Освіта

Популяризація науки здатна не лише виконувати освітню функцію, а й мати вагомий політичний підтекст впливу на суспільство, особливо якщо вона стосується таких тем, як гендер та сексуальність. Саме тому політична чутливість важлива при висвітленні наукової інформації, що стосується цих тем.

Хто читає книжки для підлітків? Правильно, підлітки і їхні батьки. Соціологиня і її дочка «проковтнули» книжку за кілька днів і діляться враженнями про її потрібність, ключові моменти, переваги та недоліки.

З 2012 року в Україні діє мережа осередків гендерної освіти, яка провадить потужну роботу з впровадження гендерних підходів насамперед в освітньо-виховний процес вищої школи, а також у дослідження та внутрішню і зовнішню діяльність вишів. Якими саме проектами займається мережа і як до неї приєднатися — читайте у нашому новому матеріалі.

Гендерне насилля проти дівчат у школах не стає об’єктом широкого обговорення. Штовхання, щипання, мацання і лапання, а головне — дівочі страждання і сльози практично невидимі. Авторка пропонує почати розмову на «незручну» тему.

Подолання дискримінації починається зі слів, які спонукають людей до належних дій, — у цьому переконані автори книжки «Ґендерні медійні практики». Щоб прискорити цей процес, вони випустили посібник, який допоможе ЗМІ створювати гендерно чутливий контент, без «мови ворожнечі» та інших шкідливих явищ.

Уперше з дітьми не просто говорять про толерантність, а й роблять це відверто, без метафор і замовчувань. Діти часто розуміють більше, ніж здається, і така відверта розмова-читання про речі, які зазвичай замовчуються, потрібна. «Майя та її мами» — знахідка для батьків (і, можливо, для вчительок та вчителів), які хочуть поговорити з дітьми про інакшість і повагу, але не знають, як до цього підійти.

З січня 2015  року у восьми школах Харківської області реалізується Гендерний освітній експеримент, його мета — створити навчальний простір без гендерних стереотипів і дискримінацій, у якому люди здатні й готові виявляти, помічати, аналізувати та реагувати своїми думками і діями на все, пов’язане з гендерною нерівністю, гендерними стереотипами, сексизмом. Трирічний проект — логічне продовження просвітницької, аналітичної і видавничої діяльності, яку протягом кількох останніх років здійснює Гендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА».

Из 26 академиков, избранных в Академию педагогических наук с 2000 года, женщин только две. При этом в педагогических науках женщины составляют большинство научных кадров высшей квалификации — 69,8 % кандидатов и 56,0 % докторов наук. Гендерный анализ научно-педагогического состава высшей школы позволяет обнаружить элементы «скрытого учебного плана». Отражаясь в общественном и индивидуальном сознании, эти стереотипы задают, с одной стороны, уровень ожиданий от студентки / молодой исследовательницы, с другой — определяют уровень ее притязаний в квалификационном и карьерном планах.

Всесвітній економічний форум уже більше як 10 років порушує теми гендерної рівності, участі жінок у науці й бізнесі тощо. У 2017 в ході обговорення було сказано, що прогрес — дивна річ: щоб послати людину на Місяць, знадобилося 40 років, а до того, щоб жінка очолила уряд чи велику фірму, багатьом країнам доведеться пройти шлях у 170 років, долаючи міфи і стереотипи. Цей матеріал присвячено дослідженням, рекомендаціям та висновкам на тему гендерної рівності, оприлюдненим на зустрічах у Давосі.

На портретах «видатних науковців» у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує «незважаючи на». Ця розвідка присвячена героїням науки і є даниною їхнім силі і таланту.