Сексуальність

Більше як два десятиліття сексуального життя, що збігаються з періодом незалежної України, дають можливість авторці оглянутися назад. У цій перспективі видно, як індивідуальний досвід вписано в суспільний, як «вічні» аспекти сексу (на зразок поз, у яких ним займаються) далеко його не вичерпують, як сексуальність перебуває під постійним впливом норм та упереджень.

У попередніх статтях циклу йшлося про сексуальну експлуатацію чоловіками жінок — тривалі процеси, які існують з давніх часів у різних культурах. Проте в останні десятиліття спостерігаємо певний прогрес суспільної моралі в напрямку дотримання інтересів жінок. Цим процесам присвячено третю, завершальну статтю циклу про сексуальність Ганни Гриценко.

Порнографія — це сучасна індустрія, яка заробляє великі гроші на бажанні отримати доступ до табуйованого суспільством продукту / контенту. Специфіка галузі в тому, що ні виробни_ки, ні працівни_ці, ні спожива_чі не воліють оприлюднювати дані про фінансовий бік їхньої взаємодії. Це породжує міфи і спотворює ситуацію, а отже, дозволяє й далі заробляти. Авторка зосередилася на економічних аспектах функціонування цієї галузі, щоб з’ясувати, для кого вона прибуткова і чому, а також які зміни відбуваються в галузі і до чого призводять. Що більше різної інформації ми маємо, то критичніше ставимося до огульних тверджень і містифікацій про цю індустрію та наслідки споживання її продукції.

Українські медіа часто порушують тему легалізації проституції. Водночас легалізацію часто плутають із декриміналізацією; обговорюючи підходи до регулювання секс-роботи, згадують «успішні» приклади західних країн, але забувають про локальний контекст і про те, які наслідки певні підходи матимуть в Україні. Авторка розповідає, що ж таке декриміналізація і легалізація секс-роботи, як саме ці підходи втілюються в життя, які існують дискусії у феміністичному русі та, спираючись на український контекст, прогнозує можливі сценарії для України.

У попередній статті з циклу Ганни Гриценко йшлося про те, чому існує асиметрія інтимної сфери — чому чоловіча й жіноча сексуальність проявляються і нормуються по-різному. Цей текст присвячено критиці сексуальної експлуатації жінок. Чоловіки як група використовують жінок як групу в різний спосіб, починаючи від сексуальної експлуатації у шлюбі, закінчуючи проституцією і порнографією як продуктом, який орієнтовано лише на чоловіків і який породжує нереалістичні очікування від поведінки жінок у ліжку.

У властивій авторці відвертій манері Настя Мельниченко розповідає, як оминути типові перешкоди та довести жінку до оргазму. Сюрприз: заповітний ключик — гендерна рівність, відсутність стереотипів і партнерські стосунки.

Проституція — тема гарячих дебатів. Авторка пропонує розглянути, як змінювалося ставлення і регулювання проституції протягом людської історії, як пов’язані торгівля людьми, насильство і проституція, чому міжнародна спільнота змінила позицію щодо проституції у ХХ столітті і в якій правовій формі втілилися ці зміни. У статті також можна знайти критерії оцінки методів боротьби з проституцією, наслідки застосування різних підходів та думки відомих правознавиць і активісток на цю тему.

Нікому не шкодить знати, що наша репродуктивна система — не лише спосіб відтворення, а й інструмент для отримання взаємних насолод за спільною згодою. Що люди розробили цілий арсенал способів уникнути небажаної вагітності і захиститися від хвороб, які передаються статевим шляхом. Що ось він — огірок, ось презерватив, навчися ним користуватися, в житті пригодиться! Що від орального сексу точно не завагітнієш. Що основний секрет успіху — повага до партнера і врахування його вподобань. Що гетеросексуальні і гомосексуальні люди обох статей прагнуть тілесних контактів однаково сильно і що ніхто не має нікого ні до чого схиляти хитрощами чи тим паче силою. А проте ці корисні знання — досі рідкість в Україні, хоча вже доволі поширені в Західній Європі.

Чи природна моногамія? Що за межами «второваних колій» стосунків? Над цими питаннями розмірковує Настя Мельниченко, розповідаючи про власний досвід та мотивацію вдатися до сексуальної неексклюзивності у любовних взаєминах

У патріархальній культурі жіноча сексуальність бачиться як пасивний об’єкт споживання чоловіками, як щось, що можна «дати» і «взяти». Вияви жіночої сексуальності сильніше контролюють і засуджують. Водночас чоловіків презентують так, начебто  у них є «природні інстинкти» підвищеної сексуальної активності і вони не можуть стримуватися. Більшість секс-індустрій орієнтовано лише на чоловіче задоволення. У чому основні прояви «чоловічого погляду» на сферу людської сексуальності і що з ними не так?