Фемінізм в деталях

Чим феміністкам не догодило патетичне ставлення до жінки як до музи, богині, феї? Тим, що феї не какають. А ще не мають звичайних людських потреб і існують винятково щоб робити дива та прикрашати чиєсь життя. А реальні жінки мають тіла, емоції й потреби, до яких варто ставитися з увагою й повагою.

Феминизм критикует войну как сплошь патриархальное явление, следствие маскулинной борьбы за власть и территорию. В идеальном феминистическом мире войн не должно быть. Этот текст написан на седьмом году войны, которую Российская Федерация ведет против Украины, и в нем очерчено и проанализировано иное отношение к войне украинских феминисток. Позиция «война – это мужские игрушки, милитаризм – это плохо» в случае Украины очень упрощена и очень рискованна, и этот текст призван это доказать.

Feminism criticises war as a purely patriarchal phenomenon and the consequence of a masculine struggle for power and territory. In a perfect feminist world, there should be no wars. This text is written during the seventh year of the war that the Russian Federation has been waging against Ukraine. The article outlines and analyses the different attitudes to war among Ukrainian feminists. The position ‘war is men's toys, militarism is bad’ is very simplistic and extremely risky in the case of Ukraine, and this text aims to prove that.

Дівчата на роботі нарізали канапок... Прийшла з роботи і стала на «другу зміну»... У жінок після професійних і хатніх справ залишається десь півгодини часу на добу на відпочинок... Усе це — реалії, які наше суспільство лише починає обговорювати.

Ви колись чули фразу «мене чоловік удома не годує»? А «дружина не годує» чули? (Зазвичай сказано з такою наче жартівливою, а насправді з очевидною претензією.) Маленька звичаєва деталь, за якою прірва в розподілі домашніх обов’язків.

Ейджизм не просто вада. Це похибка логіки у світі, e якому збільшується тривалість життя. Його третина (а то й половина) може пройти у віці, який уважається надто похилим для розваг і кохання (особливо для жінок). Та чи справді це так? Чи це лише стереотипи, яких нас навчили?

День усіх закоханих — чудова нагода для особливої вечері з коханою людиною. Приємна умовність, щоб запросити на побачення чоловіка або зробити подарунок дружині. І символічний ляпас усім одинакам та одиначкам. Кожна вітрина нас попереджала: «Кохай або не нарікай». Я ж обіцяю нарікати з любов’ю.

Чи вільний фемінізм від імперіалізму? Як дивляться на своїх сестер з інших країн західні феміністки? Чи існує порозуміння між українським і російським фемінізмом? Зрештою, які є постколоніальні клопоти, як ми бачимо самі себе та чи виробляємо власну критику і знання?

Патріархальне суспільство вчить жінок, що матеріальні ресурси вони можуть отримати в обмін на жіночність (читай — сексуальні й емоційні послуги), але аж ніяк не заробити самі. Чи справді це так? У які пастки заганяє жінок патріархальна логіка і як їм з цього вибратись?

«Холостяк» і «Холостячка» — рейтингові телешоу в Україні і світі. Які цінності вони несуть? Чи є жіноча версія шоу кроком до фемінізму і партнерських стосунків?