“Краще не торкатися кумирів, бо їхня позолота залишається на пальцях”. Слова Гюстава Флобера переслідували мене після перегляду фільму “Коханці Кафе де Флор” (Les amants du Flore, 2006). Раніше я знала деякі подробиці з життя Симони де Бовуар, але звичка оцінювати твори, не суттєво орієнтуючись на біографії авторів, залишилася. Тому я поринула в історію відносин де Бовуар і Сартра, з впевненістю, що готова майже до всього, бо “це кіно, де живуть образи, а не реальні постаті”. Як виявилося, дисо ...