20 березня, 2019

01/03 - 11/04 Виставка "Безстрашні. Частина І"

21 лютого 2019

Звідки взявся наш фемінізм? Дослідниці й громадські діячки ще наприкінці 1980-х років заговорили про права та емансипацію, однак, коли йдеться про феміністок, часто уявляють молодих жінок, які є радикальними, бо «не знають життя». Насправді ж, в Україні наразі працює кілька поколінь жіночого руху — від тих, кому зараз 80, до тих, кому 20.

01/03 - 11/04 Виставка "Безстрашні. Частина І"

Яким досвідом можуть поділитись активістки та дослідниці, через що вони пройшли, та чого досягли? Відповіді на ці питання шукає соціологиня Тамара Марценюк у проекті «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні». У серії інтерв’ю з українськими діячками вона документує безперервність та послідовність історії фемінізму в Україні, з початку незалежності до сьогодні. Ця масштабна ініціатива об’єднує жінок та їхні здобутки в громадському секторі, державотворенні, міжнародному розвитку, академічних колах та низовому активізмі.

Виставка та лекторій «Безстрашні: вони творять фемінізм в Україні. Частина І» розповідає про тих 12 героїнь, інтерв’ю з якими ми уже мали честь опублікувати на сайті «Гендер в деталях». Влучні спостереження, дошкульну критику, та мудрі поради від видатних жінок доповнюють їхні портретні світлини. Фотографині Олені Ангеловій вдалось показати візуально той досвід, який стоїть за плечима кожної.

Читайте також:



Авторка проекту та виставки: Tamara Martsenyuk
Кураторка виставки: Halyna Kurylo
Фотографиня проекту: Helen Angelova
Дизайнерка виставки: Olena Marchishina
Партнери виставки: Creative Women Space

Героїні виставки «Бестрашні. Частина І»:
Світлана Оксамитна
Тамара Мельник
Тамара Гундорова
Наталія Карбовська
Мар’яна Рубчак
Оксана Дюжер
Марта Чумало
Елла Ламах
Марта Богачевська-Хом’як
Марія Дмитрієва
Тетяна Ісаєва
Оксана Кісь

Відкриття виставки відбудеться 1 березня 2019 року о 18.30 у Creative Women Space (пров. Михайлівський, 9Б) й розпочнеться лекцією Tamara Martsenyuk «Український фемінізм із 1990-х часів до сьогодення: історії про тих, які наважилися подолати страх».
Із часів незалежності в Україні створено чимало жіночих і феміністичних організацій та ініціативних груп, реалізовано проектів із забезпечення гендерної рівності та написано книг. Які ознаки та виклики варто виділити в українському феміністичному активізмі? Якими були знакові академічні та низові ініціативи, покликані привернути увагу до становища жінок? Хто є ті безстрашні жінки, які творять український фемінізм?

Вхід вільний за обов'язковою реєстрацією.
Виставка триватиме до 11 квітня 2019 р.

Щоб ви могли краще познайомитись з українськими феміністичними діячками, в рамках виставки відбудеться лекторій від героїнь проекту. 

Лекторій

1 березня, п’ятниця, 18.30 – 21.00

Відкриття і лекція Тамари Марценюк  «Український фемінізм із 1990-х часів до сьогодення:  історії про тих, які наважилися подолати страх»

Із часів незалежності в Україні створено чимало жіночих і феміністичних організацій та ініціативних груп, реалізовано проектів із забезпечення гендерної рівності та написано книг. Які ознаки та виклики варто виділити в українському феміністичному активізмі? Якими були знакові академічні та низові ініціативи, покликані привернути увагу до становища жінок?  Хто є ті безстрашні жінки, які творять український фемінізм?

9 березня, субота, 13.00 – 16.00

Тетяна Ісаєва, лекція «Гендерний музей  як документування невидимої жіночої історії» і гра «Крізь скляну стелю»

В березні 2019 р. Музею жіночої та гендерної історії, який знаходиться у Харкові, виповнюється 10 років. 10 років активності у сфері гендерної просвіти. Понад 3000 експонатів з різних міст України та різних куточків світу, які унаочнюють, роблять видимими процеси гендерного конструювання та маніпуляцій, що відбуваються у суспільній свідомості, дозволяють зберегти не тільки історію просування ідей гендерної рівності в Україні та світі, але й розповідають про тих, хто  роблять ці перетворення. Під час зустрічі можна буде відвідати «Музей на колесах» та зіграти у гру «Крізь скляну стелю», також створену у музеї.

13 березня, середа, 18.30 – 20.30

Оксана Дюжер, дискусія «Як вдягнути гендерні окуляри»

Оксана розкаже свою історію пізнання гендерних аспектів життя – в родині, школі, студентському альпіністському клубі, журналістській роботі й перших міжнародних організаціях в Україні на початку 90-х. Вона познайомить з найпершими гендерними проектами в рамках Програми Розвитку ООН в Україні: «Gender in Development», «Підтримка жінок-фермерок», перший в Україні гендерний ярмарок «Арка», проектами гендерного партнерства: «Ольга та Олег». Ви зможете також поділитися власним досвідом, як вам вдається будувати своє життя, стосунки з людьми крізь призму гендерної рівності та як виглядає ваш світ, якщо дивитися на нього через «гендерні окуляри».

16 березня, субота, 13.00 – 16.00

Марта Чумало, лекція «Гендерно-зумовлене насильство: все, про що ви хотіли спитати»

Як відрізнити насильство від конфлікту? Які "механізми" спрацьовують у насильницьких стосунках? Чому ви не говорите, про те, що чоловіки теж страждають від насильства? Як особисто я можу допомогти? Що робити, якщо я перебуваю у насильницьких стосунках? Які новели українського законодавства? Що об"єднує кривдників? Чому вона не йде? Чого бракує в Україні для ефективної протидії насильству?

23 березня, субота, 13.00 – 16.00

Елла Ламах, лекція «Гендерний підхід і його складові»

Під час зустрічі ми обговоримо, як з теорії про гендерну політику перейти до практики впровадження гендерної рівності. Дамо відповідь на питання, а як
застосовувати гендерний підхід в реальному житті. Будемо робити огляд реальних прикладів застосування гендерного підходу в сервісних організаціях, в житті людини, яка може мешкати в малих містах чи селах. Зрозуміємо, яким чином гендерний підхід допоможе створити портрети областей, проекти та програми розвитку регіону, міста, району та села. Ми проаналізуємо статистику, що відображає показники за статтю у кожній з соціальних галузей, і як у подальшому гендерна статистика допомагає вирішувати проблеми нашої громади, організації тощо.  Спробуємо застосувати гендерний підхід в реальних прикладах нашого життя.  

27 березня, середа, 18.30 – 20.30

Тамара Гундорова, лекція "Феміністичні тони у портреті 1990-х"

Серед тих рухів та інструментів, які змінювали картину світу і моделі поведінки у ранні пострадянські 90-ті, значна роль належала фемінізму. Досвід світового фемінізму озброював і давав право говорити та відчувати лікоть товариша(ки), допомагав знайти слова і показував світ з інакшої перспективи. На полі науки і літератури зазвучали голоси Соломії Павличко, Віри Агєєвої, Ніли Зборовської. "Польові дослідження з українського сексу" Оксани Забужко ставали іконою "нової жінки". Започатковувалися перші курси з гендерних студій в університетах Львова і Києва. Виникали ідеологічні центри гендерних студій - харківський, київський. Розпочалися гендерні війни, в яких слово брали Забужко і Неборак, Агєєва і Андрхович. Як входив у пострадянську свідомість фемінізм і як він забарвив портрет кінця міленіуму? Про це, а також про феміністичну наївність, рішучість і солідарність - у потртетах і дискусіях 1990-х - піде мова на лекції Тамари Гундорової.

30 березня, субота, 13.00 – 16.00

Наталія Карбовська, лекція-дискусія «Як виглядає українский жіночий і феміністичний рух сьогодні»

Що входить у поняття "рух" - самі лише громадські організації, чи й окремі активістки також? Чи одне і те саме "жіночий рух" та "феміністичний рух"? Чи існують досі членські внески і для чого жіночому руху бути впливовим? Співзасновниця й директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду (УЖФ), який займається, зокрема, розвитком жіночого руху в Україні, розкаже про «внутрішню кухню» та поділиться цікавими даними досліджень.

3 квітня, середа, 18.30 – 20.30

Марія Дмитрієва, лекція «Мізогінія суспільна і увнутрішнена»
Будь-яка експлуатація неможлива без внутрішнього виправдання справедливості саме такого стану речей, і пригноблення жінок не є виключенням. Ми подивимося на історичні форми упередженості проти жінок і культурні практики, які були продовженням цих упередженостей. Ми розглянемо, як мізогінія стає частиною сприйняття в жінок -- і як це впливає на їхню поведінку і уявлення про світ. Ми обговоримо, як мізогінія фіксується і відтворюється в мові, а також подивимось, як мізогінія породжує гомофобію і лесбофобію.

6 квітня, субота, 13.00 – 16.00

Світлана Оксамитна, лекція “Жінки і кар’єра: робити свою чи підтримувати чоловікову?”

Що важливіше для жінки/дружини, підтримувати кар’єручоловіка чи робити свою власну? Здавалось би просте питання, відповідь на яке усучасному суспільстві розуміла. Проте не все так просто і так гендернооптимістично в українському суспільстві, якщо подивитися на результатиопитувань громадської думки протягом двох останніх десятиліть. Що сприяє і несприяє тому, щоб “Жінка і кар’єра” стало такою ж соціальною нормою, якою давностала “Жінка і робота”? Подумаємо разом.

11 квітня, середа, 18.30 – 20.30

Оксана Кісь, лекція «Українки в ГУЛАГу: коли вижити означало перемогти»

У 1940-50-х роках тисячі українок поповнили лави політв’язнів ГУЛАГу. У лекції буде висвітлено різні сторони жіночого повсякдення в у таборах і в’язницях. Як вдавалося жінкам пристосуватися до нелюдських умов, щоб витримати голод, холод, знущання, надривну працю і продовжувати жити на межі фізичного та психічного виснаження? Що допомагало українкам вижити в умовах критичного обмеження прав та ресурсів? Чому спів народних пісень, віршування і вишивання, молитви і відзначення релігійних свят, навіть упорядкування бараку та догляд за собою слід вважати способами протидії тоталітарному режиму? Про невидиму жіночу дієздатність у нерівному протистоянні з репресивною системою – лекція Оксани Кісь.

21 лютого 2019
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою