НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

На момент написання цього тексту слово ґендер стало широко вживаним в українському суспільному дискурсі, а ґендерна політика ось уже понад п’ять років є державною справою. Десь за двадцять років у країні відбулися не лише запровадження й узвичаєння нового англомовного терміна, але й дивовижний рух його смислів і значень. У цьому тексті я маю на меті не описати в деталях цей захопливий процес, а простежити саме методологічні трансформації ґендерної теорії на українських теренах у їхньому співвіднесенні з аналогічними процесами на Заході. 

Кому це раптом заманулося знов витягати насвіт дискусію про матріархальність української культури (суспільства, сім’ї, ментальности і всього трибу життя)?! У справі про український матріархат вирок винесено давно, він остаточний і оскарженню не підлягає, бо ж загальновідомо: українцями завжди верходили жінки! То хто це тут наважився поставити під сумнів нашу чи не єдину національну гордість і неспростовний доказ одвічної демократичности українського люду?!

У статті дослідниці роглядають, як гендерний дисбаланс українського суспільства відображається на матеріальному становищі матерів. З метою дослідити економічні та побутові умови життя жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною, авторки провели опитування 95 жінок. Пропонуємо ознайомитись з результатами опитування. 

29-30 жовтня в Женеві відбулася Регіональна європейська зустріч «Пекін+25», організована Європейською економічною комісією та ООН Жінки. Учасники зустрічі мали проаналізувати, яким чином в регіоні втілювалися рекомендації Четвертої Всесвітньої конференції ООН зі становища жінок і чого вдалося досягти у забезпеченні рівних прав жінок і чоловіків за час після її проведення. Про женевську подію та питання, які обговорювалися на ній, розмовляємо із заступницею керівника урядової делегації України, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики Катериною Левченко.

Сьогодні час згадати та вшанувати українок, чий внесок в державотворення був вирішальним. В свідомості багатьох людей досі превалює стереотип, що шлях України до незалежності долався лише чоловіками, а жінкам відводиться в кращому випадку роль «берегинь» та безмовних «соратниць», які надихали своїх мужніх супутників на боротьбу. Насправді все зовсім не так! Ця виставка розповідає про жінок, що своїми зусиллями й працею розбудовували Україну!

The purpose of this collection is to make it easier for academic scholars as well as other interested readers to access knowledge about Ukrainian gender issues in English. Considering that basically all political and social spheres in Ukraine are intertwined with gender issues, I have found it necessary to limit this collection to research that has gender as its primary focus. Publications that address Ukrainians living outside of Ukraine are not included, nor are historical publications, unless they link directly to present-time issues. I have sought to divide the publications into themes, hence covering gender inequality in labour market participation, political power, family relations, gender-based violence, cultural understandings of feminism, femininity and masculinity, LGBT-issues and activism. To grasp the relative level of gender equality in Ukraine, wide-reaching cross-national reports are included. Within each theme, the content of the publications and their most important findings are briefly described. The publications are selected to give a broad picture of current debates and issues in Ukraine, and in many cases the summaries barely scratch the surface of highly complex issues. However, it is my hope that the multiplicity of aspects included in the collection will serve as inspiration for further reading and future research.

«Ролі, які грає жінка» — книга-маніфест, мета якої — показати звичні нам амплуа з іншого боку. Можливо, вони були придумані суспільством для того, щоб зробити поведінку жінок зручною? Чому жінка стає полонянкою нав’язаних кимось ролей? Що «вшито» в стандартний жіночий «репертуар»? Ми пропонуємо ознайомитись з фрагментом книги та пошукати відповіді на ці запитання.

Нещодавно Джорджтаунський інститут жінок, миру та безпеки (США) у співпраці з National Geographic випустили цьогорічний  Індекс безпеки і миру для жінок.  Україна опинилась на 105 (з 167) місці. Попереду - Польща, Росія, Білорусь, Казахстан, Таджикистан, Вірменія, Руанда, Катар, Бахрейн і ще багато “дружніх” до жінок країн. Як так сталось — аналізує докторка економічних наук.

Якось Карл зізнається матері, що він гей, і це головна зав’язка в мемуарній книжці Рубі Свансон. Це було 2002 року і в Канаді, а сама авторка ніколи не вважала себе гомофобкою, проте перші відчуті нею емоції — «шок, страх і заперечення». Чому ця книжка виходить 2019 року українською та чого від неї (не)очікувати?

У 2018 році Британська Рада спільно із агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks дослідила представлення жінок у культурних та креативних індустріях в Азербайджані, Вірменії, Грузії та Україні. Дослідження було профінансовано Фондом попередження конфліктів, стабільності та безпеки Уряду Великої Британії у рамках ширшої програми підтримки креативних індустрій, яку здійснює Британська Рада.