9 грудня, 2019

НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

«Ми різні – ми рівні». Основи культури гендерної рівності
«Ми різні – ми рівні». Основи культури гендерної рівності : навчальний посібник для учнів 9 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів / за ред. О. Семиколєнової – К.: «К.І.С.», 2007. – 176 с.
Гендер для медій
«Гендер для медій» є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми.
Марта Богачевська-Хом'як: "Фемінізм змагає до поширення людської інтелігентності і є потужним імпульсом до самостійного думання"
Фемінізм — імпульс до самостійного думання, здатності дивитися на речі з іншої точки зору. Це як після перших відвідин закордонної країни, коли починаєш себе бачити у зовсім іншому світлі.  
Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”
Марта Богачевська-Хомяк (Martha Bohachevsky-Chomiak) — історикиня, дослідниця жіночого руху, суспільних процесів y Галичині в XIX ст., інтелектуального життя дореволюційної Росії. Громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки. Членка НТШ. З кінця 1940-х рр. живе в США. У 1960 р. закінчила Пенсильванський університет, після того — аспірантуру в Колумбійському університеті, де й захистила докторат з історії російської філософської думки XIX ст. У 1964-1968 рр. викладала історію Східної Європи у провідних університетах США; згодом — професорка історії в університетах Нью-Йорка, Нью-Джерсі, Вашинґтона та в Гарвардському університеті.
Фемінізм глибше розуміли жінки з колишніх імперій, – Марта Богачевська-Хомяк
Марта Богачевська-Хомяк – авторка монографії «Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884–1939». Це перша книжка про жіночий внесок у національні українські рухи. Метафора «Білим по білому» дуже наочно ілюструє видимість таких рухів, союзів, угруповань жінок. Часто вони займалися «жіночими справами» — як-от організацією шкіл для дівчат або подоби дитячих садочків для дітей матерів-одиначок, які працюють. Марта Богачевська-Хомяк — громадська діячка й активістка українського жіночого руху в США; колишня віце-президентка Союзу українок Америки, на початку 2000-х очолювала програму академічних обмінів імені Фулбрайта в Україні.
Дума України - жіночого роду
Цю книжку можна без перебільшення назвати особливою. Це перша узагальнена науково-історична праця, що висвітлює роль українських жінок у затяжній, напруженій, кривавій боротьбі багатьох поколінь за незалежність Вітчизни. Матері, дружини, сестри, доньки, утворивши свої громади, товариства, зрештою - наймасовіший Союз Українок, продуманими громадсько-політичними заходами ширили освіту, культуру, утверджували національну свідомість серед свого населення. Так завдяки нашим жінкам, завдяки їхній співпраці з міжнародними жіночими організаціями світ більше довідався про Українську Народну Республіку, про її демократичні засади, про лютий Голодомор 33-го, про героїчну боротьбу українських повстанців з фашистськими та більшовицькими окупантами. Воістину: що не могли чоловіки, те змогли жінки.
Націоналізм та фемінізм – одна монета спільного вжитку
Відродження фемінізму в 60-70-х роках ХХ століття можна порівняти з повторним відкриттям націоналізму в 90-х. Для одних – сенсація, для інших – факт; нове коло після столітньої прогалини для історицистів. Усвідомлення та природа ідентифікації індивіда з національними та ґендерними ролями є питанням особистого самоусвідомлення. Ми не можемо уникнути ані фемінізму, ані націоналізму, позаяк усі ми маємо стать (gender) і належимо до певної групи, навіть якщо задля особистісного виокремлення ми заперечуємо цю приналежність. Незважаючи на те, чи стосується це всіх індивідів, не всі однаковою мірою усвідомлюють свою приналежність до певної нації чи ґендеру.
Адженда "Нова політика рівності України 2030"
Адженда розроблена під керівництвом Віри Нанівської в Україні та презентована у Вашингтоні під час Українських днів у Конгресі США та в Києві в Українському Кризовому Медіа Центрі.
Жінки в Українській Центральній Раді
У статті висвітлено кількісний склад жінок, які отримали мандати членів Української Центральної Ради. Проаналізовано основні напрямки та обсяг роботи жінок-представниць Центральної Ради щодо піднесення та реалізації ідеї національного державотворення, надання допомоги біженцям, українізації освіти, охорони здоров’я жінок та дітей, розвитку культури.
Дослідження, проведені в рамках підготовки восьмої періодичної доповіді про виконання Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
Аналітичний звіт за результатами проведення інтерв’ю з експертами у галузі гендерної політики "Функціонування національного механізму реалізації гендерної політики"; Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження "Доступність соціальних послуг жінкам, які постраждали від насильства"; Оцінка обізнаності про існування Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та дотичних до неї законів.