Гендерне насильство

Формування культури згоди в Україні — це щоденна праця людей у різних сферах життя, зокрема в блогінгу й журналістиці, політиці, адвокації, психології, неформальній освіті тощо. Хто ці люди і що вони роблять?

У цій статті пропонуємо розбір законодавчого визначення різних типів сексуального насильства саме крізь призму відповідности культурі згоди.

Про теорію культури згоди і зґвалтування. Про те, чому важлива згода на секс.

Домагання в спорті тривали десятиліттями. Спортсменки, спортсмени і їхні батьки повідомляли про це десятиліттями. Їхні свідчення наштовхувалися на кругову поруку. Розслідування у справі домагань Ларрі Нассара, головного лікаря збірної США зі спортивної гімнастики, почали тільки 2015 року. Проти нього посвідчили більше ніж 500 (!) жертв. Ця справа зрушила лавину і прорвала завісу мовчання: за останні роки у світі відсторонено й засуджено тисячі тренерів, які коїли насильство.

Починаючи з 2011 року в Україні триває процес підготовки до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок та домашньому насильству (далі- Стамбульська Конвенція) , яка незважаючи на велику роботу по підготовці законопроектів та проектів підзаконних нормативно-правових актів ще досі не ратифікована.

Кожна третя жінка є жертвою насилля, але тільки 12% свідків звертаються до поліції з підозрою про злочин. Європейська комісія з нагоди Міжнародного жіночого дня підготувала відео, щоб нагадати нам про силу голосу, який кожен з нас має.

Під гендерним насильством (gender-based violence) мається на увазі насильство, яке чинять переважно чоловіки проти переважно жінок. Найчастіше (але не тільки) це насильство здійснюється в приватному просторі (домашнє насильство), тому його погано розпізнають і карають органи правосуддя. Це проблема ХХІ століття, актуальна для всіх країн світу: немає жодної країни, де її було б вирішено. Годі терпіти! Цей текст — про види гендерного насильства та способи протидії.

Проблему сексуальних домагань супроводжує мовчанка, перекладання вини на жертву та ігнорування з боку правоохоронних органів і роботодавців. Однак у багатьох країнах цю проблему вже окреслено юридично й існують механізми захисту жертв. У статті йдеться про історію законодавчого означення поняття сексуальних домагань, його розмежування з суміжними юридичними термінами, відповідальність за такі дії в Україні та за її межами, практику застосування відповідного законодавства.

Українська література має імідж нуднуватих текстів про страждання, де фігурують безталанні красуні, а чоловіки їм трапляються або непорядні, або безхарактерні. При ближчому розгляді у нашій класиці і сучасній літературі багато крові, зла, помсти, і часто насильство має виразний гендерний відтінок.

Чесно про мистецтво, буття жінкою, буття художницею, насильство і чоловіків. Фрагменти інтерв’ю з художницею, зробленого під час спільного проекту Центру візуальної культури та Alternatives européennes в рамках програми Тандем—Україна 2016/17.