9736 
Вступ до серії
Математика
Фізика
Хімія
Біологія
Астрономія
Гіпатія Олександрійська (350 – 415 рр.)
«…перевершила сучасних філософів; була спадкоємицею платонічної школи й охочим викладала філософські науки. Тому охочі вивчити філософію приходили до неї з усієї імперії» Сократ Схоластик
Батьком Гіпатії був відомий грецький філософ Теон Александрійський. Його підтримка та керівництво відіграли значну роль в освіті Гіпатії. Кар’єра жінки починається в Александрійській школі, коли її запрошують викладати на кафедрі філософії. Гіпатія була спеціалісткою з праць Платона й Аристотеля, займалася математикою та астрономічними розрахунками. Їй приписують винайдення астролябії (найдавнішого астрономічного прибору, що його багато століть використовували для навігації) та планісфери (рухомої карти неба). Гіпатії також належить праця «Астрономічний канон». Ученій випала доля багатьох непересічних жінок – її звинуватили у відьомстві та засудили на смерть.
Катерина Ельжбета Гевелій (1647 – 1693 рр.)
«Перша астрономиня»
Катерина Гевелій народилася в купецькій сім’ї м. Ґданська. Ще дитиною вона познайомилася з видатним астрономом Яном Гевелієм і перейняла його захоплення. У шістнадцять Катерина стає дружиною вченого та починає працювати в його обсерваторії. Гевелій високо оцінює математичні здібності жінки, обговорює її наукові спостереження з колегами. Катерина самостійно займалася розрахунками та вимірюваннями, латиною листувалася з закордонними вченими та друзями чоловіка – тобто виконувала, по суті, безкоштовну асистентську роботу. Після смерті астронома Ельжбета завершує та видає під його іменем три праці. Робота «Вісник астрономії» містила каталог з описом 1564 зірок – найбільш повний і точний каталог дотелескопічної епохи.
Марія Мітчелл (1818 – 1889 рр.)
«Астроном мусить не лише вміти бачити, він має навчитися не бачити того, чого немає» М. Мітчелл
Марія Мітчелл народилася в американському Нантакеті. Батьки-квакери високо цінували вченість і дали синам та дочці однаково добру освіту. Після школи Марія навчалася в батька астрономії, швидко ставши вправною асистенткою. У 1847 р. Мітчелл за допомогою телескопа відкриває комету й отримує спеціальну медаль, впроваджену Фредеріком Датським для нагороди астрономів за їхні здобутки. Це зробило дослідницю всесвітньо відомою (до цього лише одна жінка – Кароліна Гершель – зробила схоже відкриття). Згодом Марія Мітчелл стала першою жінкою, обраною до Американської академії мистецтва й науки, та однією з перших учасниць філософського товариства.
Олена Іванівна Казимирчак-Полонська (1902 – 1992 рр.)
«Було лише зоряне небо і от – саме перед просторим небом, на самоті сталася Жива зустріч» О. Казимирчак-Полонська
Олена Полонська народилася в дворянській сім’ї на Волині. Вступаючи до Луцької жіночої гімназії, Олена вже вільно володіла французькою, німецькою, англійською та польською. Щоб стати студенткою Львівського університету, їй доводиться екстерном складати ще й чоловічий гімназіальний курс (із давньогрецькою та латиною). Успішно закінчивши фізико-математичний факультет, Полонська захищає докторську дисертацію про специфіку руху комет.
Вчена присвятила низку праць еволюції кометних орбіт і довела тяжіння короткоперіодичних комет до великих планет. Олені Казимирчак-Полонській належить також новий обчислювальний метод, успішно застосований для передбачення кометного руху. Іменем видатної дослідниці у 1978 р. названо одну з малих планет.
Віра Рубін (1928 – 2016 рр.)
«Мати чорної матерії»
Віра Рубін народилася в Філадельфії у сім’ї емігрантів з Російської імперії. Дитяче зацікавлення зірками стало серйозним науковим захопленням: дівчина закінчує Вассарський коледж зі ступенем бакалавра астрономії. У докторській дисертації Рубін уперше доводить, що галактики розташовані концентровано, а не довільно розкидані всесвітом. Наукова кар’єра Віри Рубін – це історія боротьби з системою, адже астрономія чи не найдовше лишалася «чоловічою наукою». До середини 60-х жінкам не дозволяли використовувати для спостережень телескоп Хейла. Однак саме жінці належать перші дослідження феномену обертання галактик. Сформульована Вірою Рубін «проблема обертання» стає згодом основним аргументом на користь існування чорної матерії.
