НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Матеріал було розміщено за згоди Інституту масової інформації (ІМІ), де його було опубліковано вперше. 

Агнешка Графф має надзвичайну здатність дивуватися явищам, з якими ми повсякденно стикаємось, але через повсякчасне їхнє повторення вважаємо нормальними. Проте ці явища – суспільна патологія. Треба тільки вміти бачити. Виявляється, в країні «матері-польки» жінки вилучені з мови, закону, суспільного життя, з цілої сфери суспільної свідомості. Книга Агнешкі Графф – це бравурний, яскравий, переконливий аналіз мови масової пропаганди, що упродовж років розвивається в демократичній Польщі.

«У війни не жіноче обличчя» – це документ людської пам’яті, запис історій жінок, яких війна змусила взяти в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Ця книга – результат кількарічної кропіткої праці: авторка розшукувала учасниць Другої світової війни і записувала їхні свідчення, які цілковито відрізнялися від свідчень чоловіків-ветеранів та від офіційної форми викладу спогадів про ті події. 

Пропонована колективна монографія є однією з перших спроб висвітлен­ня ролі жінок в українській історії. На основі широкого кола історичних джерел та літератури досліджується і аналізується становище українських жінок, особливості їх політичного та соціального статусу в різні періоди історії - з найдавніших часів до сьогодення. 

Пропонований каталог є документацією закритої виставки та мистецьких акцій, здійснених на підтримку виставки «Українське тіло», організованої Центром візуальної культури 7 лютого 2012 року. Це також своєрідне розслідування: спроба з’ясувати, де в українському суспільстві проходить межа між «мистецтвом» і «лайном», між прийнятним та нестерпним.

Індекс гендерної рівності входить до системи показників, на основі яких міжнародні організації складають рейтинги, які відображають в тому числі рівень захисту прав людини. Такі рейтинги суттєво впливають на імідж країни, перспективи залучення іноземних інвестицій, можливості отримання грантових та кредитних коштів. «Доступ жінок до землекористування, контролю та власності на землю» (Women’s access to land use, control and ownership) – один із важливих показників гендерного індексу і включає користування, володіння та контроль над землями. Він входить до загального показника доступу до активів.

В рамках реалізації проекту «Гендерно-орієнтоване бюджетування на місцевому рівні» (Фонд Ф. Еберта) та програми «Підвищення відповідальності щодо фінансування гендерної рівності» (ООН Жінки) були розроблені і апробовані на місцевому рівні вітчизняні методологічні підходи до впровадження гендерно-орієнтованого бюджетування (ГОБ). Цей посібник містить опис теоретичних і практичних підходів до впровадження ГОБ. 

Мета цього посібника – допомогти працівникам центральних і місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в проведенні гендерного бюджетного аналізу (ГОБ). Хоча ГОБ охоплює повномасштабний процес – від аналізу до інтеграції гендерних аспектів у всі етапи бюджетного процесу, посібник обмежується висвітленням чільних принципів проведення гендерного бюджетного аналізу (ГБА) – основи та відправної точки для подальшої роботи із включення гендерної складової до програм та бюджетів

Другий випуск молодого феміністичного журналу «Інша»  присвячений  жіночій солідарності.

Концепція "gender backlash” (що можна перекласти як «опір гендерним перетворенням») охоплює діяльність великої кількості локальних ініціатив, які пропагують ідею, що традиції важливіші за рівність. У багатьох випадках з’ясовується, що ці групи з’являються та підтримуються як впливовими організаціями, які мають на меті дискредитувати Європейський Союз як місце морального розпаду. Авторки цієї публікації дуже стурбовані поточною ситуацією з гендерною рівністю в Центральній та Східній Європі, але так само дають причини сподіватися на краще.