20 липня, 2019

Україна

За що я, жінка, голосуватиму на виборах?
Чи враховують українські партії інтереси жінок як виборців? Чи працює у нас представницька демократія, коли політичні сили реально представляють інтереси різних груп населення? Громадська діячка, мама і підприємниця Настя Мельниченко прочитала програми партій прохідних парламентських політсил і доходить наразі невтішних висновків.
Посібник "Про менструацію і пов'язані з нею питання"
Посібник розроблений в рамках проекту «Резиденція солідарності», який реалізувала ГО «Феміністична майстерня» разом з резиденткою Дарією Ждановою, за рахунок гранту від Фонду інституту «Відкрите суспільство» у співпраці з Правовою ініціативою Фондів відкритого суспільства.
Жіночий досвід у конфлікті на Сході
Цей текст було оприлюдено на Vector media. Гендер в деталях ділиться ним із дозволу редакції.  Говорити про війну як про особистий досвід непросто. Для “вдалої” розмови “про це” має збігтися чимало факторів: час, місце, люди, готовність говорити й чути. Більшість жіночого досвіду війни не проговорюється. Так, ми знаємо про жінок-героїнь, які беруть безпосередню участь у військових діях чи про безстрашних волонтерок, які під обстрілами вивозили людей з Донбасу чи допомагали фронту. Але поруч з ними існують також жінки, які живуть на прифронтовій території, жінки з непідконтрольних територій Донбасу, жінки-переселенки з дітьми й зі своїми щоденними турботами. Якась з них починала нове життя зовсім недалеко від рідних міст і сіл, а комусь довелося поїхати в інший кінець країни. Конфлікт вплинув на їхні плани, змінив звичний уклад життя, загострив наявні страхи та непевності. Здається, їхня буденність залишилась непоміченою, не суттєвою і неважливою.
Тисячолітній шлях до виборчого права: які владні повноваження мали жінки в Україні з Х по ХХ сторіччя?
Історія доступу українських жінок до влади складна і нелінійна. Те, що було можливим для княгині в Київській Русі — регентство при малолітньому сині (а по факту управління державою), стало недоступним жінкам у добу Козаччини. Потужну першу хвилю фемінізму, яка сформувала багатотисячні жіночі товариства в ХІХ столітті, добилася доступу до освіти і виборчих прав для жінок, привела їх у керівні органи новопосталих після 1917 року державних утворень, у радянський час було відкинуто й забуто. Український націоналізм із 1960-х років вибудовував свої гендерні ідеали на протиставленні радянським деклараціям про жінку як рівноправну трудівницю, а відтак приготував для жінок гетто з виховання дітей і турботи про культурну спадщину. Чого вчить нас ця історія на початку ХХІ століття? Чи зможуть жінки повноцінно реалізувати владу, за яку їхні попередниці боролися протягом тисячі років?
Гендерна абетка для українських медіа
У посібнику «Гендерна абетка для українських медіа» розкриті основні гендерно-тематичні поняття, які допоможуть журналістам і журналісткам усіх видів засобів масової комунікації уникнути стереотипних, сексистських штампів і норм під час підготовки інформаційних матеріалів, статей, передач. Посібник стане в нагоді і PR-менеджерам, керівникам прес-служб, громадським діячам, волонтерам. Представлені у посібнику напрацювання сприятимуть формуванню гендерно-чутливого інформаційного простору, вільного від дискримінації за ознакою статі.
Впливові: українські політикині різних епох
Якщо жінки відмежовуються від політики, це не означає, що політика відмежовується від жінок. Хоча політика в усі часи асоціювалася з чимось «брудним», саме активна політична й громадянська позиція дозволяла розробляти правила, за якими жило/живе, розвивалося/розвивається українське суспільство. Українські жінки у владі стикалися з викликами традицій, виховання й оточення, стереотипів, проблем і шляхів їх вирішення. Політична діяльність українок мала свою історію: вона не була популярною, її не підтримувало традиційне патріархальне середовище. Українські жінки не об’єднувалися в окремі феміністичні партії, та все-таки впливали на політичні процеси або індивідуально, або через роботу в громадських, культурних, освітніх, доброчинних товариствах. Хто ці українки різних часів і держав? Чого вони досягли?
Жіночий кіноклуб: Методичні рекомендації
Методичні рекомендації з проведення Жіночого кіноклубу розроблені авторкою – відомою активісткою, блогеркою, перекладачкою і популяризаторкою феміністської теорії Марією Дмитрієвою – за досвідом численних авторських кінопоказів у Києві, Львові та Луцьку, що відбувались протягом 2012 року.
Гендерные рынки Украины: политическая экономия национального строительства
Используя категорию «гендера», авторка рассматривает противоречия национального строительства и рыночных реформ в пограничье Центрально-Восточной Европы. На примере Украины она показывает, что эти процессы не только по-разному влияют на социальный и экономический статус женщин и мужчин, их доступ к власти и возможности реализации гражданских прав, но и неразрывно связаны с трансформацией гендерных ролей и гендерных идентичностей, а также способов их воспроизводства.
Другий Український Жіночий Конгрес очима феміністичної редакції
7-8 грудня в Києві відбувся Другий український Жіночий Конгрес. Ми, певна річ, не могли пропустити цю подію й не розповісти вам про неї з перспективи феміністичної редакції.
Збірка «Гендерні дослідження. Донбаські студії»
Збірка містить авторські та перекладені наукові та публіцистичні статті, інтерв’ю та ілюстрації, що описують життя жінок та чоловіків під час військових конфліктів, а також під час головних моментів розвитку Донбасу. Книжка мала на меті дослідити контекст Донбасу крізь гендерний аспект, висвітлити умови життя чоловіків та жінок, їхні гендерні та соціальні ролі у східному регіоні України. А також — світові приклади стратегій виживання у окупаційному та постокупаційному суспільствах. У збірці представлені тексти українською та російською мовами. Проект здійснено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні