Фемінізм в деталях

Сексробота в Німеччині була й залишається надзвичайно складним, а до того ще й етично та політично контроверсійним суспільним феноменом. Хоча на рівні законодавства ця діяльність легальна, політичні й медійні дискусії про проституцію в німецькому суспільстві показують широкий спектр її сприйняття — від вимог повністю зрівняти в правах секспрацівни_ць із представни_цями інших професій до запровадження шведської моделі з покаранням клієнта, а то й повної заборони цієї професії.

Два століття тому жінки не мали доступу до професійної освіти і діяльности. Перші юристки ХІХ століття наражалися на осуд і висміюванням, так само як інші жінки, котрі боролися за свої права. Однак масштабна емансипація жінок усе-таки відбулася. Нині заведено вважати, що гендерної рівности вже досягнуто, а адвокатка чи жінка-суддя нікого не здивує. Чи таки досі дивує? Що заважає юристкам у їхній професійній сфері сьогодні?Два століття тому жінки не мали доступу до професійної освіти і діяльности. Перші юристки ХІХ століття наражалися на осуд і висміюванням, так само як інші жінки, котрі боролися за свої права. Однак масштабна емансипація жінок усе-таки відбулася. Нині заведено вважати, що гендерної рівности вже досягнуто, а адвокатка чи жінка-суддя нікого не здивує. Чи таки досі дивує? Що заважає юристкам у їхній професійній сфері сьогодні?

Як полюбити себе і перестати концентруватися на своїх вадах? Опишіть себе подумки так, як це зробила б закохана людина. У статті — про невдалий роман, який наштовхнув на корисний лайфхак.

«А як же чоловіки? Чому ви не говорите про чоловіків?» — ці питання не раз чула кожна феміністка. То чи існує сексизм щодо чоловіків і як із ним боротися — розбираємося в деталях.

«Я не така, як голлівудська акторка / донька маминої подруги / теперішня мого колишнього». Як часто жінки гризуться такими порівняннями? Навіщо вони взагалі? І чи можна не порівнювати себе з іншими в суспільстві патріархальних стандартів краси? Можливо, правильний вихід — сміливо зізнаватися у своїх комплексах, щоб показувати іншим жінкам, що фемінізм — це шлях до звільнення.

Чи секс лише для худих? Може здатися, що це дуже дивне твердження. Та якщо почитати в інтернеті обговорення Кілі Шей Сміт, «недостатньо стрункої» дружини Пірса Броснана, виявиться, що чимало людей справді так думають і нав’язують свої упередження іншим. Як навчитися любити себе у своєму тілі і насолоджуватися ним та яких помилок варто уникати на цьому шляху, розповідає авторка анонімного телеграм-каналу «Ці блядські історії».

«Французький фемінізм — це щось про психоаналіз...» — такий стереотип прижився в англомовному науковому середовищі, але він не відповідає дійсності. Хоча фемінізму у Франції притаманні ті самі загальні тенденції, що і в інших країнах Західної Європи й Північної Америки, розвивався він у специфічному соціально-політичному контексті. Що ж характеризує французький фемінізм у науковій і громадській сферах? За що боролися феміністки у Франції протягом останніх століть і які їхні досягнення? Які теорії і шляхи подолання патріархальної системи було запропоновано? Нарешті, які питання нині стоять на порядку денному французьких феміністок?

«Які у вас тут гарні хлопчики! Як квіточки!» — дивна реакція на колектив ресторану чи редакції, правда? Чому ж тоді нам здаються нормальними такі висловлювання про жінок?

Феміністки зруйнували романтику, ба більше — буквально винищили «справжніх чоловіків». Це через них сьогодні не дочекаєшся квітів на побаченні! А от десь в Азії «справжні чоловіки» ще залишилися... Чули такі казки? Ану згадаймо, які досягнення фемінізму дають змогу взагалі ці казки переповідати.

Чи можуть трансгендерні та інтерсексні жінки й чоловіки займатися професійним спортом? Чи мають вони переваги? Чи порушують права цисгендерних жінок-суперниць? Чи дискримінація трансгендерних та інтерсексних людей наразі виправдана заради ідеї «чесної гри»? І як зробити спорт інклюзивним і рівноцінним одночасно?