Gender Equality Prize).

Премію вручають особі або організації, яка суттєво посприяла просуванню гендерної рівности на глобальному рівні, і 2021 року її розмір сягне 300 тисяч євро (2017-го починалося зі 150 тисяч євро). Гроші не передають особі, яка отримає премію, натомість вона може обрати, на який проєкт чи організацію їх буде витрачено за умови, що це посилить позиції дівчат і жінок (сайт премії: https://igep.fi/en/).

Першу премію 2017 року отримала німецька канцлерка Ангела Меркель, яка передала ці гроші на будівництво Будинку надії — притулку для жінок, котрі постраждали від гендерного насильства, в Нігері. Наступну премію в грудні 2019-го отримала організація Equality Now («Рівність тепер»), яка за 27 років своєї роботи добилася зміни більше як п’ятдесяти законів, які дискримінували жінок, по всьому світу.

Нинішня очільниця фінського уряду, Санна Марін (Sanna Mirella Marin), не перша жінка-прем’єр-міністерка Фінляндії, але вона наймолодша голова уряду в сучасній історії. Коли 2019 року її партія, фінські соціал-демократи, перемогла на виборах, Санні було лише 34 роки! Мало того, 2019-го жінки стояли на чолі п’ятьох партій, які пройшли в парламент за результатами виборів і утворили коаліцію, до того ж троє з них теж були молодшими за 35 років.


Голова уряду Санна Марін та лідерки найбільших фінських партій у парламенті

COVID-криза стала першим суворим випробуванням для жіночого уряду Фінляндії. І хоча зусилля уряду було спрямовано передусім на контроль за поширенням хвороби, Санні Марін вдалося зробити певні кроки до посилення гендерної рівности в країні. Наприклад, новий уряд повернув право на безкоштовні дитячі садки для дітей віком до 7 років (фінські родини користувалися цим правом 20 років, перш ніж 2016-го його скасував право-налаштований уряд). Крім того, уряд Марін запропонував давати батькам оплачувану відпустку з догляду за дітьми такої самої тривалости, як нині у жінок, — сім місяців. Починаючи з 2021 року, у Фінляндії обоє батьків — незалежно від їхньої статі, гендеру, гендерної ідентичности і від того, чи є вони біологічними батьками дитини, — можуть узяти по сім місяців такої відпустки. Якщо в дитини лише один батько чи одна мати, їм надається 14-місячна оплачувана відпустка. Фінляндія стала другою країною у Євросоюзі після Швеції за щедрістю такої відпустки (у Швеції батькам надають аж 70 тижнів, тобто 17 місяців).

Ще Санна Марін і її колежанки в парламенті намагаються використовувати соціальні мережі для того, щоб змінювати образ жінки в політиці. В інстаграмі прем’єрки не раз з’являлися фото її родини, домашнього життя, спілкування з дітьми, зокрема моменти, коли Санна годує груддю. До речі, Фінляндія недаремно — одне з найкращих місць для жінок, які хочуть поєднувати кар’єру з народженням дітей. Крім щедрої допомоги держави сім’ям із дітьми, тут ще дуже заохочується участь чоловіків у вихованні дитини. У 2017 році Фінляндія була єдиною країною у світі, де чоловіки більше за жінок проводили часу з дітьми шкільного віку. Щоб іще більше заохотити татусів до виховання й молодших дітей, уряд свого часу запустив кампанію «It’s daddy time!» («Зараз час татка!).


Листівка з кампанії «It’s daddy time!» («Зараз час татка!»)

На додаток до оплачуваної відпустки, безкоштовних (точніше, оплачуваних за рахунок податків, які у Фінляндії сягають вище за 40 %) дитячих ясел і якісних шкіл, останні 80 років фінський уряд дарує майбутнім батькам так звані бебі-бокси — набір товарів для догляду за дитиною, який містить одяг, матрац, дитячий візочок і доглядову косметику. Завдяки цьому подарунку, до речі, Фінляндії вдалося суттєво скоротити дитячу смертність, бо за умовами отримання бебі-бокса майбутні матері до кінця четвертого місяця вагітности повинні пройти безкоштовну перевірку здоров’я. Для порівняння: 2019 року смертність новонароджених на 1000 осіб у Фінляндії становила 2 (в Україні — 7, у США — 6), згідно з даними Світового банку.

Інакше кажучи, у Фінляндії, так само як в Україні, материнство залишається важкою працею, але у фінських жінок набагато більше можливостей завдяки підтримці держави та набагато менш традиційно налаштованих чоловіків для того, щоб продовжувати професійно зростати або знаходити час для інших речей.

4 вересня 2021
Поширити в Telegram
617
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Российско-украинская война с 2014 года и феминизм
Феминизм критикует войну как сплошь патриархальное явление, следствие маскулинной борьбы за власть и территорию. В идеальном феминистическом мире войн не должно быть. Этот текст написан на седьмом году войны, которую Российская Федерация ведет против Украины, и в нем очерчено и проанализировано иное отношение к войне украинских феминисток. Позиция «война – это мужские игрушки, милитаризм – это плохо» в случае Украины очень упрощена и очень рискованна, и этот текст призван это доказать.
Russian-Ukrainian War since 2014 and Feminism
Feminism criticises war as a purely patriarchal phenomenon and the consequence of a masculine struggle for power and territory. In a perfect feminist world, there should be no wars. This text is written during the seventh year of the war that the Russian Federation has been waging against Ukraine. The article outlines and analyses the different attitudes to war among Ukrainian feminists. The position ‘war is men's toys, militarism is bad’ is very simplistic and extremely risky in the case of Ukraine, and this text aims to prove that.
Він — срібний лис, а вона — стара порхавка?
Ейджизм не просто вада. Це похибка логіки у світі, e якому збільшується тривалість життя. Його третина (а то й половина) може пройти у віці, який уважається надто похилим для розваг і кохання (особливо для жінок). Та чи справді це так? Чи це лише стереотипи, яких нас навчили?