19 березня, 2024

Ляльки — хлопцям, машинки — дівчатам: як іграшковий світ прямує до гендерної рівности

19 вересня 2019
Поширити в Telegram
5389
Галина Михайлова

Мама, журналістка, феміністка. Пише на соціальні, економічні й культурні теми. Цікавиться темою жіноцтва і його ролі в житті людства.

Читайте також:

Коли дитина народжується, хлопчика від дівчинки відрізняють лише статеві органи. На момент приходу в цей світ діти повністю рівні, і для лікаря їхня стать не має значення. А потім усе починається з пелюшок, у прямому сенсі: рожеві чи блакитні, з мереживом чи ні — речі від пінеток до чепчика повинні вказувати на стать дитини, принаймні в поширеному сприйнятті. Доходить до абсурду, коли дитину не в синьому, а в бежевому зимовому комбінезоні автоматично вважають дівчинкою — випадок з особистого досвіду.

Та здоровий глузд нарешті перемагає, і на вулицях дедалі рідше трапляється «тотал пінк» на дівчатках до трьох років. Це дуже вразливий вік — від 0 до 4-х, коли формуються типи поведінки. Важливо розуміти, що діти починають усвідомлювати себе як певну стать із трьох років. У цьому самому віці визначають свою гендерну ідентифікацію трансгендери та люди без статі[1].

Малята розуміють, що таке бути дівчинкою чи хлопчиком, завдяки батькам та іншим близьким дорослим. Наприклад, якщо у матері коротка зачіска, у дитини не виникне стереотип, ніби дівчата носять винятково коси. Проте важливо відстежувати гендерні стереотипи, що їх від самого народження нав’язує суспільство. Ляльки — дівчатам, машинки — хлопцям, дівчата не бігають, хлопці не плачуть. Таке тло змушує дитину ніяковіти від бажання погратися іншою іграшкою. Справа батьків — розширити вибір малятам. Тут варто запитати себе: якби моя дитина була іншої статі, чи сподобалося б йому або їй гратися такими іграшками?

Іграшки як перший крок до нормалізації

Найчутливіший до таких запитань батьків ринок іграшок. Згідно з даними Української асоціації індустрії іграшок (УАІІ), з 2017 року обсяг ринку іграшок у країні зріс на 14,9 %. До кінця 2018-го він виріс іще на 20 % і сягнув близько $630 млн. Для порівняння: 2017 року ринок становив $551 млн, а 2016-го — $472 млн[2]. Більше варіантів — більше грошей.

На іграшки завжди був попит. У Стародавньому Єгипті діти грали в ігри, які не надто відрізнялися від сучасних: ті самі ляльки, солдатики, дерев’яні тварини, м’ячі, кульки, дзиґи. У Стародавній Греції, коли хлопчикам не треба було йти в школу, а дівчаткам на роботу, вони охоче грали в м’яч, щоправда, тоді це був свинячий міхур. Ще хлопці любили тягати за мотузку іграшкову конячку на коліщатках і гойдатися на гойдалках.

Традиційно іграшки мали готувати дітей до виконання хатніх і сімейних обов’язків, тренувати їх. Нині немає потреби вчити дівчинку змалечку доглядати за братами й сестрами, доки батьки в полі. Іграшки виконують суто розважальну функцію. Хоча сортери й інші такі іграшки можуть навчити дитину, але тільки у спільній грі з дорослим.


Барбі отримує нові професії

Показова еволюція іграшок на прикладі Барбі. Лялька, створена 1959 року, пережила на своєму віку кілька метаморфоз, знакових для фемінізму й гендерної рівности. Наприклад, за чотири роки до висадки на Місяць дівчата наочно побачили жінку-астронавтку, правда, поки що іграшкову. А на хвилі боротьби за рівні права у 80-х роках з’явилася директорка Барбі. Навіть у президентських перегонах Барбі взяла участь раніше за всіх — ще 1992 року, для неї обрали образ, який нагадував Гілларі Клінтон. Зрозуміло, що виробники реагують на потреби ринку і запит покупців.

Які іграшки цікаві дітям? Дослідження минулого й сьогодення

Дослідження в цій сфері стверджують, що певні гендерні відмінності є навіть на першому році життя. Шведське перехресне дослідження 1999 року фіксувало, чому віддають перевагу 38 однорічних, 33 трирічних і 35 п’ятирічних дітей, які могли обирати між десятьма різними іграшками (з них чотири «жіночі», чотири «чоловічі» і дві нейтральні), у певній структурованій сесії. Діти грали 7 хвилин наодинці і ще 7 хвилин разом із дорослим, який їх супроводжував. Результати дослідження показали, що дівчата й хлопці вибирають різні іграшки вже з одного року. Ці статеві відмінності було виявлено у всіх трьох вікових категорій. На відміну від попередніх досліджень, ці результати засвідчили, що «жіночі» іграшки з віком стали менш цікавими і для дівчат, і для хлопців[3].

Від чого це залежить? Крім як просто копіювати дорослих навколо, діти сподіваються отримати схвалення (або уникнути несхвалення) від своїх товаришів по іграх. Вони так само чекають похвали від батьків за хорошу поведінку.

Багато батьків стурбовано тим, що хлопчики можуть гратися ляльками або предметами домашнього вжитку, але немає жодних доказів, що такі іграшки розвивають у хлопців негативні навички. Батьки не знають про це і можуть тиснути на синів, щоб ті уникали іграшок, які вважаються «дівчачими». Своєю чергою, ігри дівчат в останні роки стали більше нагадувати ігри хлопців. Дівчатка ототожнюють себе із супергероїнями, граються в пригодницькі ігри, насолоджуються вантажівками, ракетами, динозаврами й хімічними наборами — про це свідчать дані Канадської ради з тестування іграшок[4].

Хлопці й дівчата в будь-якому віці потребують різноманітного ігрового досвіду. Батьки з традиційним ставленням схильні купувати іграшки статевого типу, та все-таки гра — імітація дорослого життя. І хоча від навичок, здобутих у процесі гри, майбутнє дитини вже не залежить, певну базу гра закладає. Гра з кухонними гарнітурами стимулює бажання готувати, обережне поводження з іграшковими тваринами навчить аналогічного зі справжніми, пазли й сортери фігур навчають дітей форм, кольорів, назв предметів.

Виробники часто упаковують і продають іграшки «для хлопчиків» або «для дівчат». Тим часом обидві статі потребують різноманітного ігрового досвіду, щоб розвинути навички й підходи. Тому в описах іграшок дедалі частіше з’являються «товари для дітей». На сайті Розетки, одного з найбільших ритейлерів України, на запит «дитячі кухні» пропонується багато гендерно нейтральних варіантів без традиційних рюшів і рожевого. А на промофото різних іграшок часто діти різної статі граються разом.


Кухня перестала бути іграшкою для дівчат

Стереотипи шкодять дітям

Ініціатива виробників — це не результат осяяння, яке зійшло на них з небес, а відповідь на чіткий запит суспільства й соціальну активність. Наприклад, у Великій Британії внаслідок кампанії «Let Toys Be Toys» уніфікували дитячі відділи у магазинах. Кампанія вимагає, щоб виробники й видавці припинили обмежувати інтереси дітей та пропагувати певні іграшки й книжки як придатні тільки для дівчат або тільки для хлопців[5]. У березні 2019 року почала працювати Комісія з питань гендерних стереотипів у ранньому дитинстві. Остаточні висновки вона обіцяє 2020 року, але вже тепер є багато доказів, що стереотипи змінюють життя з пелюшок.


Комікс з теми

За даними Товариства Фосетта — провідної доброчинної організації Великої Британії для забезпечення гендерної рівности і прав жінок на роботі, вдома та в суспільному житті, 60 % батьків у країні занепокоєно гендерним розділенням дитячих товарів. Згідно з дослідженням, 45 % людей заявили, що в дитинстві відчували тиск гендерних стереотипів, коли від них очікували, що вони поводитимуться певним чином. Більше як половина (51 %) постраждалих поскаржилися, що це обмежує їхню кар’єру, а 44 % вважають, що це шкодить їхнім особистим стосункам. Половина постраждалих жінок (53 %) стверджує, що гендерні стереотипи негативно впливають на те, хто займається доглядовою працею в сім’ї. Особливо потерпали від цього старші жінки; 7 з 10 молодих жінок (18–34 роки), які постраждали від стереотипів, кажуть, що вибір кар’єри у них було обмежено[6].


Алісеани Беллінг грає у костюмі Капітана Америки. Джерело: https://www.nytimes.com

Коли рівність перемагає

В Україні дуже рідко зустрінеш супергероїнь, дівчат-солдатів чи піраток на маскарадах і в дитячих садочках, а от у США історія Алісеани Беллінґ чотири роки тому стала вірусною. Дівчинка захотіла на Геловін бути Капітаном Америкою, і хоча дівчачих розмірів цього костюма не знайшлося, Алісеана таки була ним. У штаті Вісконсін це здалося простою дитячою примхою і водночас порушило низку соціальних питань. В Україні ж на дівчинку могли подивитися з осудом, а батькам зробили б зауваження.

У Disney Store вже кілька років немає маркування для дівчат і хлопців. До монстрів торгівлі, які за гендерну рівність змалечку, долучилися Target, Amazon, Mattel, де є фігурки DC Super Hero Girls. На ринку іграшок із принцесами успішно конкурують супергероїні, а для хлопчиків створили своїх ляльок.


Ляльки для хлопців. Джерело: https://www.wondercrew.com/

Чітко простежується головна тенденція — уніфікація іграшок. Дедалі популярнішими стають нейтральні кольори — жовтий, зелений, червоний. Для батьків, які досі в полоні стереотипів, випускають нестереотипні за функцією іграшки в кольорах, які асоціюються з певною статтю, як-от рожевий конструктор. На щастя, дівчата, які ганяють у футбол, чи хлопці, які грають у приготування їжі, вже нікого не дивують. Сподіваємося, тенденція пошириться, і це дозволить нашим дітям бути вільнішими у виборі, мати розмаїтіші інтереси і професійний вибір.

 

[1] Див.: Слаква, Юлія. Що таке гендерне виховання дитини? // https://learning.ua/blog/201809/shcho-take-henderne-vykhovannia-dytyny/

[2] Див.: Редих, Элина. Кто производит необычные игрушки в Украине // https://biz.censor.net.ua/resonance/3106341/kto_proizvodit_neobychnye_igrushki_v_ukraine_obnovleno

[3] Див.: Servin, A., Bohlin G., Berlin L. Sex differences in 1-, 3-, and 5-year olds’ toy-choice in a structured play-session. //https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/1467-9450.00096

[4] Див.: Canadian Toy Testing Council. Toys for girls and boys // http://toy-testing.org/toys-for-girls-boys.html

[6] Див.: Gender stereotypes in early childhood: a literature review // https://www.fawcettsociety.org.uk/gender-stereotypes-in-early-childhood-a-literature-review

19 вересня 2019
Поширити в Telegram
5389
Репліки Спільноти
Реплік ще немає, Ваша репліка може бути першою
Усі статті теми
Безгендерне майбутнє
Чому агендерні люди часто використовують ознаки чоловічого гендеру як універсальне, а множення гендерних ідентичностей не працює? Авторка пропонує мисленнєвий експеримент — забути концепти фемінности й маскулінности і подивитися на людей без них.
Справедливість vs турбота: якою має бути феміністична етика?
Традиційно західна етика пріоритизувала маскулінні цінності й нехтувала фемінними. Незалежність, справедливість і раціональність були еталоном моральности, а от пов’язаність з іншими, турботливість і емоційність чеснотами не вважалися. «WTF?» — запитують сучасні філософині-феміністки і дискутують про те, якою буде етика, звільнена від патріархальної упереджености. Можливо, настав час змінити етику справедливости на етику турботи?
Чи був би митрополит Андрей Шептицький феміністом?
Чи можна досягти порозуміння з ворогами (рівности)? Автор застосовує «принцип позитивної суми» митрополита Андрея Шептицького до сучасного конфлікту між правозахисниками і традиціоналістами: «Спроба хоча б теоретично відітнути себе від будь-якої зі сторін змушує шукати прийнятне для обох, золоту середину, спільний знаменник, можливість порозуміння. Завдання не з найлегших, але хай якими способами ми намагатимемося вирішити це рівняння, результат буде одним. Спільним знаменником для всіх виявиться повага до розмаїття».