НОВЕ У БІБЛІОТЕЦІ

Сприяння широкому залученню жінок до дослідницької діяльності є важливим напрямком сучасної наукової політики розвинених країн. У історичному аспекті ця проблема пройшла еволюцію від популяризації окремих наукових досягнень жінок упродовж 20 ст., оголошення гендерної рівності в науці одним із головних завдань побудови Європейського дослідницького простору та одним із пріоритетів наукової політики Європейського Союзу на 21 ст. до встановлення Міжнародного дня жінок і дівчат у науці постановою 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в 2015 р. та рішення інтегрувати гендерний підхід у Рамкові програми ЄС з досліджень та іновацій, в тому числі пакети програм «Горизонт-2020» і «Горизонт-Європа». 

Простою мовою про гендерну нерівність у нашому суспільстві та протидію їй, про міжнародні зобов’язання України в цій царині й українське законодавство, а також про впровадження гендерної й недискримінаційної політики в організаціях — із прикладами документів. Нова книжка Тамари Марценюк буде цікава для всіх, хто стикається з окресленими питаннями в роботі, досліджує цю тематику чи просто хоче знати більше, щоб захистити за потреби власні права та гідність.

Конверсійна терапія — низка практик, спрямованих на «зміну» сексуальної орієнтації та гендерної ідентичности в ЛГБТ людей. Сильний фізичний біль і страждання — наслідок конверсійної терапії і досвід, з яким живуть багато ЛГБТ+ людей, що підважує їхню гідність. Тому правозахисни_ці, асоціації психолог_ів, прогресивні політикині й інші союзники ЛГБТ+ людей по всьому світу об’єднуються з метою протидіяти використанню цієї практики та заборонити поширення такого «лікування» на законодавчому рівні. У статті описано приклади протидії заохоченню й використанню конверсійної терапії в країнах світу та наведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють це питання в Україні.

Одна з найкращих книжок 2020 року за версіями численних видань від лауреатки Пулітцерівської премії Ізабель Вілкерсон — «Каста. Витоки наших невдоволень», що вийшла друком у видавництві Лабораторія, досліджує тему соціальної нерівності — зокрема, виникнення та поширення каст та інших штучних поділів населення. Авторка описує маловідому усім кастову систему Америки, Індії та нацистської Німеччини та проводить паралелі між ними.

Книжка Славенки Дракуліч — про болісні травми війни і сексуальні тортури, завдані жінкам якихось тридцять років тому.

Квітники на подвір’ї українських багатоповерхівок такі звичні, що ми не замислюємося, хто й навіщо їх висаджує. За практиками міського садівництва зазвичай стоять жінки. Урбаністка Юлія Попова пояснює, чому варто пильніше придивитися до цієї традиції. У ній проявляються і гендерні установки суспільства, і екологічна свідомість, і низові стратегії управління простором.

У книжках про дорослішання для дівчат бракує реальних життєвих порад: як прийняти своє тіло, домовитися про що завгодно з батьками, вибрати професію, стати впевненішою у власних силах. Книжка, яку ти тримаєш, виправить таку прикрість. По-дружньому, згадуючи власний досвід та переживання, авторка допомагає дівчатам знайти себе в цьому світі, краще його зрозуміти та навчитись активно пізнавати. Не обов’язково вміти шити чи куховарити, а ось знати, як діяти у випадку аб’юзивних стосунків, як розпізнати небезпечні ситуації й правильно їх вирішувати, усвідомлювати свої права й особисті кордони — необхідно задля збереження свого фізичного та психічного здоров’я. Ти вже доросла, час озброїтися справді важливими знаннями.

Чому варто прочитати «“Жіночий емірат?” Політикині мусульманського світу» Наталії Малиновської.

10 вересня 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі». Про що в ньому йдеться та до яких змін готуватися рекламній індустрії?

У квітні 2021 року «Міжнародна амністія» в Україні у співпраці з аналітичним центром «Інфо Сапієнс» провели велике кількісне репрезентативне опитування про досвід насильства в житті чоловіків. Питання стосувалися видів насильства, яких зазнавали чоловіки, їхнього ставлення до насильства, уявлення про приклади різних форм насильства, уявлення про загрози насильства, досвіду насильства в дитинстві і в дорослому віці (зокрема в родині, шкільному, робочому середовищах, на вулиці), а також готовности протидіяти насильству. Про результати — у статті.