16 листопада, 2019

Мистецтво

Ролі, які грає жінка: фрагмент книги
«Ролі, які грає жінка» — книга-маніфест, мета якої — показати звичні нам амплуа з іншого боку. Можливо, вони були придумані суспільством для того, щоб зробити поведінку жінок зручною? Чому жінка стає полонянкою нав’язаних кимось ролей? Що «вшито» в стандартний жіночий «репертуар»? Ми пропонуємо ознайомитись з фрагментом книги та пошукати відповіді на ці запитання.
Коханці революцій: чи змінилося феміністичне і квір мистецтво після Євромайдану
Євромайдан і війна на Сході України глибоко вплинули й змінили українське суспільство. Чи стало воно в перебігу цих змін приязнішим до гендерної політики, фемінізму та жіночих рухів? Сучасне мистецтво часто є маркером соціальних процесів. За останні роки відбулося багато мистецьких подій, які зачіпають теми гендеру й сексуальности, зокрема й публічних скандалів. Є вони наслідком постмайданної лібералізації суспільства чи лише продовженням тривалих процесів, які почалися ще в 1990-х? Відповіді на ці питання — у статті. (Текст було написано навесні 2019 року)
Стан та просування рівних можливостей для жінок та чоловіків у культурних та креативних індустріях
У 2018 році Британська Рада спільно із агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks дослідила представлення жінок у культурних та креативних індустріях в Азербайджані, Вірменії, Грузії та Україні. Дослідження було профінансовано Фондом попередження конфліктів, стабільності та безпеки Уряду Великої Британії у рамках ширшої програми підтримки креативних індустрій, яку здійснює Британська Рада.
Праця в культурі: андрон і гінекей?
Чи існує поділ на «чоловічі» й «жіночі» сфери в культурі та в культурному менеджменті? Які гендерні відмінності можна знайти в оплаті праці, стилі роботи й очікуваннях щодо працівників? Оксана Щур міркує, наскільки змінилася ситуація за останні десять років та прогнозує більш утопічне майбутнє.
Гендерні аспекти моди: конструювання ідентичності за допомогою одягу
У статті здійснено огляд теоретичних підходів до визначення моди, розглянуто медіа (телебачення) як один із шляхів поширення модних образів. Конструювання гендерної ідентичності за допомогою одягу емпіричним чином вивчено на прикладі телешоу «Моду народу». Створення нормативного образу тіла, орієнтацію на чоловіків та об’єктивацію жіночого тіла, конструювання нормативної фемінності виокремлено як ознаки механізмів конструваювання традиційної фемінності інститутом моди у медіа.
Українське тіло
Пропонований каталог є документацією закритої виставки та мистецьких акцій, здійснених на підтримку виставки «Українське тіло», організованої Центром візуальної культури 7 лютого 2012 року. Це також своєрідне розслідування: спроба з’ясувати, де в українському суспільстві проходить межа між «мистецтвом» і «лайном», між прийнятним та нестерпним.
Дрес-код влади. Чи обов’язково політикиням «одягати штани»?
Заголовки на зразок «ТОП–5 суконь Верховної Ради» трапляються у ЗМІ частіше, ніж обговорення робочих досягнень політикинь. Жінок, навіть при владі, часто оцінюють за зовнішністю. Чому так? Як відрізняється ставлення до жінок у політиці нині і сто, п’ятсот, тисячу років тому? Як змінювався дрес-код політикинь на довгому шляху жінок до виборчого права? Як жінки використовували свій зовнішній вигляд — коли одягали чоловіче вбрання, а коли, навпаки, стратегічно підкреслювали свою жіночність? Про це далі в статті. Хоча вона про моду, але насправді це крок до заголовків «ТОП–5 законопроектів, ініційованих жінками».
Найперші, найцікавіші, найкращі: що не так із дитячими книжками про видатних жінок
Аміна Ґуріб-Факім, Антоніна Прихотько, Балкісса Чайбоу, Марія Бек, Мері Ком, Євгенія Мариниченко, Наталія Кобринська… Можу закластися, що для більшості з вас ці імена, попри те, що належать вони видатним жінкам, досягнення яких важко переоцінити, звучать незнайомо. Так уже склалося, що довгий час історію писали чоловіки. І що властиво, писали переважно про чоловіків. Тому жінок, про яких нам забули розповісти вдома, у школі, в інституті, у новинах тощо і справді багато. На щастя, останнім часом на цю проблему звернули увагу. Так, лише цього року в Україні вийшло одразу кілька дитячих видань про визначних жінок, зокрема три збірки біографічних оповідань: «Сила дівчат», «Це зробила вона» і «Казки на ніч для дівчат бунтарок». Дві перші створені в Україні, остання перекладена з англійської. Усі три викликали ажіотаж на нашому книжковому ринку, усі три заслуговують уваги. Чим вони різняться? На кого розраховані? І чи мають недоліки, про які варто знати? Про все це розповім далі.
Керувати аудиторією чи підкоритися їй: як фемінізм змінює світ серіалів
Серіали у ХХІ столітті — важливий феномен. Багатосерійні історії розповідають про різні сфери життя і, на відміну від кіно, можуть детально розкрити життєву динаміку персонажів. Це не лише розваги. Телекартинка — джерело інформації про сучасні соціальні норми, вона транслює моделі поведінки, яку глядачі й глядачки мимоволі запозичують і відтворюють у реальному житті. Отже, серіали мають потенціал політичного впливу, і — це важливо — аудиторія з її запитом впливає на серіали навзаєм. Як за останні десятиліття емансиповані жінки змінили телесеріали, як телесеріали змінили жінок і які це матиме політичні наслідки — далі в статті.
Фемінізм у «Грі престолів»
Найвідоміший серіал сучасності «Гра престолів» багато хто сприймає як наскрізь комерційний продукт, який експлуатує теми насильства й сексу. Насправді ж це культовий твір, у якому, крім мистецької цінності, закладено важливий феміністичний посил. Філософиня Любов Терехова пояснює, чому його варто подивитися (або передивитися) всім і на що звернути увагу в контексті жіночої емансипації. Чому Серсея не така негідниця, якою здається на перший погляд, чому Кхал Дрого мусив померти, що об’єднує Даенерис і Джона Сноу (не те, що ви подумали)? Хто єдиний абсолютно позитивний персонаж серіалу, а хто найкрутіший? І головне — що жінки з «Гри престолів» розповідають про наше сьогоднішнє суспільство?