10 грудня, 2019

НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Гендер, релігія і націоналізм в Україні
Колективне дослідження, виконане групою українських авторок, аналізує суспільні процеси, що супроводжують ріст та зміцнення праворадикальних та релігійних об’єднань в Україні, та описує, послуговуючись феміністичною оптикою, репресивний дискурсивний апарат, присутній в українському медійному просторі та публічній сфері, намагаючись знайти відповідь на питання «Чи/як можливий демократичний спротив у консервативному політичному кліматі?».
Гендерні медійні практики
Навчальний посібник з гендерної рівності та недискримінації для студентів вищих навчальних закладів. У посібнику на основі аналізу вітчизняного та світового досвіду розглянуто проблему впровадження гендерного підходу і застосування гендерно-орієнтованих практик у медіа. Зокрема, читачі зможуть знайти відповідь на запитання: чому гендер та гендерна рівність є важливими для журналістів і для медіа; який існує взаємозв’язок між гендерними питаннями і нерівністю та роботою ЗМІ; якою є роль ЗМІ та рекламної індустрії у підтримці та просуванні гендерної рівності; якими є гендерно-чутливі практики у роботі ЗМІ, а також яким чином вони можуть допомогти у формуванні професійного профілю успішних медівників. Посібник буде корисним як для практикуючих медівників та рекламістів, так і для викладачів і студентів журналістських вишів.  
Соціологічні дослідження домашнього насильства: методологічні засади
Презентація на Міжнародній конференції «Збирання даних у сфері насильства щодо жінок та домашнього насильства: назустріч вимогам Стамбульської Конвенції» 3-4 вересня 2015 року, м. Київ у рамках проекту Ради Європи і уряду Швеції «Запобігання та боротьба з насильством щодо жінок та домашнім насильством в Україні».
Дослідження поширеності насильства щодо дівчат та жінок
У фокусі даного дослідження – вимірювання поширення насильства за допомогою статистичних індикаторів, рекомендованих Статистичною комісією ООН, які жодного разу не були виміряні в Україні до 2007 року. Офіційна статистика включає тільки записи випадків насильства та кількість зареєстрованих осіб, що вчинили акт насильства, але цього недостатньо для вичерпного аналізу поточної ситуації та для відстежування тенденцій. Відсутність актуальної інформації щодо поширеності та характеристик насильства стосовно жінок та дівчат є одним з найбільш значущих факторів, що стримують розробку та впровадження цільових програм попередження насильства. Тому мета дослідження – отримати свідчення і конкретні дані щодо рівня поширеності насильства стосовно дівчат і жінок, щодо контексту насильства та щодо факторів ризику, які стосуються як індивідів, так і домогосподарств. Результати дослідження є співставними із результатами опитування МДОУ-2007.
Українська політика - іменник нежіночого роду?
У цій статті соціологиня Тамара Марценюк пробує дати відповідь на запитання: чому у Верховній Раді України протягом останніх двадцяти років ніколи не було хоча б 10% жінок? що заважає жінкам піднятися на найвищий щабель влади, адже вони мають не нижчий, аніж чоловіки, рівень освіти й однаковою мірою залучені до ринку праці, – у тому числі й до державної служби? Щоби відповісти на них, Тамара розглядає стан гендерних відносин у сфері політики на різних рівнях аналізу: міжнародному (порівняльному); локальному (української гендерної політики); партійному (ставлення українських партійних лідерів до питань інтеграції жінок на найвищі рівні влади); суспільному (громадська думка про участь жінок у політиці); активістському (залученість жіночих/феміністичних організацій до питань пропагування представництва жінок у політиці); • індивідуальному (на рівні окремих важливих політичних акторів чи акторок, зокрема, найвідомішої політикині України Юлії Тимошенко). Стаття написана за кілька місяців до виборів 2012 року. 
Відповідальне батьківство та гендерна рівність
Українцям і українкам досить часто нелегко наважитися стати батьками в сучасному світі. Серед довгого списку  різних справ — навчання, робота, подорожі, інтернет, друзі і так далі - не завжди з'являються діти. Тому нам часто доводиться стикатися з дискусіями, на зразок "діти як велика радість vs діти як необхідність і/чи тягар". Від цього страждає українська держава, яка у міжнародній порівняльній перспективі крокує позаду за рівнем народжуваності. Постає питання: що є основними причинами низького рівня народжуваності в Україні — стан здоров'я, економічні негаразди чи, можливо, зміна стилю життя і ставлення до батьківства? Оскільки в Україні немає комплексних соціологічних досліджень, які б дали відповідь на ці запитання, авторка робить спробу подивитися на ситуацію з різних боків.
Гендерные квоты в Украине: быть или не быть
Существует немало дискуссий о гендерных квотах, поскольку плюсов и минусов их введения — практически одинаковое количество. В этой статье авторка не убеждает читателей в том, что от введения квот общество выигрывает. Внимание сосредоточено на современной гендерной ситуации в Украине, анализе существующих проблем и предоставлены данные исследований об отношении украинского общества к гендерным квотам. Чтобы проиллюстрировать мировую ситуацию с квотами, были использованы результаты шведских исследований и данные международных проектов о гендерных квотах. Кроме этого, авторка кратко охарактеризовала два направления использования квот: скандинавский путь — "поступательный" и так называемый "быстрый путь". В заключение изложены авторские мысли о введении партийных квот в Украине.
Жінки в українській політиці (на прикладі АР Крим)
У статті проаналізовано стан гендерних відносин у сфері політики в українському суспільстві, зокрема в АР Крим. Емпірична база дослідження – опитування громадської думки серед мешканців Криму, глибинні інтерв’ю з експертами національного та регіонального рівнів. Розглянуто залученість жінок до політики різних рівнів, проаналізовано ставлення мешканців Криму та експертів до участі жінок у політиці та впровадження гендерних квот як можливого шляху розв’язання проблеми.
Права людини та медіадіяльність. Збірник навчальних програм
Збірник начальних програм "Права людини та медіадіяльність" підготували викладачі журналістики з різних ВНЗ України: учасниці та учасники спеціальної програми "Академія прав людини для журналістів та журналісток" (вересень 2017 – березень 2018 рр.).