Ідентичності

Стать, гендер, гендерна ідентичність — стаття допоможе  розібратись в різниці між цими термінами.

Сейчас подрастает новое поколение квир-людей, у которых нет доступа к истории своего сообщества, поэтому они думают, что ее не существует, и они должны начинать все с нуля. Поэтому так важно документировать ЛГБТ-историю доинтернетных времен и времен форумов и чатов в ранних 2000-х. Архивы общения на тематических форумах уже почти потеряны. Большинство знаковых клубов закрыто, а «плешки» покинули улицы и парки украинских городов и перешли в онлайн. Так как знакомились и чем занимались лесбиянки до Евромайдана?

«Быть лесбиянкой в Украине: обретая силу» – книга, предназначенная для девушек и женщин, находящихся в процессе осознания собственной гомосексуальности (англ. coming out), для их близкого окружения, а также для специалистов и широкого читательского круга.

Тема трансгендерности — одна з дискусійних у феміністських колах. Інтерсекційний фемінізм постулює, що жінки — різнорідна група з різними досвідами, а тому він легко інтегрував трансгендерний рух. У радикальному фемінізмі більше поширена трансексклюзивність, тобто неприйняття трансгендерних людей, насамперед трансжінок, вилучення їх із феміністичної повістки, невизнання їхньої гендерної ідентичности, ба навіть вороже ставлення. Аргументи, з яких виростають такі протиріччя, можна поділити на три категорії: сутнісні, безпекові та ідеологічні. У статті проаналізовано всі аргументи та їх релевантність. То чи по дорозі фемінізму і трансруху?

За визначенням письменника Насіма Талеба, це дослідження є першою в історії України публікацією на табуйовану тему, існування якої замовчувалося та навіть вважалося неможливим, оскільки суспільство було твердо впевнене у тому, що в українській армії не може бути жодної гомосексуальної, трансгендерної чи бісексуальної людини.  Представлене тут дослідження є статистикою про стан та потреби ЛГБТ військових у Збройних силах, Національній гвардії та добровольчих воєнізованих підрозділах України.

Технологічний розвиток зумовлює економічні зміни, а ті, своєю чергою, — соціальні. І саме в сучасному світі постіндустріальної інформаційної доби є той базис, на якому якнайкраще може розвинутися справжня рівність при максимальному розмаїтті, зокрема гендерна. Чому цього не уникнути?

Дорога до себе може складатися з багатьох етапів. Спочатку жінок навчають щосили не бачити і не розуміти себе самих, та поступово істинні бажання й особистість перемагають соціальні конструкти. У кожної своя траєкторія, і ділитися ними — прояв солідарности.

У статті досліджено особливості гендерних (сімейних) ролей у приватних відносинах ЛГБТ (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери) пар, ставлення до інституту сім’ї та його певних складових (шлюб і батьківство). Охарактеризовано патріархальні та егалітарні аспекти гендерних ролей, суттєва складова яких – організація домашнього побуту, уявлення про власну сім’ю.

У статті розглянуто передумови створення руху батьків ЛГБТ-дітей як у деяких західних, так і пострадянських країнах, охарактеризовано організації батьків ЛГБТ-дітей. Виявлено такі основні чинники залучення матерів і тат до ЛГБТ-активізму: пов’язані із задоволенням власних потреб та зумовлені бажанням допомогти іншим. Емпіричним матеріалом статті виступили інтерв’ю з активістками батьківської ЛГБТ-організації в Україні

Бути в IT-світі «своєю» означає бути чоловіком. Це майже одне й те саме. І байдуже, що ти жінка, — тобі однаково треба буде стати чоловіком, інакше підготуйся до випробувань жартами й заграваннями, спроб нав’язати тобі додаткові обов’язки по кухні і нескінченних перевірок на компетентність. А іноді так хочеться, щоб чоловіки на собі відчули те ставлення, яке супроводжує жінок! Віщую: вони тікали б, як шалені! :-) Запрошую зазирнути в страшний сон програміста Михайла.