Освіта

«Жіночий розум», «жіноча природа» та «жіноче призначення». Це священна тріада (недостовірних) пояснень того, чому жінки беруть мало участі в політичному процесі. Однак коли саме це все починається? Анна Лигіна розглядає етапи виховання «гарної дівчинки» і пояснює, як саме вони впливають на зацікавленість жінок політикою та на участь у ній. Чи вигідно жінкам втілювати ідеал «ти-ж-дівчинка» та які є альтернативи — у статті.

Головне завдання посібника – розвінчати стереотипні уявлення про ролі жінок і чоловіків у родині та суспільстві, сформувати світогляд учнів, вільний від ґендерних упереджень і передсудів. Посібник зорієнтовано на використання сучасних педагогічних технологій, що передбачають взаємодію учнів як між собою, так і з учителями, батьками. Схвалено для використання у навчальному-виховному процесі комісією суспільствознавчих дисциплін (секція філософсько-світоглядних дисциплін) Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти та науки України, протокол № 1 від 12 грудня 2007 року.

«Гендер для медій» є новим сучасним підручником із гендерної теорії. Його створено для старших курсів бакалаврського рівня навчання. Ви знайдете в ньому чимало історичних екскурсів, карикатур, графіків, таблиць, схем, кросвордів, інформації про цікаві фільми та книжки, якими проілюстровано окремі розділи і теми.

У навчально-методичному посібнику розкрито основи формування і реалізації гендерної політики в системі управління освітою. Проаналізовано теоретичні основи гендерної рівності, розкрито галузеві аспекти запровадження гендерного паритету в управлінні. Визначено особливості впливу гендерної політики на результативність управління якістю освіти, запропоновано підходи щодо співпраці держави і громадськості у процесі реалізації гендерної політики в управлінні освітою. Розраховано на слухачів спеціальностей освітньої галузі «Державне управління», «Державне управлінні у сфері освіти».

У збірнику представлені матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Гендерна освіта – ресурс розвитку паритетної демократії» та матеріали учасників Шостого Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з напрямку гуманітарної науки – гендерних досліджень, вітчизняних та зарубіжних гендерологів.

Проблема впровадження гендерного підходу в освіту є однією з найменш розроблених в українських гендерних психолого-педагогічних дослідженнях. Труднощі пов’язані передусім з відносно недавнім долученням гендерного підходу до освітніх практик, неоднозначним трактуванням як гендерної термінології, так і її змістовного наповнення. Усунення гендерної різниці в початковій та середній освіті до 2015 року було проголошено на Саміті тисячоліття ООН (2000 р.) одним з найважливіших завдань та цілей розвитку громадянського суспільства.

В збірці представлений експертний аналіз програм для основної та старшої школи (за освітніми галузями).

Навчальна програма з інтегрованого курсу призначена висвітленню теоретикометодичних засад гендерної освіти студентам ІІ-ІV курсів вищих педагогічних навчальних закладів. Розробка містить пояснювальну записку, навчально-тематичний план та перелік науково-методичної літератури.

Гендерна рівність є фундаментальним правом та необхідною умовою досягнення цілей зростання, соціальної єдності та демократії. Тим не менше, певна нерівність продовжує існувати і може поглиблюватися, якщо освіта, навчання та культура продовжуватимуть поширювати гендерні стереотипи. Для того, щоб учні успішно навчалися, стали впевненими у собі особистостями, відповідальними та активними громадянами, необхідно приділяти увагу забезпеченню гендерної рівності, рівному позитивному ставленню до дівчат та хлопців, а також навчанню з гендерних питань. Гендерно чутлива освіта допомагає визначити, які погляди у сфері гендеру є справжніми, а які – лише стереотипними узагальненнями.

Рецензія на книгу Чимаманда Нґозі Адічі «Люба Іджеавеле, або Феміністичний маніфест у п’ятнадцятьох пропозиціях».