Освіта

«Нам потрібно перетворити школу в дивовижну подорож у невідоме».

У статті автор пояснює поняття «прихованого навчального плану» -  «тіньового» боку освіти, мегамеханізму, який обслуговує патріархальний режим панівної культури - і демонструє його функціонування в українських школах, зокрема на прикладах організації простору, виховної ідеології, гендерної стратифікації персоналу закладу освіти, змісту навчальної програми й стилю комунікації. 

У статті, на основі соціологічного дослідження, проведеного за творчої участі автора, охарактеризовано ключові гендерні стереотипи, властиві шкільним педагогам: про особистісні характеристики, нібито притаманні хлопчикам і дівчаткам, про їх зовнішній вигляд, про ―чоловічі‖ і ―жіночі‖ навчальні дисципліни, обов‘язки в рамках шкільних чергувань і по дому. Автор дійшов висновку, що педагогам сучасної української школи властиві високий рівень гендерної стереотипізації, гендерна сегрегація і поляризація.

Перший номер журналу "Гендерна парадигма освітнього простору" (2015). 

Оскільки розвиток системи вищої освіти сьогодні відбувається в євроінтеграційному контексті, особливої актуальності набуває завдання зі створення в університетах умов, які давали б кожній людині змогу реалізуватись незалежно від гендерної приналежності. Найкращі практики розвинених країн світу щодо створення рівних можливостей у здобутті вищої освіти свідчать про актуальність врахування гендерного компонента у системі організації та реалізації всього освітнього процесу.

«Жіночий розум», «жіноча природа» та «жіноче призначення». Це священна тріада (недостовірних) пояснень того, чому жінки беруть мало участі в політичному процесі. Однак коли саме це все починається? Анна Лигіна розглядає етапи виховання «гарної дівчинки» і пояснює, як саме вони впливають на зацікавленість жінок політикою та на участь у ній. Чи вигідно жінкам втілювати ідеал «ти-ж-дівчинка» та які є альтернативи — у статті.

Головне завдання посібника – розвінчати стереотипні уявлення про ролі жінок і чоловіків у родині та суспільстві, сформувати світогляд учнів, вільний від ґендерних упереджень і передсудів. Посібник зорієнтовано на використання сучасних педагогічних технологій, що передбачають взаємодію учнів як між собою, так і з учителями, батьками. Схвалено для використання у навчальному-виховному процесі комісією суспільствознавчих дисциплін (секція філософсько-світоглядних дисциплін) Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти та науки України, протокол № 1 від 12 грудня 2007 року.

«Гендер для медій» є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми.

У навчально-методичному посібнику розкрито основи формування і реалізації гендерної політики в системі управління освітою. Проаналізовано теоретичні основи гендерної рівності, розкрито галузеві аспекти запровадження гендерного паритету в управлінні. Визначено особливості впливу гендерної політики на результативність управління якістю освіти, запропоновано підходи щодо співпраці держави і громадськості у процесі реалізації гендерної політики в управлінні освітою. Розраховано на слухачів спеціальностей освітньої галузі «Державне управління», «Державне управлінні у сфері освіти».

У збірнику представлені матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Гендерна освіта – ресурс розвитку паритетної демократії» та матеріали учасників Шостого Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напрямку гуманітарної науки – гендерних досліджень, вітчизняних та зарубіжних гендерологів.