НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Це видання ставить за мету надати поняття, які увійшли у сучасну суспільно-політичну лексику, але інколи по-різному сприймаються і по-різному інтерпретуються у мові науковців, політичних діячів та активістів громадських структур. Передбачає розширення гендерного мислення, переоцінку й усвідомлення цінностей сучасноті з урахуванням гендерного підходу до них та активізацію гендерної діяльності з метою прискорення процесу оновлення та реформування суспільства. Розраховане на широкого читача.

У книзі розглянуто міжнародний досвід формування й втілення державної гендерної політики. Зроблено спробу показати напрями й особливості формування й реалізації гендерної політики і гендерного права в різних країнах світу, особливо тих, де вони набули широкого втілення й значного розвитку. Найбільша увага зосереджена на процесах гендерних перетворень в Україні. В книзі вміщено переклади законів з гендерної рівності країн різних регіонів світу. 

Видання підготовлене на основі дослідження, проведеного в межах виконання «Програми рівних можливостей», яку впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Автори дослідження мали на меті виявлення та аналіз нагальних ґендерних проблем, наявних в українському суспільстві, та розроблення окремих рекомендацій з їх розв’язання. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди ПРООН чи інших організацій та закладів системи ООН. При використанні матеріалів посилання на дослідження обов’язкове.

Пособие для родителей геев, лесбиянок, бисексуалов и транссексуалов. 

Docudays UA 2018 року під назвою «Рівні рівності» тішить неймовірною підбіркою фільмів про жінок. Це не лише три чудові, дуже різні фільми в програмі «Проста жіноча рівність», а й жінки, які виходять на передній план у фільмах інших програм, серед них і «Квірність», і «Поважна рівність», і Docu/Хіти.

Бразилія, Швеція, Уганда — три країни в різних частинах світу, три локальні спільноти сексуальних і гендерних дисидент_ок зі спільним баченням майбутнього. Така географія блоку про порушення прав за ознаками сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності «Квірність» на фестивалі Docudays UA. Ці ознаки разом із гендером, релігійністю, віком та інвалідністю входять до стандартного переліку антидискримінаційної адвокації, за яким структуровано цьогорічну позаконкурсну програму.

Коли відбувся перший феміністичний марш в Україні? Якщо відсторонитися від «совкової» традиції свята «весни й краси», то чим цей день є сьогодні? Українські феміністки з 2008 року відповідають на це питання. Про всі марші, їхніх організаторок і політичні вимоги, а також про актуальні дискусії 2018 року — у дослідженні Ганни Гриценко.

У цій статті розглядаються відмінності в явках виборців та виборчих преференцій чоловіків і жінок в Україні. Із залученням даних Інформаційного агентства Сполучених Штатів (USIA), стверждено, що можливість впливати на уряд шляхом голосування (зовнішня політична ефективність) та інтерес до політики безпосередньо впливають на поведінку голосування. Освіта, оцінка економічної ситуації в Україні (економічна ефективність) та сприйняття населенням ефективності влади впливають на поведінку голосування непрямим чином за допомогою вищезгаданих конструкцій.

У роботі аналізуються знання українських громадян про права та свободи людини, гарантовані Конституцією України. Гендерні відмінності є призмою для аналізу. Українці мають багато прав і свобод відповідно до Конституції України. Вони можуть звертатися до деяких національних та міжнародних установ, коли порушуються їхні права та свободи. Чи знають та довіряють українці таким установам? Чи існують відмінності між жінками та чоловіками? У статті запропоновано кілька емпірично обґрунтованих відповідей на ці запитання.

Стаття присвячена результатам опитування громадської думки щодо економічних, політичних прав та соціальних ролей жінок у суспільстві, проведеного на зламі тисячо­ літь Gallup International в 60-ти країнах світу, включаючи Україну. Порівняльний аналіз свідчить про значну віддаленість українського суспільства від розвинених ліберально- демократичних країн щодо усталених ціннісно-нормативних уявлень як наслідки запро­ ваджуваної політики гендерної рівності.