Рецензії

Книжка Славенки Дракуліч — про болісні травми війни і сексуальні тортури, завдані жінкам якихось тридцять років тому.

Судити книжку за скандалами у фейсбуці неправильно. Наталія Бушовська прочитала «Підліткам про головне» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», щоб самій скласти враження, наскільки вона корисна чи шкідлива. То що в книжці цінного, а що і чому варто змінити?

У 2017 році світ побачили дві автобіографії — Ешлі Ґрем та Роксани Ґей, які по-різному розповідають про досвід життя у великому тілі. Що нині найактуальніше — бодіпозитив, бодінейтральність, чи комерціалізація і фетишизація тіла? Розібратися допомагає рецензія Ганни Улюри.

«За спиною» Гаськи Шиян — новий етап в українській феміністичній літературі чи лише розповідь про емансиповану жінку? Що свідчить цей роман про українське суспільство і які секрети оприявнюють відгуки на нього?

Науково-популярна книжка «Війна з їжею» починалася як щоденник, який авторка писала під час відновлення від анорексії, а згодом переросла в підручник із самодопомоги, що його авторка доповнила вже як психологиня і консультантка з дієтології.

Український серіал, за який не соромно, та ще й заснований на класиці української літератури. Нечувано, – подумаєте ви. А от – і правда! Сенсація 2020 року – «Спіймати Кайдаша» – справді особливий. Які причини карколомної популярності серіалу? Чому його слід подивитися, щоб зрозуміти глибше традиційну культуру? Зв’язок сучасних Кайдашів і їхніх літературних прототипів – що змінили й навіщо? Які остаточні аргументи любителям традиційних цінностей не закликати це лихо в сучасне життя?  Чому село не таке шляхетне, як декому думається? Відповіді – шукайте в статті. 

Боротьба за соціальну справедливість забирає чимало сил, і часто хочеться просто розслабитися, відпочити й посміятися. У цій підбірці я підготувала для вас невеличкі веселі серіали, які допоможуть посміятися і при цьому цілком відповідатимуть вашим цінностям. І нехай вас не лякає, що в багатьох сюжетах розкриваються різні соціальні проблеми. Де є місце сльозам, має бути місце і сміху! Бонус: їх можна подивитися за вихідні. Або принаймні за довгі вихідні.

Якось Карл зізнається матері, що він гей, і це головна зав’язка в мемуарній книжці Рубі Свансон. Це було 2002 року і в Канаді, а сама авторка ніколи не вважала себе гомофобкою, проте перші відчуті нею емоції — «шок, страх і заперечення». Чому ця книжка виходить 2019 року українською та чого від неї (не)очікувати?

Чому чоловікам має бути цікава тема фемінізму? Чому саме чоловікам треба позбуватися стереотипів і добиватися рівних можливостей як на побутовому рівні, так і для суспільства загалом? Чому фемінізм корисний для самореалізації сучасного чоловіка і чому партнерство — найефективніша модель взаємин? Як батько може стати феміністом для своїх дітей?

Аміна Ґуріб-Факім, Антоніна Прихотько, Балкісса Чайбоу, Марія Бек, Мері Ком, Євгенія Мариниченко, Наталія Кобринська… Можу закластися, що для більшості з вас ці імена, попри те, що належать вони видатним жінкам, досягнення яких важко переоцінити, звучать незнайомо. Так уже склалося, що довгий час історію писали чоловіки. І що властиво, писали переважно про чоловіків. Тому жінок, про яких нам забули розповісти вдома, у школі, в інституті, у новинах тощо і справді багато. На щастя, останнім часом на цю проблему звернули увагу. Так, лише цього року в Україні вийшло одразу кілька дитячих видань про визначних жінок, зокрема три збірки біографічних оповідань: «Сила дівчат», «Це зробила вона» і «Казки на ніч для дівчат бунтарок». Дві перші створені в Україні, остання перекладена з англійської. Усі три викликали ажіотаж на нашому книжковому ринку, усі три заслуговують уваги. Чим вони різняться? На кого розраховані? І чи мають недоліки, про які варто знати? Про все це розповім далі.