НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Комісія ООН з питань статусу жінок у 2018 році на зустрічі у Нью Йорку була зосереджена на  темі "Виклики та можливості досягнення гендерної рівності та розширення можливостей сільських жінок та дівчат". Чому ж сільські жінки стурбували міжнародну спільноту? Невже є якісь особливості їхнього становища?

ГО «Ла Страда-Україна» розпочинає публікацію серії дайджестів у сфері гендерної рівності. Перший випуск присвячений розривам в оплаті праці жінок і чоловіків, що є одним з найбільш розповсюджених проявів дискримінації на ринку праці.

Стаття присвячена аналізу одного з аспектів гендерної дискримінаці публічної сфери суспільства, а саме, гендерним стереотипам, які транслюються зовнішньою рекламою. Здійснено теоретичний огляд питання, виділено та концептуалізовано основні групи гендерних стереотипів у рекламі. На основі емпіричного аналізу зовнішньої реклами певного територіального простору м. Києва підтверджено гіпотезу про відтворення гендерних стереотипів, зокрема традиційних стереотипів маскулінності-фемінності, стереотипів сімейних і професійних ролей та відмінностей у змісті праці.

Сьогодні жінкам постійно доводиться перебувати у стресових умовах, коли їхня кар’єра й сім’я — на різних шальках терезів. Якою має бути справжня рівність? Як визначити пріоритети й досягти справедливості на ринку праці? Що мають знати компанії для успішної оптимізації людських ресурсів? Авторка досліджує, як потрібно змінити культуру трудових відносин, соціальну та державну політику, а також пояснює, чому питання балансу між роботою й особистим життям — болісна тема як для жінок, так і чоловіків.

«Невинні» дитячі свята у закладах дошкільної освіти – справжня скринька стереотипів на будь-який смак. У рамках нового проєкту ГІАЦ «КРОНА», де вивчається, як сучасні заклади дошкільної освіти формують у дітей стереотипи щодо жінок і чоловіків, експертка Ольга Андрусик зробила детальний аналіз десятків сценаріїв, що беруть на озброєння для проведення свят виховательки/-лі.

Стаття складається з двох частин. Теоретичну частину присвячено характеристиці основних понять - маскулінності та фемінності, гендерній ідентичності й гендерній соціалізації. Емпірична частина містить якісний контент-аналіз есе дітей різного віку. Результати цього аналізу демонструють те, що наслідки гендерної соціалізації залежать від тривалості залучення дитини до цього процесу.

Інфографіка представляє основні результати дослідження «Жінки та чоловіки в енергетичному секторі України», яке було виконано у 2018 – початку 2019 рр. за підтримки Heinrich Böll Foundation, Бюро Київ – Україна Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з метою виявлення найбільш актуальних гендерних проблем у сфері працевлаштування в енергетичному секторі України та пошуку можливих шляхів їх вирішення для забезпечення сталого і соціально справедливого розвитку української енергетики. Партнерами дослідження виступили ГО «Жіночий енергетичний клуб України» та Апарат Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

Охарактеризовано політику гендерної пріоритетизації в Німеччині, важливим аспектом якої є прийняття відповідного законодавства й призначення відповідальних за його втілення органів державної влади. Розглянуто особливості вищої освіти в Німеччині. Гендерну нерівність в університетах проілюстровано відповідними статистичними даними. На прикладі Європейського університету Віадріна окреслено етапи впровадження політики гендерної пріоритетизації у вищий навчальний заклад.

У статті проаналізовано громадську думку населення України, Швеції, Іспанії, Угорщини та Німеччини стосовно геїв і лесбійок. Проведено кореляційний аналіз з метою з’ясування факторів ставлення до сексуальних меншин. Виявлено зв’язок між ціннісними орієнтаціями населення та ставленням до геїв і лесбійок. Проведено крос-культурний аналіз державної політики щодо ЛГБТ-спільноти.

Відповідно до норм міжнародного законодавства, рівні права і можливості чоловіків і жінок, зокрема, на ринку праці, повинні забезпечуватися українськими працедавцями. Досліджено, що нормативно-правова база України існує на засадах гендерної рівності в усіх сферах діяльності загалом, і стосовно трудової діяльності зокрема. У статті на прикладі аналізу ринку праці у мережі супермаркетів вивчено гендерні та вікові особливості структури зайнятості, випадки вертикальної і горизонтальної сегрегації ринку праці, загалом дотримання умов праці, як-от, техніки безпеки тощо.