Автор(к)и

Комунікаційна асистентка Програми EGAP Фонду Східна Європа.

Феміністка, художниця, працює в жанрах цифрового мистецтва (живопис і графіка), відеоарту, театрально-перформативних практик. Одна з важливих для художниці тем — подолання патріархальних репрезентацій жіночого тіла та пошук нових форм його саморепрезентації. Також темами її творчості є праця, бідність, насильство.

Дослідниця у філософських і соціологічних напрямах феміністичних і квір-студій. Кандидатка філософських наук, доцентка. Докторантка Відкритого університету у Великій Британії, старша наукова співробітниця ГО «Центр культурно-антропологічних студій» (Київ). Редакторка журналу «Критика феміністична: східноєвропейський журнал феміністичних і квір-студій». Співредакторка і співавторка підручника «Ґендер для медій» («Критика», 2013, 2014, 2017).

Читачка у вічному пошуку хорошої літератури, феміністка, студентка-журналістка.

Експертка, директорка Amnesty International Ukraine.

Медіаторка, членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем». Голова Комітету з трудового права НААУ, членкиня Комітету з питань медіації НААУ, членкиня Комітету з питань гендерної політики НААУ.

2006 -2012 рр навчання та робота в Україні; 2013 - 2016 рр навчання та робота за кордоном в Польщі в міжнародних командах з Польщі, Іспанії, Австрії над житловими та громадськими проектами різного масштабу; 2017 - 2020 рр робота, волонтерство, самозайнятість та партисипативні проекти в Україні.

Активістка 2018 - 2020 рр, одна з ініціаторів та рушійна сила громадянського руху протидії розповсюдження та нормалізації ультраправої агресії "Обійдемось без дружинників", авторка просвітницького медіа-проекту присвяченого сексуальним домаганням на робочому місці За_робив, статті та заходи на феміністичну тематику.

Активістка у сфері прав жінок та миробудування, тренерка й фасилітаторка, практикиня партисипативних методів дослідження.

Участница оргкомитета 8 марта,  с 2016 года - Национальная координаторка по Украине в Международной женской лиге за мир и свободу (Женева). В рамках своей работы я мониторю потребности и проблемы в реализации прав женщин, живущих в зоне конфликта, гендерно чувствительной медиацией, готовлю доклады о правах женщин в рамках CEDAW, CESCR, Универсального периодического обзора и других.

Працює з підлітками і дорослими

Цікавиться філософією, фемінізмом та правами ЛГБТ+ спільноти. Закінчила бакалаврат на філософському факультеті КНУ ім. Тараса Шевченка у 2018 році. Вважає за потрібне поширювати ідеї гендерної рівності, толерантного ставлення до інших та можливостей поєднання фемінізму з сімейним життям. На противагу більшості філософів та філософинь, яких цікавить фемінізм, для Вероніки ближчою є не французька філософія 20 століття, а аналітична філософія: «я хочу спробувати довести, що фемінізм, який базується не на плюралізмі та революції, а на єдиній сутності та поступовому русі вперед, також можливий. Іншими словами, мене цікавить можливість фемінізму з легким ухилом до правих, але і з безперечним визнанням лівих».

Квір, координатор комунікацій ГО «КиївПрайд», блогер, ментор з тем трансгендерности і небінарности.

Правозахисник, колишній член ультра-правого угрупування. Ветеран війни з Росією.

Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської области, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Житомирській області. Членкиня Асоціації жінок-юристок «ЮрФем».

Редакторка стрічки новин та журналістка у правозахисному виданні "ZMINA". Працює з темою прав людини, а також пише про злочини на ґрунті ненависті, дискримінацію та мову ворожнечі. ЛГБТ-активістка та феміністка. 

Магистр критических гендерных исследований (Центрально-Европейский Университет) и антропологии (Университет Альберты). Круг интересов: антропология сексуальности, этнографии пост/социализма, антропология неформальности, научная фантастика, искусственные языки.

Міжнародна координаторка мережі «Бенквоч» (CEE Bankwatch), членкиня Асоціації «Професійний уряд». Випускниця Києво-Могилянської академії і Центральноєвропейського університету (Угорщина).

Я Юлія, мені 21 рік, працюю телекореспонденткою, у вільний від роботи час займаюся гумором.

Психологиня, бодіпозитивна активістка і блогерка.

Докторка соціологічних наук, кандидатка історичних наук, професорка Російського державного педагогічного університету ім. А.І. Герцена (Санкт-Петербург). Співкоординаторка дослідницького комітету з гендерних досліджень Російської асоціації політичної науки, член наукової ради РАПН.

Кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології НаУКМА.

Експертка у сфері захисту прав людей, Координаторка проектів  МБФ «Українська фундація громадського здоров’я», Членкиня Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».

Комунікаційна менеджерка ГО «Клуб підтримки вагітності та материнства “Лада”». Займається комунікаціями, smm, таргетом і навіть ботами — і все це в громадському секторі.

Вивчає психологію в Києво-Могилянської академії. Авторка книжки «Війна з їжею».

Сімейна медіаторка, дослідниця неформальних освітніх перспектив, голова ГО Ресурсний центр для дітей і підлітків «Чародім», магістр соціології, авторка курсу «Соціологія дитинства», викладачка кафедри соціології НаУКМА.

Психоаналітична психотерапевтка, журналістка. Сфера наукових інтересів — феміністичний психоаналіз, сексуальність, психоаналіз материнства, гендерні аспекти в психотерапії.

Академічна дослідниця літератури, аналітикиня культури і медіа, журналістка. У 2021-му експертка Українського культурного фонду та експертка Українського інституту книги. З 2018-го року є редакторкою студентського альманаху «Геопоетичні студії». У 2020-му започаткувала академічний електронний журнал «Геопоетичні студії / Geopoetical Studies». З 2019-го року членкиня Української асоціації юдаїки. Працювала у регіональній журналістиці, викладала в університеті, розвивала креативне агентство, займалася SMM у кількох проєктах, мала наукову посаду в міжнародній команді з Голокост-освіти. Волонтерила у Червоному Хресті України та Українській благодійницькій мережі. Пише про жінок, гендерну рівність, літературу, єврейську культуру, суспільство, геноциди, культурну пам’ять, геопоетику, інфомедійну грамотність, науку й академічну доброчесність. Знедавна веде кулінарний блог.

Філологиня, журналістка і фактчекерка.

Феминистка, журналистка, работает в “Политической критике”, главная редакторка “Лезо”. Интересуется политической философией и этикой, социальным равенством. 

Сфери інтересів: неформальна освіта, тренерство, гендерна рівність, різноманіття та інклюзія.

Феміністка, бакалаврка літературної творчості КНУ ім. Шевченка, студентка НаУКМА, трошки ілюстраторка, іноді блогерка, іноді авторка статей і художніх текстів.

Працює над вивченням природної мови (Natural Language Processing). У 2015 році пройшла курс «Жінки та чоловіки: гендер для всіх» на онлайн платформі Prometheus. Питання, які турбують найбільше: відсоток жінок у сфері STEM (наука, технології, інженерія, математика) та успішна кар’єра для жінок.

Книголюбка. Організаторка феміністського літературного клубу «Літературні посиденьки». Активістка феміністичного руху. Прихильниця інтерсекційного фемінізму. Бракує ще 39 котів.

Журналістка та перекладачка. З літа 2015 року була запрошена координувати кампанію боротьби проти сексизму в медіа та політиці "Повага". Наприкінці 2016 року увійшла до правління "Українського жіночого фонду".

Письменниця, перекладачка, журналістка. Навчалася у Львівському, Фрайбурзькому та Варшавському університетах. Працювала координаторкою Осередку досліджень античної традиції Східної і Центрально-східної Європи, кураторкою літературно-мистецького проєкту швейцарської фундації Pro Helvetia в Україні. Входила до редколегії польсько-німецько-українського літературного часопису «Радар», була журналісткою і редакторкою в кількох українських газетах і журналах. Публікувалася у виданнях: «du», NZZ, «Die Welt», «Süddeutsche Zeitung», «Deutsche Welle», «New York Times», «The Guardian», «Gazeta Wyborcza», «Tygodnik Powszechny», «Nowa Europa Wschodnia» та ін.

Авторка дев’яти книжок прози: «Колекція пристрастей», «Сезонний розпродаж блондинок», «Синдром стерильності», «Чебрець у молоці», «Комашина тарзанка», «Гербарій коханців», «Країна зламаних іграшок», «Фрау Мюллер не налаштована платити більше», «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма». Переклади її текстів виходили в одинадцятьох країнах, серед яких Німеччина, Австрія, Швейцарія, Польща, Угорщина, Великобританія, Чехія, Росія, США.